КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/6604/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ: 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Представник позивача звернулася до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 76% до 70% сум грошового забезпечення при проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.01.2016 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії в 76% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.19).
Позов мотивовано тим, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ та з 2010 року йому призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення. Після перерахунку його пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" фактичний розмір його пенсії був зменшений до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач не погоджується з такими діями відповідача, стверджуючи, що при здійсненні перерахунку пенсії за ним зберігається право на збереження відсотку нарахування пенсії, визначеного на момент її призначення.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Відповідач стверджував, що позивач просить задовольнити позовні вимоги з 01.01.2016 р., таким чином позивачем порушено строки звернення до суду. Відповідач вважає, що позовні вимоги за період понад шестимісячний строк повинні бути залишені без розгляду. При цьому відповідач посилався на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 15.05.2019 року у справі №804/4217/18 та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 24.12.2020 року по справі №510/1286/16-а (а.с.25-26).
Наполягав також на тому, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", відповідач керувався статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якою максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Доводячи правомірність дій щодо проведення перерахунку пенсії позивача відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
Додатково відповідач посилався на те, що з 01.04.2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року №1279 "Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги", якою внесені зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженому постановою КМУ від 30.08.1999 року №1596. Відповідно до зазначених змін, фінансування виплат пенсій здійснюється централізовано, тобто Пенсійним Фондом України, а не головними управліннями Пенсійного Фонду України в областях, м. Києві, як це було раніше. А тому, на думку відповідача, головне управління з квітня 2021 року позбавлене функції фінансування виплати пенсій.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 2010 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 року у розмірі 76 % відповідних сум грошового забезпечення (а.с.27зв.).
Максимальний розмір визначений законом складав на момент призначення пенсії позивачу 90%.
Відповідачем з 2010 і до 2018 року здійснювався перерахунок пенсії позивача, виходячи із 76% відповідних сум грошового забезпечення.
Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення поліцейських, з метою перерахунку пенсії позивача складена та направлена до ГУ ПФУ в Кіровоградській області довідка №9635* від 21.03.2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, за нормами, чинними на січень 2016 року. Згідно з цією довідкою розмір грошового забезпечення за посадою, яку позивач займав на день звільнення, становить 6658,76 грн. (а.с.42)
На підставі цієї довідки ГУ ПФУ в Кіровоградській області у квітні 2018 року здійснено з 01.01.2016 року перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обчислено її основний розмір, виходячи з 70 % відповідних сум грошового забезпечення, та визначено у розмірі 4661,13 грн. (6658,76 грн. х 70%) (а.с.41)
Не погодившись з таким зменшенням позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності до Закону №2262-ХІІ у розмірі 76% грошового забезпечення.
Листом №8617-8356/Л-03/8-1100/23 від 14.07.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку та вказано, що діючою є норма статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, тому при здійсненні перерахунку пенсії, вона підлягає застосуванню (а.с.9).
Не погоджуючись із діями суб'єкта владних повноважень при перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 року (надалі Закон №2262-XII).
Преамбулою 1 Закону №2262-XII передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст.10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Згідно з ч.18 ст.43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частин 2, 3 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Частиною 3 статті 63 Закону №2262-XII (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 року №900-VIII, який набрав чинності 29.12.2015 року) передбачено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Згідно з пунктом 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" №900-VIII від 23.12.2015 року) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII передбачено, що призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями. Встановлене цією постановою грошове забезпечення для поліцейських за своїми складовими є вищим від раніше встановленого грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Отже, у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 року №900-VIII та з огляду на зміну грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим грошового забезпечення колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, позивач відповідно до статей 43, 51, 63 Закону №2262-XII набув право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 1 січня 2016 року.
Кабінетом Міністрів України відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-XII прийнято постанову №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 3 якої було постановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Судом встановлено, що відповідач у квітні 2018 року здійснив з 01.01.2016 року перерахунок пенсії, призначеної позивачу за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обчисливши її у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому відповідач, як свідчить зміст його відзиву на позов, керувався нормою частини 2 статті 13 цього Закону (у редакції, чинній на момент здійснення перерахунку), згідно з якою максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Оцінюючи ці доводи відповідача, суд виходив з того, що стаття 13 Закону №2262-XII визначає розміри пенсій, які призначаються за вислугу років.
Відповідно до цієї норми (у редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу у 2010 році) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Як свідчать матеріали справи, позивачу, який був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ у відставку за віком, пенсія за вислугу років була призначена відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-XII у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення та під обмеження, установлені частиною 2 цієї статті, не підпадала.
Між тим, до ч.2 ст.13 Закону №2262-XII неодноразово вносилися зміни.
Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" №3591-IV від 04.04.2006 року, який набрав чинності 29.04.2006 року, частину 2 статті 13 Закону №2262-XII викладено в такій редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
Згодом до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII знову були внесені зміни, зокрема пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.10.2011 року, цифри "90" замінено цифрами "80", а пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166- VII від 27.03.2014 року, який набрав чинності з 01.05.2014 року, цифри "80" замінено цифрами "70".
Тобто, зміна максимального розміру пенсії за вислугу років, що призначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1/99-рп у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), частину 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У рішенні від 05.04.2001 року №3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки) Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Передбачені Законом №2262-ХІІ процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом та механізмом їх проведення. Стаття 13 Закону №2262-XII регулює саме порядок призначення пенсії за вислугу років. Відтак, зміни, внесені до цієї статті, щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 %, а потім 70 % грошового забезпечення поширюються на правовідносини щодо призначення пенсій за вислугу років, які виникли після набрання чинності цими змінами, але не стосуються перерахунку раніше призначених пенсій.
Суд зазначає, що при перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ її розмір має обчислюватися, виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію, і їх розмір не може бути зменшений наступними змінами в законодавстві.
Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/58/18 (№240/5401/18) щодо зменшення відсоткового значення грошового забезпечення при перерахунку пенсій військовослужбовцям.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що відповідач, здійснюючи у квітні 2018 року перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016 року у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення поліцейських, протиправно зменшив основний розмір пенсії за вислугу років, призначеної у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення, до 70% відповідних сум грошового забезпечення, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому Законом.
Відтак, ці дії слід визнати протиправними, а порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2016 року, виходячи з 76% відповідних сум грошового забезпечення, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Суд вважає також за необхідне зазначити, що доводи відповідача про пропущення строку звернення до суду з позовом суд відхиляє, оскільки цей позов поданий у межах строку, установленого частиною 2 статті 122 КАС України, - протягом 6 місяців від дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, отримавши відмову №8617-8356/Л-03/8-1100/23 від 14.07.2023 року. До того ж, зважаючи на приписи частини 3 статті 51 Закону №2262-XII, позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії підлягають задоволенню без обмеження строком.
В своєму відзиві відповідач також посилався на те, що його позиція щодо пропущення строків узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 15.05.2019 року у справі №804/4217/18 та висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 24.12.2020 року по справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19).
Суд не погоджується з таким твердженням в зв'язку з тим, що предметом дослідження у вказаних справах були інші обставини та правовідносини, що суттєво вплинули на прийняття Верховним Судом саме таких рішень. Натомість дана справа не є тотожною з вищевказаними, а тому позиція відповідача в цій частині є необґрунтованою.
Щодо посилань на постанову Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року №1279 Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги, якою внесені зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженому постановою КМУ від 30.08.1999 року №1596, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Механізм виплати, зокрема, пенсій їх одержувачам головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду) шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, в уповноважених банках, визначає Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою КМУ від 30.08.1999 року №1596 (далі Порядок №1596).
Згідно п.3 Порядку №1596 виплата і доставка пенсій здійснюється уповноваженими банками на умовах, визначених цим Порядком, та на підставі договорів, що укладаються між уповноваженими банками, Пенсійним фондом України та органами Пенсійного фонду.
Відповідно до абзацу 5 п.10 Порядку №1596 органи Пенсійного фонду України формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дати прийняття документів.
У відповідності до п.12 Порядку №1596, органи Пенсійного фонду на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають:
- списки на зарахування пенсій на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках;
- опис списків на зарахування пенсій на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Згідно п.13 Порядку №1596 списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія, подаються органами Пенсійного фонду відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.
Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України.
Відповідно до п.14 Порядку №1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів.
У відповідності п.15 Порядку №1596 зарахування сум пенсій та грошової допомоги уповноваженими банками на поточні рахунки одержувачів проводиться не пізніше наступного операційного дня після надходження відповідних сум від Пенсійного фонду України.
Для забезпечення своєчасної виплати пенсій кошти перераховуються не пізніше ніж за один операційний день до встановленої дати виплати.
З системного аналізу вказаних норм судом встановлено, що саме на Головне управління Фонду покладено обов'язок призначення (перерахунку) та виплати пенсій. При чому, така виплата здійснюється за відповідним механізмом, передбаченим Порядком №1596 через відповідні рахунки в банках за процедурою, шляхом забезпечення, в тому числі, централізованого перерахування коштів для виплати пенсій за списками, обов'язок складання та подання установам уповноважених банків через Пенсійний фонд України яких, покладено на Головні управління.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. (а.с.17), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2016 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 , виходячи з 76% відповідних сум грошового забезпечення та виплатити різницю, яка утвориться за результатами такого перерахунку.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА