Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/12258/23
18 жовтня 2023 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42021102070000113 від 10.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
Слідчий Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42021102070000113 від 10.06.2021 року.
В обґрунтування клопотання зазначила, що слідчим відділом Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42021102070000113 від 10.06.2021 за ч. 2 ст. 190 КК України.
Досудове розслідування розпочато за фактом незаконного вибуття нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , з власності територіальної громади міста Києва шляхом обману (шахрайство).
Так, згідно листа комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» № 062/14-8543 від 07.07.2021 первинна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 проведена за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва право власності від 26.05.2003, а в подальшому право власності перейшло та зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу 25.10.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 25.10.2006, зареєстрованого у реєстрі за № 4175.
Крім того, 25.10.2006 ОСОБА_6 та ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк», уклали іпотечний договір № 1.06100806, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 зареєстрований в реєстрі за № 4183, згідно якого ОСОБА_6 в забезпеченні виконання зобов'язання за кредитним договором передав, а іпотекодержатель ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк» прийняв в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про смерть від 19.07.2011, серія НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації смерті у м. Києві, актовий запис № 12805, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Чотирнадцятою Київською державною нотаріальною конторою, листом № 3113/01-16 від 15.09.2021 повідомлено окружну прокуратуру про те,| що претензією ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк» до майна ОСОБА_6 14.09.2011 заведено спадкову справу № 496/2011.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/1455/13-а від 27.02.2013 задоволено позов ПАТ «Платинум Банк» та зобов'язано Київську міську раду звернутися до суду із заявою про визнання спадщини, що належала ОСОБА_6 , відумерлою та оформити право власності на майно спадкодавця.
У подальшому, рішенням Подільського районного суду міста Києва № 758/11055/14-ц від 28.11.2014, яке набрало законної сили, доповненим додатковим рішенням суду від 09.04.2015, задоволено заяву Київської міської ради та визнано спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , житловою площею 17,3 кв. м, загальною площею 46,5 кв. м - відумерлою.
Таким чином Київська міська рада є законним власником квартири АДРЕСА_1 .
Крім того, з рішення суду вбачається, що у розгляді справи брав участь представник зацікавленої особи - ПАТ «Платинум банк».
На виконання вказаного рішення суду розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.05.2016 № 322 квартиру АДРЕСА_1 зараховано до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передано до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.
Подільська районна в місті Києві державна адміністрація листом № 106-4015 від 08.06.2021 повідомила окружну прокуратуру, що намагалася 02.06.2016 здійснити заходи щодо реєстрації права власності територіальної громади на вказану квартиру.
Однак, зареєструвати право власності не надалося можливим у зв'язку з наявністю в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна інформації про заборону на квартиру та знаходження даного нерухомого майна під обтяженням.
Крім того, питання стягнення заборгованості з ОСОБА_6 за договором № 1.06100806.о про кредитування поточного рахунку (овердрафт), укладеним 25.10.2006 між ОСОБА_6 та ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк», було предметом судового розгляду у справі № 2-3416/11.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 25.01.2016, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15.06.2016, задоволено позов ПАТ «Платинум банк» та стягнуто з Київської міської ради (правонаступник ОСОБА_6 ) на користь банку заборгованість в розмірі 2274,32 грн.
За п.п. 3.1 та 3.2 іпотечного договору від 25.10.2006, укладеного між ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк» та ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , іпотекодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у разі невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем обов'язків, які передбачені цим договором або кредитним договором, негайно з моменту такого невиконання або неналежного виконання. Звернення стягнення відбувається на підставі цього договору, виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 24.02.2017 ПАТ «Платинум Банк» перебуває в стані припинення. Органом управління банку є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Крім того, на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 347і від 13.02.2019, укладеного за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених Протоколом електронного аукціону №UA-EA-2018-10-3 0-000004-b від 12.12.2018 (далі - Протокол), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , зареєстрованого в реєстрі за № 632, та іпотечного договору № 1.06100806 від 25.10.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_9 .
Згідно відомостей з Протоколу, датою початку та датою закінчення електронного аукціону є 12.12.2018, номер лоту dgf.prozoro.sale, найменування активів - кредитний портфель, що складається з прав вимоги за 13 кредитними договорами, що забезпечені іпотекою, у тому числі квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до листів Департаменту будівництва та житлі забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 056/95-08/14526 від 08.07.2021 та №056/95-08/17777 від 29.07.2021, Київська міська рада, до якої перейшли всі права та обов'язки щодо квартири АДРЕСА_1 , не отримувала від ПАТ «Платинум Банк» та інших фізичних/юридичних осіб повідомлення про відступлення права вимоги за іпотечним договором №1.06100806 від 25.10.2006, а також вимогу про погашення заборгованості відповідності до ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», а тому Київській міській pаді до теперішнього часу не було відомо про існування договору від 13.02.2019.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у прикріплених документах міститься вимога ОСОБА_9 в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» № 5 від 18.02.2019, адресована ОСОБА_6 на адресу: АДРЕСА_3 , що повернення заборгованості за договором про іпотечний кредит від 25.10.2006 та договором забезпечення за ним, на загальну суму 66 872,38 доларів США.
Таким чином відкриті торги (аукціон), оформлені Протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-10-30-000004-b від 12.12.2018 в частині включення до кредитного портфелю права вимоги на квартиру АДРЕСА_1 за іпотечним договором №1.06100806 від 25.10.2006, та договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 13.02.2019 в частині відступлення (купівлі-продажу) ОСОБА_9 права вимоги на квартиру АДРЕСА_1 , були інспіровані з метою заволодіння зазначеною квартирою шляхом обману. Про смерть іпотекодавця ОСОБА_6 банку було відомо з серпня 2011 року, що підтверджується рішенням Печерського районного суду від 25.01.2016 № 2-3416/11. Крім того, спадкове майно ОСОБА_6 визнано відумерлою спадщиною та перейшло у власність територіальної громади.
Разом з цим, з вимогою до спадкоємців ОСОБА_6 у строки встановлені ст. 1281 ЦК України, банк не звертався, що має наслідки позбавлення кредитора права вимоги за основним та додатковим зобов'язанням, а також припинення таких зобов'язань.
Оскільки спірне майно є власністю територіальної громади міста Києва, указані аукціон та договір суперечать вимогам чинного законодавства, порушують права територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, а тому підлягають визнанню недійсними у судовому порядку.
Підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_9 на квартиру за вказаною вище адресою був договір від 13.02.2019, який суперечить вимогам закону. Крім того, спірна квартира безпідставно була включена до кредитного портфелю, що складається з прав вимоги за 13 кредитними договорами, що забезпечені іпотекою та за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених Протоколом електронного аукціону №UA-ЕА-2018-10-30-000004-b від 12.12.2018.
З огляду на викладене, державна реєстрація права власності на спірну квартиру за ОСОБА_9 є незаконною.
У подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 на підставі заяви ОСОБА_9 від 20.06.2019 про перехід права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», внесено зміни до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та знято накладену заборону на відчуження нерухомого майна та вилучено запис про іпотеку (індексний номер рішення 47430944).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, 18.11.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу №10002 від 18.11.2019 право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_12 (індексний номер рішення 49727000 від 18.11.2019).
Оскільки ОСОБА_9 набув право власності на спірну квартиру у спосіб не передбачений діючим законодавством, тому він та наступний набувач ОСОБА_12 не були власниками квартири та не мають законних прав розпоряджатися нею.
Таким чином указана квартира незаконно вибула із володіння територіальної громади міста Києва, за відсутності її волевиявлення, а тому право власності територіальної громади міста Києва порушене внаслідок протиправних дій кримінального характеру, тобто шляхом обману (шахрайство).
Отже, вказана квартира являється об'єктом кримінально-протиправних дій та є речовим доказом вчинення кримінального правопорушення відповідно до приписів ст. 98 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила задовольнити.
Вивчивши клопотання та документи додані до клопотання, суд прийшов до наступного висновку.
У провадженні СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42021102070000113, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Постановою слідчого від 16.10.2023 року квартиру АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально- правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь- якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Відповідно до санкції ч. 5 ст. 191 КК України за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Клопотання слідчого про арешт майна відповідає ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора та, зокрема, іншого власника майна. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Під час ухвалення цієї ухвали судом враховуються вимоги ст. 132 та ст. 173 КПК України.
Згідно з ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість конфіскації майна як виду покарання у разі засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.
Зважаючи на те, що до клопотання слідчим надано достатня кількість доказів необхідності накладення арешту, суд вбачає достатні обґрунтовані підстави для задоволення даного клопотання, оскільки документи додані до клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як засобу покарання, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах власника майна та інших осіб від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170 - 173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42021102070000113 від 10.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_12 , з метою забезпечення збереження речового доказу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчих Подільського УП ГУНП у м. Києві, які здійснюють досудове розслідування та прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Порядок оскарження ухвали визначено ст. 392, 395 КПК України. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1