Справа № 369/12713/23
Провадження № 2/369/5605/23
РІШЕННЯ
Іменем України
16.10.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді: Янченка А.В., секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві в залі судових засідань Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/12713/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у період з 15 листопада 2012 року по 14 лютого 2022 року, ОСОБА_1 , знаходилась у трудових відносинах з Державним підприємство "ЗАВОД 410 ЦА". Зазначене підтверджується записами у трудовій книжці (серія НОМЕР_1 ).
Під час знаходження позивача у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 31 559 (тридцять одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 63 коп.
Підтвердженням факту існування заборгованості є (розрахункові), які видані позивачу боржником.
14 лютого 2022 року позивач була звільнена з вказаного підприємства на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін), згідно наказу № 94/0 від 11.02.2022 року.
Вказаним наказом, була також передбачена виплата компенсації за невикористану відпустку за період з 14.11.2019 рік по день звільнення.
В день звільнення позивача 14.02.2022 р., відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.08.2023 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання 16.10.2023 року позивач не з'явилася, причини неявки суд не повідомила, про дату та час судового розгляду справи була повідомлена належним чином. 16.10.2023 року представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи без позивача та її представника.
Відповідач відзиву на позов не подав, про відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином. У судове засідання відповідач не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду від відповідача не надходило.
26.09.2023 року до суду від відповідача разом із заявою про долучення документів до матеріалів справи надійшла довідка про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.02.2022 року по 14.02.2022 року, згідно якої станом на 06.09.2023 року заборгованість по ДП «ЗАВОД 410 ЦА» перед ОСОБА_1 складає 31 559,63 грн.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню наступних підстав.
Судом встановлено, що у період з 15 листопада 2012 року по 14 лютого 2022 року, ОСОБА_1 , знаходилась у трудових відносинах з Державним підприємство "ЗАВОД 410 ЦА". Зазначене підтверджується записами у трудовій книжці (серія НОМЕР_1 ).
Під час знаходження позивача у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 31 559 (тридцять одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 63 коп.
Підтвердженням факту існування заборгованості є (розрахункові), які видані позивачу боржником.
Згідно довідки про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.02.2022 року по 14.02.2022 року, станом на 06.09.2023 року заборгованість по ДП «ЗАВОД 410 ЦА» перед ОСОБА_1 складає 31 559,63 грн.
14 лютого 2022 року позивач була звільнена з вказаного підприємства на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін), згідно наказу № 94/0 від 11.02.2022 року.
Вказаним наказом, була також передбачена виплата компенсації за невикористану відпустку за період з 14.11.2019 рік по день звільнення.
В день звільнення позивача 14.02.2022 р., відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (стаття 116 КЗпП України).
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлює стаття 117 КЗпП України. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Отже, у разі невиплати з вини роботодавця власника або уповноваженого ним органу (підприємства, установи, організації) належних звільненому працівникові сум у терміни, зазначені у статті 116 КЗпП України, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні до дня фактичного такого розрахунку включно є спеціальним заходом відповідальності роботодавця. Такий захід спрямований на захист прав звільнених працівників на отримання у передбачений законом строк усіх виплат, на отримання яких працівники мають право, зокрема згідно з умовами трудового договору, та відповідно до законодавчих гарантій.
Виходячи з вказаних норм закону, виплата належних позивачу сум мала бути здійснена відповідачем саме в день звільнення позивача.
Таким чином, на час розгляду справи сторонами не оспорюється факт наявності не виплаченої позивачу ОСОБА_1 заробітної плати в сумі 29 046 грн, відповідно вимога щодо стягнення вказаної заборгованості із відповідача підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача шляхом стягнення в дохід Держави.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 94; ідентифікаційний код 01128297) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 31 559 (тридцять одну тисячу п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень) 63 коп. заборгованість по заробітній платі.
Стягнути з Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 94; ідентифікаційний код 01128297) в дохід Держави 1 073 (одну тисячу сімдесят три гривні) 60 коп. судового збору за подання позовної заяви.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 18.10.2023 року.
Суддя А.В. Янченко