Справа № 372/4291/23
Провадження № 2-1573/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року Обухівський районний суд Київської області у складі :
головуючого судді Сташків Т.Г.,
при секретарі Редьці Н.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ) про розірвання шлюбу, що зареєстрований 14.09.2002 року Микуличинською сільською радою Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, актовий запис № 12, та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, спільного господарства сторони не ведуть, крім того, вказує на те, що відповідач дітей не утримує та не допомагає, діти перебувають на її утриманні та потребують матеріальної допомоги, а тому ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною позовною заявою.
Позивач у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала, просила шлюб розірвати та стягувати з відповідача аліменти.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав, щодо розірвання шлюбу та стягнення з нього аліментів на утримання дітей не заперечив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано 14.09.2002 року Микуличинською сільською радою Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 12, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 14.09.2002 року.
Від спільного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.09.2006 року;
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 07.05.2010 року.
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею п'ятою Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно із частиною першою статті 24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що як при укладенні шлюбу так і при його розірванні передбачається реалізація волі жінки та чоловіка без будь-якої дискримінації та примушування та/або утримання у шлюбних відносинах.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Тому суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України).
З огляду на зміст наведених норм матеріального права та враховуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що відносини, які склалися між подружжям вказують на те, що їх подальше спільне проживання є неможливе, а позовні вимоги підлягають до задоволення.
Стосовно вимог про стягнення аліментів, суд дійшов наступного висновку.
Так, статтею 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Крім того, такий обов'язок передбачено вст. 180 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Ст. 180 Сімейного кодексу України, вказує, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини визначені ст. 182 СК України та положення ч. 2 - розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць у відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
Беручи до уваги наведені вище обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідач має можливість утримувати дітей, не є інвалідом, не страждає на тяжке захворювання, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки від усіх його доходів, щомісячно, але в менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, встановлені судом обставини вказують, що вимоги позивача базуються на законі, а тому вони підлягають задоволенню.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті повністю визнав позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 50% сплаченого судового збору за вимогу про розірвання шлюбу, що становить 536 грн. 80 коп.
Крім того, враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а відповідач до початку розгляду справи по суті повністю визнав позовні вимоги про стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 50% судового збору, що становить 536 грн. 80 коп.
Керуючисьст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 14.09.2002 року Микуличинською сільською радою Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, актовий запис № 12, - розірвати.
Після розірвання шлюбу повернути позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.09.2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 % сплачено судового збору, що становить 536 грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Сташків Т.Г.