Головуючий суддя в суді І інстанції
Козіна С.М.
Єдиний унікальний № 374/327/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:
головуючої - судді Козіної С.М.,
за участі:
секретаря - Репях А.Г.,
позивачки - ОСОБА_1 (не з'явилась),
відповідача - ОСОБА_2 (не з'явився),
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яку позивачка мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на все її майно, у тому числі на право на 1/2 частину житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 та земельна ділянка, на якій розміщений цей будинок, що мати заповіла позивачці у своєму заповіті від 20.11.2018. Проте, коли позивачка звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, то нотаріус Ржищівської державної нотаріальної контори листом вих. № 160/01-16 від 25.08.2023 повідомила їй про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вона пропустила шестимісячний строк на прийняття цієї спадщини. При цьому позивачці було роз'яснено, що дані питання необхідно вирішувати в судовому порядку. В установлений законом шестимісячний термін позивачка не звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини по тій причині, що на час смерті матері і практично до цього часу вона проживала за місцем своєї реєстрації в смт. Баришівка і в зв'язку з війною була позбавлена можливості приїхати вчасно до м. Ржищів для подачі відповідної заяви. Іншим спадкоємцем, крім позивачки, є її брат ОСОБА_2 . У позовній заяві позивачка просила визначити додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, подавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримувала та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За змістом ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову та прийняття його судом без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Враховуючи, що визнання ОСОБА_2 позову вимогам закону не суперечить, права, свободи чи інтереси інших осіб не порушує, суд приймає визнання відповідачем позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи, та ухвалює рішення про задоволення позову.
Ст. 41 Конституції України гарантує кожному громадянину України непорушність права приватної власності, і ніхто не може бути протиправно позбавлений його права власності.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1223, 1270 ЦК України).
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Відповідно до пункту 3 постанови КМ України (в редакції чинній на час смерті спадкодавця), який було виключено постановою КМ України № 469 від 9 травня 2023 року (набрала чинності 19.06.2023), було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Таким чином, на час смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , було встановлено строк для прийняття спадщини в 10 місяців.
Згідно з ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
За змістом ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Керуючись ст. ст. 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 81, 82, 128, 247, 258, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити в повному обсязі.
Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя