КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
10 жовтня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/7017/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідача у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, а також зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Дубовенко Вікторію Ігорівну, звернулась з позовною заявою до військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, а також зобов'язання вчинити певні дії.
Суддя ухвалою від 28.08.2023 року залишила без руху позовну заяву ОСОБА_1 та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою судді від 18.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.40-41), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
04.10.2023 року відповідачем суду подано клопотання, в якому просить суд залишити позов без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду з цим позовом.
Клопотання обґрунтоване тим, що до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками. Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень. Частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
З урахуванням наведеного військова частина НОМЕР_2 вбачає, що після викладу у новій редакції частини та частини 2 статті 233 КЗпП України, уведено строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати. Підсумовуючи викладене, відповідач вважає, що перебіг строку звернення до суду у спірних правовідносинах починається з наступного дня після звільнення військовослужбовця з військової служби. Оскільки відповідачку звільнено з військової служби ще 23.02.2022 року, позовні вимоги подані позивачкою поза межами місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України, оскільки саме вказану норму відповідач вважає спеціальною до правовідносин з позивачем.
Додатково представник відповідача зазначив про те, що 20.07.2022 року ОСОБА_1 вже зверталася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з відповідними позовними вимогами. Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.08.2022 по адміністративній справі № 340/3368/22 адміністративний позов повернув. Відтак, представник відповідача вважає, що подання кількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання кількох позовів з аналогічним предметом та з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, є не що інше, як маніпуляція позивача автоматизованим розподілом справ між суддями.
Надаючи правову оцінку викладеному вище, суд зазначає наступне.
Позивач до відкриття провадження по справі вирішила зменшити свої позовні вимоги, відмовившись від позовної вимоги щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно за період з 29.12.2010 року по 23.02.2022 року, що належало до видачі станом на 23.02.2022 року та заявити її в окремому провадженні.
Після отримання відзиву відповідача представник позивача зменшив позовні вимоги, уточнивши (зменшивши) період, за який просить здійснити нарахування та виплату індексації, виключивши період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, позовні вимоги позивачки у цій справі, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 10.10.2023 року, яку також було надіслано відповідачу, є наступними:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за додаткову відпустку як одинокій матері за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за невикористані дні додаткової відпустки як одинокій матері за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки за 90 днів виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.12.2010 року по 01.01.2012 року, з 16.10.2014 року по 23.02.2022 року з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 29.12.2010 року по 01.01.2012 року, з 16.10.2014 року по 23.02.2022 року з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2019 року по 23.02.2022 року без використання показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2019, 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р. з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за період з 01.01.2019 року по 23.02.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2019, 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р. з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразових виплат - грошової допомоги на оздоровлення за 2019, 2020, 2021, 2022 роки; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки; одноразової допомоги при звільненні виходячи із грошового забезпечення без використання відповідного показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022р. та відповідного тарифного коефіцієнту;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразові виплати -грошову допомогу на оздоровлення за 2019, 2020, 2021, 2022 роки; грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки; одноразової допомоги при звільненні виходячи із грошового забезпечення з використання відповідного показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022р. та відповідного тарифного коефіцієнту з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2011, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2011, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
В свою чергу, відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Суд зазначає, що на всій території України з 01 липня 2023 року скасований карантин, який був встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Відтак, з огляду на викладене, початок перебігу строку розпочався з 01.07.2023 року.
Враховуючи вищезазначені норми, а також те, що до суду позивачка позовну заяву подала 21.08.2023 року, суд вважає, що остання звернулась до суду в межах встановленого статтею 233 КЗпП України строку для звернення до суду, оскільки саме вказана є стаття є спеціальною до правовідносин, що склались між сторонами.
Відтак, з огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для залишення позову без розгляду у цій адміністративній справі, тому відмовляє у задоволенні клопотання відповідача.
Щодо твердження представника відповідача про зловживання позивачкою своїми процесуальними правами та маніпуляцією останньою автоматизованим розподілом справ між суддями, суд зазначає, що згідно частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 3, 9, 122, 248, 256 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Копію ухвали суду направити сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК