КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року Київ № 320/7904/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» (м. Бориспіль) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачці грошової компенсації за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, на день виключення зі списків особового складу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно ненараховано та невиплачено позивачці грошову компенсацію за неотримане речове майно при звільненні її з військової служби у запас.
Відповідно до ухвали від 12.09.2022 судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки згідно з відомістю розподілу витрат до ВЧ НОМЕР_1 від 13.09.2022, з позивачкою проведений повний розрахунок, а саме погашена заборгованість по виплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 19940,14 грн. (проведено банком 13.09.2022), з урахуванням відрахування військового збору 1,5 %, що свідчить про відсутність спору, тож провадження у справі підлягає закриттю відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник позивачки подав до суду заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, в якому наголосив, що станом на день виключення позивачки зі списків особового складу 22.07.2022 їй не було виплачена грошова компенсація вартості за неотримане речове майно. При цьому зазначає, що у клопотанні представник відповідача визнає протиправну бездіяльність відповідача та вказує, що виплата компенсації проведена вже після відкриття провадження у даній справі.
Представник відповідача подав до суду заперечення на позицію представника позивачки, в яких вказав, що виплата позивачці відповідної компенсації здійснено відповідно затвердженого Кабінетом Міністрів України від 16.03.2016 № 178 Порядку, після отримання на розрахунковий рахунок відповідних бюджетних асигнувань для проведення розрахунку з позивачкою.
Представник позивачки подав до суду додаткові пояснення щодо доводів представника відповідача, в яких наголосив, що з позивачкою відповідач мав провести усі розрахунки в день звільнення зі служби 22.07.2022, чого зроблено не було, погашення заборгованості здійснено лише 13.09.2022, тож оскаржувана протиправна бездіяльність була допущена відповідачем. Таким чином, належним способом захисту прав позивачки її представник вважає визнання протиправною бездіяльності відповідача, оскільки сприятиме належному захисту трудових прав позивачки та матиме причинно-наслідковим зв'язком притягнення відповідача до відповідальності відповідно до статті 117 КЗпП України.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Наказом начальника окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України від 22.07.2022 № 328-ос позивачку звільнено у запас за підпунктом «г» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Позивачка подала 22.07.2022 начальнику ОКПП «Київ» рапорт про виплату їй грошової компенсації вартості за неотримане речове майно замість належних їй до видачі предметів речового майна особистого користування в сумі 20243,80 грн. Таким рапортом позивачка погодилась щодо отримання грошової компенсації за неотримане речове майно після фактичного виключення її зі списків ВЧ. Дала особисту згоду очікувати грошову компенсацію до моменту надходження коштів на відповідний рахунок ОКПП «Київ та проведення оплати Державним Казначейством.
Наказом начальника окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України від 22.07.2022 № 327-ос визначено виплатити позивачці грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в сумі 20243,80 грн.
Відповідно до доводів відповідача, що не заперечується позивачкою та підтверджується документально, відповідна сума компенсації була перерахована (виплачена) їй 13.09.2022.
Натомість, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в день звільнення грошової компенсації за неотримане речове майно, позивачка звернулась до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону № 2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до частини дев'ятої статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, звільнені із строкової військової служби в запас або у відставку, забезпечуються відповідним обмундируванням за переліком, установленим Міністерством оборони України, проїзними документами до місця проживання, харчуванням на час перебування в дорозі, грошовою допомогою в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці строкової військової служби за їх бажанням можуть бути звільнені в запас у власному цивільному одязі.
Спеціальним законом, який, відповідно до Конституції України, визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
За приписами статті 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтями 1-2, 2 Закону № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону № 2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) визначає Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі - Порядок № 178).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (пункт 4 Порядку № 178).
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (пункт 5 Порядку № 178).
Виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік (пункт 7 Порядку № 178).
За приписами пункту 10 Інструкції про речове забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 № 1132, речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
Відповідно до пункту 293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.
Враховуючи обставини справи, наведені в описовій частині рішення у взаємозв'язку з зазначеними нормами, судом встановлено, що відповідачем на підставі рапорту позивачки було видано наказ про виплату їй грошової компенсації вартості за неотримане речове майно. При цьому позивачка не заперечувала щодо нарахованої їй суми, погодилась на виплату такої компенсації після фактичного виключення її зі списків ВЧ, а також дала особисту згоду очікувати грошову компенсацію до моменту надходження коштів на відповідний рахунок ОКПП «Київ та проведення оплати Державним Казначейством. Виплата позивачці суми компенсації 13.09.2022 підтверджується документально та сторонами у справі.
Таким чином суд вважає, що відповідачем не допускалась оскаржувана протиправна бездіяльність, натоміть поведінка відповідача була узгоджена з позивачкою, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.