Справа № 755/15015/23
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
"13" жовтня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва
Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дубовик О.В. з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Згідно заявлених вимог, представник позивача просить поділити між сторонами в рівних частках спільне майно, набуте під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а саме:
-трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 83,00 кв.м., житловою - 47,4 кв.м.;
-земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221485401:01:020:0027, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
-незакінчений будівництвом житловий будинок №14-А , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221485401:01: 020:0027 по АДРЕСА_2 , загальною площею 36,3 кв.м, житловою - 22 кв.м., відсоток готовності житлового будинку становить 70%;
-транспортний засіб марки Chery Tiggo, 2014 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду ( ст.2 Закону України «Про судовий збір»).
Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Положеннями пп. 1 п. 1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (13 420,00 грн).
Пунктами 2, 9, 10 ч.1 ст. 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем зазначено ціну позову в розмірі 5 610 000,00 грн.
До матеріалів позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 8 052,00 грн.
Проте, визначена пп. 3 п. 1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу не підлягає застосуванню, оскільки з долучених до позову документів убачається, що шлюб між сторонами розірвано рішенням суду від 23 липня 2021 року, а позивач звернувся з даним позовом до суду 26 вересня 2023 року.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 16 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і Кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача.
Матеріали позовної заяви містять копії договору купівлі-продажу квартири
від 13 червня 2014 року, договору про внесення змін до договору купівлі-продажу квартири від 20 вересня 2018 року, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 грудня
2017 року, договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом житлового будинку
від 21 грудня 2017 року та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що не є підтвердженням дійсної актуальної вартості спірного майна станом на дату звернення з позовом до суду, з урахуванням якого можна було дійти висновку про розмір належного до сплати судового збору за вимогами майнового характеру.
Крім того, згідно положень ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Отже, визначення дійсної актуальної вартості заявленого до поділу нерухомого майна є необхідним для визначення підсудності даного спору.
Тому позивачу слід надати актуальні звіти або інші докази на підтвердження дійсної актуальної вартості спірного майна.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). (ч.2 ст.185 ЦПК України)
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має надати документи, що підтверджують дійсну актуальну вартість зазначеного у позові спірного майна, та в разі недостатності розміру сплаченого судового збору - долучити документ, що підтверджує доплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» за вимогою майнового характеру в сумі 5 368,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ