Справа №760/20238/23
1-кс/760/8560/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю адвоката- ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову від 16.08.2023 старшого детектива Національного антикорупційного бюро України відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52022000000000372 від 11.11.2022, -
ВСТАНОВИВ:
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга.
Подана скарга обґрунтована тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52022000000000372 від 11.11.2022.
Так, представник заявника в поданій скарзі зазначає, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні було розпочато на підставі заяви адвоката ОСОБА_3 від 24.10.2022 за № 24/10/2022, поданій в інтересах ОСОБА_4 , про вчинення кримінального правопорушення детективами Національного антикорупційного бюро України, та ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.11.2022, якою зобов'язано Національне антикорупційне бюро України внести відомості до ЄРДР.
Вказує, що постановою старшого детектива НАБ України ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим від 21.11.2022, було відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим в кримінальному провадженні № 52022000000000372 від 11.11.2022, яка в подальшому була скасована ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18.01.2023 у справі № 760/19496/22.
Зазначає, що постановою старшого детектива НАБ України ОСОБА_6 про відмову у визнанні потерпілим від 03.02.2023, було вдруге відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим в кримінальному провадженні № 52022000000000372 від 11.11.2022, яка в подальшому була скасована ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22.05.2023 у справі № 760/4591/23.
Посилається, що постановою старшого детектива НАБ України ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим від 16.08.2023, було втретє відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим в кримінальному провадженні № 52022000000000372 від 11.11.2022.
Адвокат у скарзі вказує, що копію даної постанови ним отримано на електронну пошту 24.08.2023.
Як вказує у скарзі адвокат, детективом ОСОБА_5 у оскаржуваній постанові не було доведено з посиланням на відповідні докази факт відсутності завданої ОСОБА_4 моральної та майнової шкоди.
Вказує, що шкода завдана ОСОБА_4 підлягає встановленню саме органом досудового розслідування у рамках кримінального провадження.
Зазначає, що детектив у оскаржуваній постанові не наводить жодних конкретних доказів, які спростовують обставини щодо можливого підроблення.
Тому, адвокат ОСОБА_3 просив слідчого суддю скасувати постанову від 16.08.2023 старшого детектива Національного антикорупційного бюро України відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю ОСОБА_5 про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим в кримінальному провадженні № 52022000000000372 від 11.11.2022.
15.09.2023 адвокат ОСОБА_3 подав до суду додаткові пояснення до поданої раніше скарги.
15.09.2023 старшим детективом НАБ України ОСОБА_5 було подано до суду письмові заперечення на скаргу.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 викладені у скарзі доводи підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Детектив НАБ України ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд даної скарги за його відсутності, просив у задоволенні скарги відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд у відсутності детектива НАБ України ОСОБА_5 .
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 303 КПК України закріплено право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора на досудовому провадженні.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим може бути оскаржено особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Набуття фізичною чи юридичною особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні лежить одночасна сукупність таких умов: фактична (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальна (подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого). Перевірка, розгляд та вирішення такої заяви законом не передбачаються, тому статусу потерпілого особа набуває автоматично за наявності вказаних вище умов.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Цей момент може збігатися з початком кримінального провадження або мати місце після його початку, але не може йому передувати. У разі коли особа не подавала відповідної заяви і була визнана потерпілим слідчим, прокурором або судом, права і обов'язки потерпілого виникають у неї з моменту надання згоди на таке визнання.
В ході судового розгляду скарги встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52022000000000372 від 11.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України, яке розпочате на підставі заяви адвоката ОСОБА_3 від 24.10.2022 за № 24/10/2022, поданій в інтересах ОСОБА_4 , про вчинення кримінального правопорушення детективами Національного антикорупційного бюро України, та ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.11.2022, якою зобов'язано Національне антикорупційне бюро України внести відомості до ЄРДР.
Постановою старшого детектива НАБ України ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим від 21.11.2022, було відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим в кримінальному провадженні № 52022000000000372 від 11.11.2022, яка в подальшому була скасована ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18.01.2023 у справі № 760/19496/22.
Постановою старшого детектива НАБ України ОСОБА_6 про відмову у визнанні потерпілим від 03.02.2023, було вдруге відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим в кримінальному провадженні № 52022000000000372 від 11.11.2022, яка в подальшому була скасована ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22.05.2023 у справі № 760/4591/23.
24.08.2023 адвокатом ОСОБА_3 було отримано копію постанови старшого детектива НАБ України ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим від 16.08.2023, якою було втретє відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим в кримінальному провадженні № 52022000000000372 від 11.11.2022, оскільки у даному кримінальному провадженні на даний час відсутні будь-які відомості про спричинення моральної, фізичної або майнової шкоди ОСОБА_4 , а також разом із заявою не додано жодних документів, які б могли свідчити/стверджувати/фіксувати факт спричинення йому будь-якої шкоди, він не може бути визнаний потерпілим із роз'ясненням прав і обов'язків потерпілого та врученням відповідної пам'ятки адвокату, як про це йдеться у заяві.
Вказана постанова детектива мотивована тим, що представником заявника не надано будь-яких документів, що підтверджують завдання йому майнової шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, тому, на думку детектива, заявником жодним чином не обґрунтовано нанесення йому майнової шкоди розслідуваним кримінальним правопорушенням.
Тому, детектив прийшов до висновку, що на даний момент відсутні достатні та очевидні підстави вважати, що розслідуваним кримінальним правопорушенням ОСОБА_4 завдана шкода, у зв'язку з чим, відсутні передбачені ст. 55 КПК України підстави для визнання ОСОБА_4 потерпілим в кримінальному провадженні № 52022000000000372 від 11.11.2022.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, крім іншого, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Аналізуючи вказані норми, слідчий суддя вважає, що постанова детектива про відмову у визнанні 52022000000000372 від 11.11.2022 потерпілим від 16.08.2023 є передчасною та такою, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, яке розслідується, оскільки під час досудового розслідування детективом не було допитано заявника, з метою підтвердження чи спростування фактів завдання йому шкоди, що суперечить завданням кримінального провадження, крім того, саме на детектива покладається обов'язок доказування обставин в кримінальному провадженні, проте детективом не була надана оцінка наданим представником заявника доказам.
На зазначені обставини уже звертав увагу слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києві в ухвалі від 18.01.2023 у справі № 760/19496/22.
В оскаржуваній постанові детектив вказує, що ОСОБА_4 , у тому числі за представництва адвоката ОСОБА_3 , неодноразово викликався детективом для допиту і жодного разу будь-яким доступними засобами зв'язку не повідомив про причини неявки та не виявив наміру вирішити питання про перенесення слідчих дій, хоча й під час виступів у судових засіданнях, звернень із заявами, клопотаннями тощо він і його представники щоразу декларують у результатах розслідування, забезпечення його повноти і неупередженості.
Як встановлено під час судового розгляду скарги та не заперечувалося адвокатом та детективом, останнім відомий той факт, що заявник ОСОБА_4 не проживає на території України та перебуває на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в Республіці Кіпр з 12 жовтня 2022 року до 08 січня 2024 року (т. 1 а.с. 163).
Також встановлено, що станом на 01.22.2022 ОСОБА_4 проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 174, 175-176).
Питання ведення закордонними дипломатичними установами України обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за межами України, регулюється Порядком ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 р. № 85.
Підпунктом 5 пункту 2 Зазначеного порядку встановлено, що тимчасовий консульський облік - реєстрація інформації про місце перебування за межами України громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном.
Тобто, під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_4 наразі тимчасово проживає за межами території України у республіці Кіпр.
Детектив у оскаржуваній постанові та запереченнях на скаргу вказує, що повістки про виклик ОСОБА_4 до детектива для допиту як заявника у даному кримінальному провадженні здійснювалися лише за відомими адресами на території України, а також через адвоката.
Разом зі тим, детективу у даному випадку достеменно було відомо про те, що ОСОБА_4 не проживає на території України.
Відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
Доказів того, що детективом у даному випадку здійснювалися дії щодо виклику заявника ОСОБА_4 повісткою у спосіб, який визначений ч. 7 ст. 135 КПК України матеріали справи не містять.
Слідчий суддя вважає та повторно звертає увагу, що без допиту ОСОБА_4 встановити наявність чи відсутність шкоди, а також її розмір неможливо, а за умови його відмови від такого допиту, вказана обставина повинна бути належним чином підтверджена.
При цьому, за відсутності доказів належного виклику заявника для його допиту, слідчий суддя вважає, що рішення детектива про те, що заявнику не було заподіяно шкоди є передчасним.
Апелювання у оскаржуваній постанові детектива на судові рішення суддів Вищого антикорупційного суду України, зокрема, ухвалу ВАКС від 01.09.2022 у справі № 991/2897/22, ухвалу ВАКС від 07.12.2022 у справі № 991/5499/22, ухвалу ВАКС від 24.04.2023 у справі № 991/1578/22, у яких слідчими суддями надавалася оцінка виклику ОСОБА_4 саме за відомими адресами на території України, судом оцінюється критично з огляду на наступне.
Так, у справі № 991/5499/22 слідчим суддею надавалася оцінка виклику судом ОСОБА_4 , як підозрюваного, для участі у розгляді клопотання прокурора про про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного, який перебуває у міжнародному розшуку.
У справі 991/2897/22 слідчим суддею взагалі не досліджувалося питання щодо виклику особи у кримінальному провадженні.
У справі 991/1578/22 судові рішення взагалі відсутні у ЄДРСР.
Посилання детектива у оскаржуваній постанові на те, що ставлення ОСОБА_4 до поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення та визнання його потерпілим є суто формальним, слідчим суддею оцінюється критично, оскільки саме ОСОБА_4 , в особі адвоката ОСОБА_3 звернувся до НАБ України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в подальшому із заявою про визнання його потерпілим та тричі до слідчого судді із скаргами на постанови про відмову у визнанні потерпілим, що у свою чергу свідчить про зацікавленість ОСОБА_4 у здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Посилання детектива у оскаржуваній постанові на те, що ОСОБА_4 використовує дане кримінальне провадження виключно в якості інструменту для досягнення власних інтересів, пов'язаних, ймовірно, з перешкоджанням досудовому розслідуванню у провадженні ГПД НАБ України, у якому останній підозрюється у вчиненні злочину, слідчий суддя вважає необгрунтованим та таким, що не підтверджено належними доказами.
Слідчий суддя звертає увагу, що саме на орган досудового розслідування покладено обов'язок здійснити усі необхідні процесуальні та слідчі (розшукові) дії для встановлення істини у даному кримінальному провадженні та прийняти кінцеве рішення за наслідками його розслідування, відповідно до вимог ст. 283 КПК України.
Під час судового розгляду даної скарги адвокатом було подано слідчому судді додаткові матеріали на підтвердження завданої шкоди ОСОБА_4 .
Разом, із тим слідчий суддя не надає їм оцінку, оскільки під час розгляду скарги не було встановлено доказів того, що такі матеріали були надані детективу та останній не врахував їх під час прийняття оскаржуваної постанови.
З урахуванням викладеного вище, слідчий суддя приходить до висновку про скасування постанови від 16.08.2023 старшого детектива Національного антикорупційного бюро України відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю ОСОБА_5 про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим в кримінальному провадженні № 52022000000000372 від 11.11.2022.
Разом із тим, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення скарги в частині зобов'язання детектива надати адвокату ОСОБА_3 , як представнику ОСОБА_4 , пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, оскільки вирішення питання про залучення особи до кримінального провадження в якості потерпілого є дискреційними повноваженнями виключно детектива.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що скарга адвоката ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а постанова детектива від 16.08.2023 - скасуванню.
Керуючись статтями 2, 55, 303, 304, 305, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову від 16.08.2023 старшого детектива Національного антикорупційного бюро України відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52022000000000372 від 11.11.2022, задовольнити частково.
Постанову від 16.08.2023 старшого детектива Національного антикорупційного бюро України відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю ОСОБА_5 про відмову ОСОБА_4 у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №52022000000000372 від 11.11.2022, скасувати.
В іншій частині поданої скарги, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1