КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
16 жовтня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/7858/23
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: приватне підприємство "Авторєалнет" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, 96, офіс 49, код ЄДРПОУ 37073839)
відповідач-1: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)
відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Приватне підприємство "Авторєалнет", через адвоката Таранкову О.О., звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Державної податкової служби України, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7949830/37073839 від 27.12.2022 року, №7949831/37073839 від 27.12.2022 року, №7949832/37073839 від 27.12.2022 року, №7949833/37073839 від 27.12.2022 року, №7949834/37073839 від 27.12.2022 року, №7949835/37073839 від 27.12.2022 року, №7949836/37073839 від 27.12.2022 року, №7949837/37073839 від 27.12.2022 року, №7949838/37073839 від 27.12.2022 року, №7949839/37073839 від 27.12.2022 року та №7949841/37073839 від 27.12.2022 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №36 від 21.11.2022 року, №37 від 21.11.2022 року, №38 від 21.11.2022 року, №39 від 21.11.2022 року, №40 від 21.11.2022 року, №41 від 21.11.2022 року, №42 від 21.11.2022 року, №43 від 21.11.2022 року, №45 від 28.11.2022 року, №46 від 28.11.2022 року, №49 від 28.11.2022 року, за датою їх подання.
Ухвалою судді від 19.09.2023 року позовну заяву ПП "Авторєалнет" залишено без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з позовом та недодержанням позивачем вимог, установлених статтями 160, 161 КАС України.
Суд направив цю ухвалу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача, вказану ним у позовній заяві. Проте 03.10.2023 року поштове відправлення повернуто поштою з відміткою про відсутність адресата.
Воднораз 05.10.2023 року представник позивача на виконання ухвали суду від 19.09.2023 року подала до суду виправлену позовну заяву та заяву про поновлення строку звернення до суду.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Статтею 122 КАС України установлені строки звернення до адміністративного суду та передбачено таке:
1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
4. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.
У статті 56 Податкового кодексу України наведені такі норми щодо оскарження рішень контролюючих органів:
56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
56.18. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
56.23. Оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням особливостей.
Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.07.2020 року у справі №1.380.2019.006119 сформулював правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною 1 статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частиною 3 статті 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання верховенства права, а точніше, одного з його елементів - правової визначеності.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Право на звернення до суду з позовом виникає, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Предметом спору у цьому позові є законність рішень, прийнятих 27.12.2022 року комісією Головного управління ДПС у Кіровоградській області, якими відмовлено у реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних складених позивачем у листопаді 2022 року податкових накладних.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520), який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:
2. Прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
3. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
4. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
9. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
10. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
11. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
12. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
13. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що після зупинення реєстрації податкових накладних №36 від 21.11.2022 року, №37 від 21.11.2022 року, №38 від 21.11.2022 року, №39 від 21.11.2022 року, №40 від 21.11.2022 року, №41 від 21.11.2022 року, №42 від 21.11.2022 року, №43 від 21.11.2022 року, №45 від 28.11.2022 року, №46 від 28.11.2022 року, №49 від 28.11.2022 року позивач 23.12.2022 року направив контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо цих податкових накладних. За правилами пункту 3 Порядку №520 рішення за цими документами позивача комісія регіонального рівня повинна була прийняти не пізніше 30.12.2022 року. Комісія ГУ ДПС у Кіровоградській області вчасно прийняла рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме 27.12.2022 року, та тоді ж надіслала ці рішення позивачу в електронний кабінет. Тож саме тоді позивач як сумлінний платник податків повинен і міг дізнатися про ці рішення, які прийняті за наслідками розгляду поданих ним пояснень та документів, та усвідомлювати їх правові наслідки.
Суд вважає, що у спірних правовідносинах установлений частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячний строк для оскарження до суду цих рішень розпочався 28.12.2022 року, а закінчився 28.06.2023 року. Протягом цього строку позивач повинен був визначитися, чи звертатиметься він до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів, а вважаючи їх порушеними, мав би вчинити дії щодо підготовки позовної заяви та подати її до суду.
Однак, з цим позовом позивач звернувся до суду лише 11.09.2023 року, тобто з пропуском установленого законом строку.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача вказала, що відповідно до наказу №26/12-1 від 26.12.2022 року "Про оголошення простою та зупинення діяльності підприємства на час дії воєнного стану та карантину" ПП "Авторєалнет" зупинило свою діяльність та простоювало з 26.12.2022 року по 26.03.2023 року. Відповідно до наказу №26/12-2к від 26.12.2022 року "Про відпустку без збереження заробітної плати ОСОБА_1 " директор ПП "Авторєалнет" ОСОБА_1 у вказаний період перебував у відпустці і не міг виконувати посадові обов'язки. Про оскаржувані рішення позивач фактично дізнався 27.03.2023 року, після відновлення роботи підприємства та виходу керівника з відпустки, оскільки лише той мав доступ до електронною кабінету платника податків. Представник позивача вказує, що договір про надання правової допомоги позивач уклав у вересні 2023 року, а підготовка позовної заяви до суду потребувала часу, тому просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом та поновити цей строк.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.07.2021 року у справі №380/5208/20 вказав, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі. Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Представник позивача у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду не навела поважних причин, які унеможливлювали звернення позивача до суду з позовом у встановлений строк (до 28.06.2023 року) та у зв'язку з якими він зволікав зі зверненням до суду з цим позовом аж до 11.09.2023 року.
Наведені у заяві аргументи (як-то: зупинення роботи підприємства (простій) та перебування директора у відпустці у період з 26.12.2022 року по 26.03.2023 року за власним рішенням позивача) є суб'єктивними обставинами та не доводять існування об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк або у максимально короткий термін після закінчення цього строку.
Оцінка послідовності дій позивача перед зверненням до суду свідчить про те, що строк звернення до суду з цим позовом пропущений через відсутність зусиль позивача і належної старанності.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Суд прийшов до висновку, що оскільки позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з цим позовом без поважних на те причин, тому позовну заяву слід повернути на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
Для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
УХВАЛИЛА:
Позовну заяву приватного підприємства "Авторєалнет" повернути.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Копію позовної заяви залишити у суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ