КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року № 320/281/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
Визнати протиправним та скасувати пункт 1 акту розслідування нещасного випадку від 23.09.2019 о 15.00 год. з ОСОБА_1 за формою НВ-2 в частині про те, що наслідки нещасного випадку не встановлені;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 внести зміни в пункт 1 акту розслідування нещасного випадку від 23.09.2019 о 15.00 год. з ОСОБА_1 за формою НВ-2 зазначивши наслідки нещасного випадку, які встановлені медичними висновками (документами);
Визнати протиправним та скасувати пункт 6 акту розслідування нещасного випадку від 23.09.2019 о 15.00 год. з ОСОБА_1 за формою НВ-2 в частині про те, що факт отримання позивачем травми 23.09.2019 близько 15.00 год. на території Військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 не підтверджується, у зв'язку з чим не підлягає обліку, акт за формою НВ-3 не складається;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 внести зміни в пункт 6 акту розслідування нещасного випадку від 23.09.2019 о 15.00 год. з ОСОБА_1 за формою НВ-2 де зазначити про те, що факт отримання позивачем травми 23.09.2019 близько 15.00 год. на території Військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 підтверджується, у зв'язку з чим підлягає обліку, акт за формою НВ-3 складається;
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нескладання акту за формою НВ-3 установленим порядком у відповідності до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, стосовно отриманої позивачем травми 23.09.2019 близько 15.00 год. на території Військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 скласти акт за формою НВ-3 установленим порядком у відповідності до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, стосовно отриманої позивачем травми 23.09.2019 близько 15.00 год. на території Військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскільки з ним стався нещасний випадок під час проходження військової служби та виконання службових обов'язків, який спричинив тяжкі невідворотні триваючі наслідки для здоров'я позивача, відповідачем протиправно зазначено в акті розслідування нещасного випадку від 23.09.2019 недостовірні дані, а також протиправно не складено акт за формою НВ-3, що призвело до порушення прав позивача та належні соціальні гарантії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача подано до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах з позивачем діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Натомість зазначив, що під час розслідування нещасного випадку комісією не було виявлено обставин, які б підтверджували факт нещасного випадку, окрім пояснень позивача, відтак відсутні підстави для визнання його таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач з 13.11.2018 по 13.05.2020 проходив військову службу в Збройних Силах України; з 27.12.2018 по 13.05.2020 перебував на посаді інженера відділення інформаційних систем інформаційно-телекомунікаційного центру (командування сил логістики ЗС України) військової частини НОМЕР_1 ; є лейтенантом запасу (звільнений у зв'язку з закінченням встановлених строків військової служби); до ОР-1черги військової частини НОМЕР_1 не зараховувався (за недоцільністю).
Відповідно до довідки № 27/8541 військово-лікарської комісії Києво-Святошинського районного військового комісаріату Київської області (далі - ВЛК) від 09.10.2018 № 3/568, підтверджено, що позивачу 09.10.2018 проведено медичний огляд ВЛК та встановлено, що він здоровий та придатний до військової служби.
Будь-яких інших довідок чи доказів щодо змін у стані здоров'я позивача з 09.10.2018 до 23.09.2019 матеріали справи не містять та у доводах сторін не наводяться.
Згідно з доводами позивача 23.09.2019 близько 15:00 він перебував у одному зі службових приміщень ВЧ НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 (каб. 507 на п'ятому поверсі) з метою виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) по забезпеченню зв'язку Генерального штабу Збройних Сил України згідно з розпорядком дня та наказом командира підрозділу. Поруч з позивачем перебував черговий офіцер ВЧ НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_2 . У зв'язку з необхідністю протяжки кабелю зв'язку по стелі було стійко встановлено драбину для виконання робіт та молодший лейтенант ОСОБА_2 забезпечував страхування. Піднявшись по перекладинах драбини, позивач здійснював роботу по перетяжці кабелю по стелі, проте через деякий час через раптове запаморочення, головокружіння і потемніння в очах позивач тратив рівновагу. Позивач розуміючи, що втрата рівноваги на драбині призведе до падіння, з метою втриматися стоячи на щаблях драбини, ухватися рукою за металевий каркас «підвісної стелі», але це не допомогло, позивач не втримався та почав падати вниз, одночасно з ним падала і «підвісна стеля». Позивач впав тазом (спиною) на підлогу вдарившись головою об стіл, що стояв поруч. Після падіння у позивача виник сильний головний біль в ділянці травми, набряк, дзвін у вухах та сильний біль в ділянці попереково-крижового відділу хребта. Внаслідок вказаного нещасного випадку втрата працездатності настала не відразу.
24.09.2019 за місцем проживання позивач звернувся за медичною допомогою до лікаря-терапевта Софіївсько-Борщагівської медамбулаторії, де після огляду було поставлено попередній діагноз: ЗЧМТ? струс головного мозку? забій м'яких тканин? В подальшому позивач прибув до місця служби та виконував службові обов'язки, лікувався самостійно.
Оскільки стан здоров'я почав погіршуватися та турбувати, у зв'язку з травмою 23.09.2019, позивач неодноразово звертався за медичною допомогою, звертався до лікаря-терапевта та невропатолога поліклініки Міністерства оборони України, яким був направлений до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» для обстеження та лікування. Відповідно до направлення поліклініки позивач звертався з рапортом до командування ВЧ НОМЕР_1 та лише після відповідного погодження звернувся до вказаного госпіталю. З 23.12.2019 по 28.12.2019 позивач був госпіталізований для стаціонарного обстеження та лікування до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь». Після завершення лікування відповідна виписка з історії хвороби (епікриз) надавалась позивачем до медичного пункту ВЧ НОМЕР_1 .
У зв'язку з прогресуванням захворювання позивач також звертався до лікарів поліклініки Міністерства оборони України та повторно направлявся до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь».
Відповідно до виписного епікризу Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» позивач перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні з 23.12.2019 по 28.12.2019 з діагнозом: хронічний дискогенний попереково-крижовий радикуліт, загострення, з переважних ураженням корінців L5-S1 корінців ліворуч, з больовим та м'язово-тонічним синдромами.
Відповідно до виписного епікризу Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» позивач перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні з 03.03.2020 по 17.03.2020 з діагнозом: хронічний дискогенний попереково-крижовий радикуліт, загострення, з переважних ураженням корінців L5-S1 корінців ліворуч, з больовим та м'язово-тонічним синдромами.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» № 244-п від 16.03.2020 зазначено діагноз: стан після загострення хронічного дискогенного попереково-крижового радикуліту з переважних ураженням корінців L5-S1 корінців ліворуч, з больовим та м'язово-тонічним синдромами. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. Після завершення лікування позивач був додатково звільнений від виконання службових обов'язків на 10 календарних днів.
Відповідно до виписки Київської обласної клінічної лікарні від 30.07.2020 діагноз позивача зазначено: наслідки перенесеної закритої черепно-мозкової травми (23.09.2019 струс головного мозку) у вигляді посттравматичного церебрального арахноїдиту з лікворно-гіпертензивними розладами, частими стійкими цефалгіями. Дисциркуляторна і післятравматична енцефалопатія ІІ ст. з лівобічною пірамідною недостатністю, вегетативною дисфункцією, вираженими вестибулярно-координаторними порушеннями, когнітивними розладами, стійким вираженим церебрастеничним синдромом. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.
Згідно з консультаційним висновком спеціаліста Державної установи «Інститут нейрохірургії ім.акад. А.П. Ромоданова НАМН України» від 31.08.2020 у позивача діагностовано: органічне ураження ЦНС травматичного генезу. Наслідки після ЗЧМТ, струсу головного мозку, ЗТХ, забою м'яких тканин попереково-крижкового відділу хребта (2019 р.). Посттравматичний церебральний арахноїдит з лікворо-динамічними кризами. Посттравматична та судинна дисцикуляторна енцефалопатія ІІ ст. Лівостороння пірамідна недостатність з вегетативною дисфункцією. Стійкий цефалгічний синдром. Вестибуло-атактичні порушення. Виражений церебростенічний синдром. Гіпомнестичний синдром. Симпато-адреналові кризи. Астено-невротичний синдром. Посттравматичний остеохондроз попереково-крижкового відділу хребта ускладнений килою мхд L5-S1, протрузією мхд L5-S1. Хронічний радикуліт в стадії загострення зі стійким больовим синдромом, стато-динамічними порушеннями. Рекомендовано проходження МСЕК.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №320/12644/20, яке набрало законної сили 29.11.2021 (далі - судове рішення), за позовом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, визнана протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо непроведення розслідування нещасного випадку, стосовно отриманої позивачем травми 23.09.2019 близько 15.00 год. на території ВЧ та зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 провести розслідування нещасного випадку стосовно отриманої позивачем травми.
На виконання вказаного судового рішення відповідачем проведено розслідування нещасного випадку стосовно отриманої позивачем травми 23.09.2019 близько 15.00 год. на території ВЧ, за результатами якої складено акт проведення розслідування нещасного випадку (форми НВ-2) б/н (далі - Акт).
Відповідно до Акту комісія провела у період з 17.12.2021 по 30.12.2021 розслідування нещасного випадку, що стався 23.09.2019 о 15.00 з лейтенантом ОСОБА_1 інженером відділення інформаційних систем інформаційно-телекомунікаційного центру (командування сил логістики) військової частини НОМЕР_1 , командування військ зв'язку та кібербезпеки ЗСУ, за результатами якого встановила, зокрема:
1. Відомості про потерпілого: останній медичний огляд перед випадком 09.10.2018; наслідки нещасного випадку не встановлені, позивач знаходився на службі, продовжував виконувати службові обов'язки;
2. Характеристика місця нещасного випадку: територія Командування сил логістики, кабінет № 507 (станом на 23.09.2019), на час проведення розслідування № 505А, АДРЕСА_1 ; 3
3.Обставини, за яких стався нещасний випадок: 23.09.2019 о 15:00 позивач разом з молодшим лейтенантом ОСОБА_3 виконували роботи по забезпеченню зв'язку Командування сил логістики, а саме протяжка кабелю UTP по стелі кабінету 507 (станом на 23.09.2019).
З пояснень ОСОБА_1 стало відомо, що 23.09.2019 близько 15:00 у зв'язку з необхідністю протяжки кабелю по стелі кабінету, він знаходився на драбині, яка була встановлена для виконання робіт, а молодший лейтенант ОСОБА_3 забезпечував страхування. Через раптове запаморочення, головокружіння і потемніння в очах, втративши рівновагу, впав з драбини на спину, вдарившись головою об стіл, що знаходився біля вікна. Після чого виник у нього сильний головний біль, набряк, дзвін у вухах та сильний біль у ділянці попереково-крижового відділу хребта. 24.09.2019 він звернувся за місцем проживання до лікаря ЗПСМ Софіївсько-Борщагівської амбулаторії загальної практики, де був встановлений діагноз: ЗЧМТ? струс головного мозку? забій м'яких тканин? (надано копію витягу з амбулаторної картки від 28.09.2019).
Вживання алкоголю, отруйних та наркотичних речовин заперечує.
До пояснень ОСОБА_1 додав самостійно складений о 15.50 23.12.2021 ескіз місця події станом на 23.09.2019.
Опитаний молодший лейтенант ОСОБА_3 пояснив, що під час виконання робіт 23.09.2019 о 15:00 в каб. № 507, він подавав кабель, який висів на стелі, а ОСОБА_1 приймав його на підлозі біля драбини. Заплутавшись у ньому лейтенант ОСОБА_1 потягнув кабель, внаслідок чого підвісна стеля впала на меблі. Після цієї події їх попросили закінчити роботи та вийти з кабінету. Факт падіння ОСОБА_1 в його присутності та отримання травм лейтенант ОСОБА_3 заперечує (підтверджується рапортом від 20.08.2021).
Будучи опитаним начальник інформаційно-телекомунікаційного центру підполковник ОСОБА_4 пояснив, що з 16.09.2019 по 26.09.2019 перебував у відпустці, проте доповіді від ОСОБА_1 про травмування не отримував (підтверджується рапортом від 20.08.2021).
Будучи опитаним заступник начальника інформаційно-телекомунікаційного центру майор ОСОБА_5 пояснив, що з 16.09.2019 по 26.09.2019 тимчасово виконував обов'язків начальника центру, доповіді від ОСОБА_1 стосовно травмування не отримував. Також зазначив, що наступні дні ОСОБА_1 знаходився на службі та виконував обов'язки.
По факту нещасного випадку ОСОБА_1 доповіді своєму безпосередньому начальнику не зробив. До медичного пункту ВЧ ОСОБА_1 стосовно скарг на головну біль, набряк, дзвін у вухах та біль у ділянці попереково-крижового відділу хребта внаслідок нещасного випадку, який трапився 23.09.2019 не звертався, звільнений від виконання обов'язків ВЧ на один день і більше не був.
Під час огляду місця події встановлено, що кабінет має інший номер; меблі та їх розміщення не відповідає обставинам події 23.09.2019; слідів ушкоджень стелі, стін, меблів немає, драбина відсутня, у зв'язку з чим неможливо визначити відповідність тих обставин, які були викладені у поясненнях під час проведення розслідування.
4. Причини нещасного випадку: зі слів позивача - раптове запаморочення, головокружіння та потемніння в очах.
Під час проведення розслідування нещасного випадку було опитано потерпілого, свідків та осіб, які можуть бути причетними до цього, одержавши їх письмові пояснення, обстеживши місце нещасного випадку, отримавши документальні підтвердження та проаналізувавши викладені матеріали, факт отримання ОСОБА_1 травми 23.09.2019 близько 15:00 на території ВЧ по АДРЕСА_1 не підтверджується, у зв'язку з чим не підлягає обліку, акт за формою НВ-3 не складається.
Вважаючи викладені в Акті обставини (зокрема, п. 1, 6) такими, що не відповідають дійсності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України закріплено право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
За приписами статті 1 Закону України 14.10.1992 № 2694-ХІІ «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Згідно зі статтями 6, 14 вказаного Закону, працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.
Працівник зобов'язаний, зокрема: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.
Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідно до статті 22 Закону України 14.10.1992 № 2694-ХІІ роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У розумінні положень статті 14 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю працівника або настала його смерть.
За приписами пункту 1 частини четвертої статті 24 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України (в тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України військовослужбовцями), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті під час виконання обов'язків військової служби та аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини) визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36 (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції № 36 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища під час виконання ним обов'язків військової служби, внаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Таким чином, у розумінні Інструкції № 36, нещасний випадок - це вплив на військовослужбовця небезпечного фактора під час виконання ним обов'язків військової служби, внаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання ним травми, які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше.
Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції № 36 закріплено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов'язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги, а по можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за необхідності його доставку до військового або найближчого лікувального закладу; негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.
За приписами пункту 3 розділу ІІ Інструкції № 36, нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Інструкції № 36 військовий лікувальний заклад, у який доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, повинен протягом доби з використанням засобів зв'язку та на паперовому носії надати екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку згідно з додатком 1 до цієї Інструкції (далі - екстрене повідомлення) з посиланням на нещасний випадок: командиру військової частини, де проходить службу потерпілий; до відповідного військового органу, що здійснює державний нагляд або контроль у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежний, безпеки дорожнього руху тощо); до регіонального санітарно-епідеміологічного підрозділу служби превентивної медицини Міністерства оборони України у разі настання нещасного випадку внаслідок гострого професійного захворювання (отруєння).
Військовий лікувальний заклад обов'язково проводить необхідні дослідження і складає протокол про наявність в організмі потерпілого військовослужбовця алкоголю, який надається на запит командира військової частини до утворення комісії з проведення розслідування нещасного випадку або голові комісії після її утворення протягом однієї доби з моменту отримання запиту.
Судом встановлено, що вимоги пункти 2, 4 розділу ІІ Інструкції № 36 у спірних правовідносинах, не виконані.
Відповідно до пункту 10 розділу ІІ Інструкції № 36 обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є, зокрема, отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком.
Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи та вже було встановлено судовим рішенням, ні позивачем, ані відповідачем не надано доказів наявності своєчасного повідомлення про нещасний випадок з позивачем 23.09.2019, зокрема як самим потерпілим, або військовослужбовцями чи іншими особами, які виявили такий випадок - свого безпосереднього командира (начальника) або керівника робіт, так і повідомлення останніми (безпосереднім командиром (начальником) або керівником робіт) - командира ВЧ НОМЕР_1 . Також відсутні належним чином зафіксовані дані щодо звільнення позивача від виконання обов'язків військової служби на один день (23.09.2019 чи 24.09.2019) і більше.
Також судовим рішенням встановлено, що згідно з записами в Книзі обліку хворих, які знаходяться на стаціонарному лікуванні медичного пункту ВЧ НОМЕР_1 , позивач знаходився на стаціонарному лікування у НВМКЦ «ГВКГ» відділенні народних та нетрадиційних методів лікування з 23.12.2019 по 28.12.2019 з діагнозом (наведений діагноз), пов'язаним з загостренням хронічного дискогенного попереково-крижового радикуліту. Водночас зазначено, що у медичний пункт ВЧ НОМЕР_1 скарг на головну біль, набряк та дзвін в голові від позивача не надходило та діагнозу: «Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку» позивачу встановлено не було і в Книзі обліку хворих в амбулаторії медичного пункту ВЧ НОМЕР_1 відповідні записи відсутні.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій. беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Надані позивачем медичні довідки та висновки щодо стану його здоров'я фактично підтверджують наявність у нього хронічних захворювань, окрім іншого, дискогенного попереково-крижового радикуліту (у стадії загострення), з переважних ураженням корінців L5-S1 корінців ліворуч, з больовим та м'язово-тонічним синдромами; остеохондроз; дані щодо отриманої травми 23.09.2019 в медичних виписках зазначені зі слів позивача, проте причинно-наслідковий зв'язок між станом здоров'я позивача та його доводами щодо події 23.09.2019 не підтверджені документально.
Відповідно до витягу з амбулаторної карти позивача амбулаторії загальної практики-сімейної медицини КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Києво-Святошинської районної ради» від 30.11.2020, окрім іншого зазначено наступні діагнози: 06.09.2000 - дистонічний синдром; 30.05.2014 - гіпертонічний криз; 06.03.2019 - артеріальна гіпертензія, кризовий перебіг; цефалгійний синдром; остеохондроз хребта; 12.08.2019 - артеріальна гіпертензія, криз; цефалгійний синдром; 24.09.2019 - діагнози під питанням - ЗЧМТ? струс головного мозку? забій м'яких тканин? 23.12.2019 - хронічний дискогенний попереково-крижовий радикуліт.
Також, відповідно до письмових пояснень (у вигляді рапортів) керівництва позивача та молодшого лейтенанта ОСОБА_3 , який безпосередньо був з позивачем на службі та виконував роботу 23.09.2019, про настання нещасного випадку з позивачем 23.09.2019 їм нічого не відомо.
Будь-яких інших доказів, які б спростовували наведені обставини та підтверджували доводи позивача щодо настання з ним 23.09.2019 саме нещасного випадку, на яких ґрунтується позов, суду не подано.
Таким чином суд доходить висновку, що наявними у справі письмовими доказами не підтверджено настання з позивачем нещасного випадку у розумінні пункту 1 розділу ІІ Інструкції № 36.
У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.