Справа № 752/9185/23
Провадження №: 1-кп/752/1694/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100010001085 від 23 квітня 2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у м. Києві, маючого середню спеціальну освіту, неодруженого, без офіційного місця роботи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
07 червня 2004 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;
07 квітня 2006 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців,
17 жовтня 2011 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;
28 березня 2012 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді 850 грн штрафу,
25 січня 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці, 03 березня 2018 року звільненого з установи відбування покарань у зв'язку з відбуттям покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
установив:
1.Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
22 квітня 2023 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 18:11 у ОСОБА_3 , котрий перебував у приміщенні магазину «Єва» за адресою: м. Київ, вул.. Маршала Конєва, 10/1, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
22 квітня 2023 року о 18:11 ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, протиправно, в умовах воєнного стану, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу підійшов до торгівельних полиць магазину, взяв 2 упаковки капсул для прання марки «Tide», вартістю 679,02 грн без ПДВ кожна, загальною вартістю 1358,04 грн без ПДВ, які поклав у пакет, який раніше взяв біля касової зони. Тримаючи вищевказаний товар у пакеті, з метою доведення злочину до кінця, ОСОБА_3 пройшов через магнітні рамки приміщення магазину, не оплативши за вищевказаний товар, та намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення. Однак, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, кримінальне правопорушення не було закінчене з причин, які не залежали від волі обвинуваченого, оскільки він був помічений та затриманий працівниками магазину.
2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 КК України передбачено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України передбачено кримінальну відповідальність за крадіжку, вчинену у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 КК України замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 затверджено указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». З 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який уподальшому продовжено.
3.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні вказала на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Просила призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком, тривалістю 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Захисник не заперечував проти доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. З урахуванням визнання обвинуваченим вини, сприяння слідству, просив не призначати покарання, пов'язане з реальним позбавленням волі.
Обвинувачений вину визнав, розкаявся у вчиненому, зобов'язався виправитись та не вчиняти правопорушень у майбутньому. Просив не призначати суворого покарання.
4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, що за обставин, зазначених в обвинувальному акті, зайшов в магазин «Єва», з метою вчинення крадіжки взяв 2 упаковки капсул порошку, поклав їх до пакету та вийшов з магазину, не оплативши за товар, однак був зупинений працівником магазину. Хотів зробити подарунок матері, коштів на оплату товару не вистачало.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
При цьому суд встановив, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин, їх позиція є добровільною, а також роз'яснив учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, допитавши в судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши інформацію, що характеризує його особу, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
5.Мотиви зміни обвинувачення.
Підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено.
6.Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, сприяння слідству.
Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.
7.Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.
Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, вартість майна, яке обвинувачений намагався викрасти, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, дані про особу обвинуваченого, котрий раніше неодноразово судимий, є особою з інвалідністю третьої групи, з 11 липня 2022 року перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, діагноз: «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Стан відмови», при цьому повністю визнав вину, розкаявся у вчиненому, сприяв досудовому розслідуванню.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
При цьому, з огляду на обставини вчинення правопорушення, повне визнання вини, щире каяття обвинуваченого, зобов'язання виправитись, строк, який минув з моменту відбуття покарання за попереднім вироком, а також зважаючи на другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_3 зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку, який був би достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
8.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим не пред'явлено.
9.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись статтями 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд
ухвалив:
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, тривалістю 3 роки.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2, п. 3 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази: 2 упаковки капсул для прання марки «Tide», які передані на зберігання представнику потерпілого ТОВ «РУШ», залишити у потерпілого.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1