"18" жовтня 2023 р. Справа № 363/4555/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про залишення позовної заяви без руху
18 жовтня 2023 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
23 серпня 2023 року до Вишгородського районного суду Київської області, засобами поштового зв'язку, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до частини шостої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно із частиною восьмою статті 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Як вбачається з інформації з Єдиного державного демографічного реєстру №196819 та від 24 серпня 2023 року, відомості по особі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні у вказаному реєстрі.
На виконання судом вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, судом 24 серпня 2023 здійснено запити до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача щодо надання інформації про його зареєстроване місце проживання (перебування).
З отриманих судом відомостей виконавчого комітету Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області убачається, що за даними Реєстру територіальних громад Державної міграційної служби України, відомості щодо реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою:
АДРЕСА_1 , відсутні.
З огляду на викладене, з метою виконання вимог статей 1, 2, частини шостої статті 187 ЦПК України, ухвалою суду від 21 вересня 2023 року витребувано у Державної міграційної служби України наявну інформацію щодо отримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином Держави Ізраїль, посвідки на тимчасове або постійне проживання на території України та наявних у Державної міграційної служби України відомостей щодо останнього зареєстрованого місця його проживання/перебування.
Як вбачається з листа заступника директора департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства державної міграційної служби України О.Валетенко, перевіркою здійсненою територіальними органами ДМС, встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідкою на тимчасове або постійне проживання в Україні не документувався.
За змістом статті 185 ЦПК України при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя перевіряє дотримання вимог правил підсудності.
Позивач звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу, зазначила останню відому адресу проживання:
АДРЕСА_1 , однак не зазначила та не додала доказів на підтвердження цього.
Так, згідно відповіді виконавчого комітету Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області на запит суду відомості щодо реєстрації відповідача за вказаною позивачем адресою відсутні, а згідно інформації з департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства державної міграційної служби України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідкою на тимчасове або постійне проживання в Україні не документувався.
Як вбачається зі свідоцтва про шлюб відповідач ОСОБА_7 є громадянином Ізраїлю.
Відповідно до частин першої та другої статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Статтею 497 ЦПК України визначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Вимогами статті 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.
Відповідно до частини першої статті 60 вищевказаного Закону правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, спільно проживали на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу провадиться за законодавством України. Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є (стаття 16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
В силу вимог статті 110 СК України, розірвання шлюбу можливе за заявою одного з подружжя.
Згідно з частинами другою, третьою статті 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11, позов про розірвання шлюбу з особою, яка не має в Україні місця проживання або місце проживання якої невідоме, може пред'являтися за місцем знаходження майна відповідача, або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а у випадку, коли з позивачем проживають його малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача - за місцем проживання позивача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за місцем проживання будь-кого з них.
У разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами.
Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач обрала підсудність у відповідності до частини першої статті 27 ЦПК України, однак отримана судом, в порядку частини шостої статті 187 ЦПК України, інформація не підтверджує факт проживання відповідача на території Вишгородського району Київської області.
Також, як убачається із конверту, позовна заява надійшла до Вишгородського районного суду Київської області з країни Польща, при цьому позивачем не зазначено у позові про її місце проживання у вказаній країні.
Відповідно до частини другої статті 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтись за зареєстрованим місцем проживання (перебування) позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Однак, позивач зазначила, що дітей не має, доказів того, що вона не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача не надано.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення.
Такої угоди для визначення підсудності до матеріалів позову не долучено.
Частиною 9 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Отже, позивачу необхідно надати докази на підтвердження місцезнаходженням майна відповідача чи останнього відомого зареєстрованого його місця проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) з метою належного підтвердження підсудності позову саме Вишгородському районному суду Київської області.
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Перевіривши матеріалами позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з підстав її невідповідності вимогам статей 175 та 177 ЦПК України.
Так, статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 цього Кодексу - документи, що додаються до позовної заяви.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету
Згідно із частиною першої та другої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Позивач, звертаючись до Вишгородського районного суду Київської області із позовною заявою, зазначила свою та відповідача адресу проживання: АДРЕСА_1 , при цьому позовна заява надійшла поштою з країни Польща, а адреса місця проживання відповідача спростовується отриманою судом інформацією у порядку частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України.
Крім цього, як вбачається з довідки, складеної секретарем суду 23 серпня 2023 року, при надходженні позовної заяви про розірвання шлюбу від ОСОБА_1 поштовим відправленням були відсутні документи, а саме: копія позовної заяви з додатками та доданих до неї документів для відповідача, які вказані в додатках до позовної заяви.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду копію позовної заяви з додатками та доданих до неї документів для відповідача.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву
без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі, шляхом подання до суду доказів на підтвердження останнього відомого зареєстрованого місця проживання відповідача, місцезнаходження його майна чи постійного його заняття (роботи), для визначення підсудності справи, та підстави надсилання позову до суду з іншої країни, а також надати копії позовної заяви з додатками та доданих до неї документів для відповідача.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лукач