"18" жовтня 2023 р. Справа № 363/1889/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №42023112330000005 від 04.01.2023 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
06.04.2023 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №42023112330000005 від 04.01.2023 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Так в підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого, адвокатом ОСОБА_4 були подані скарги в яких останній просив:
- скасувати постанову прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 19.01.2023 року про призначення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні за №420231112330000005 від 04.01.2023 року;
- скасувати постанову прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 09.01.2023 року про проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні за №420231112330000005 від 04.01.2023 року;
- скасувати постанову прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 19.01.2023 року про призначення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні за №420231112330000005 від 04.01.2023 року;
- скасувати постанову заступника керівника Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 від 18.01.2023 року про зміну групи прокурорів та старшого групи у кримінальному провадженні за №420231112330000005 від 04.01.2023 року;
- скасувати постанову прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 13.01.2023 року про відібрання зразків для проведення експертизи у кримінальному провадженні за №420231112330000005 від 04.01.2023 року;
В обґрунтування зазначених скарг адвокат посилався на те, щопостанови прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 : від 19.01.2023 року про призначення судово-почеркознавчої експертизи, від 09.01.2023 року про проведення судової товарознавчої експертизи, від 19.01.2023 року про призначення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні за №420231112330000005 від 04.01.2023 року є протиправними та необґрунтованими, оскільки 04.01.2023 року керівник Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 своєю постановою визначив групу прокурорів у цьому провадженні, старшим якої визначив ОСОБА_6 . Постановою від 05.01.2023 року прокурором ОСОБА_6 визначено підслідність цього провадження за СВ Вишгородського РУП, проте групу слідчих призначено лише 18.01.2023 року. 09.01.2023 року та 19.01.2023 року прокурор ОСОБА_6 виніс зазначені постанови. Захисник вважає, що повноваження прокурора щодо самостійного проведення слідчих дій є субсидіарними щодо відповідних повноважень слідчих органів досудового розслідування, наявність у прокурора таких повноважень не означає, що він повинен виконувати їх замість слідчого, роль прокурора відмінна від ролі слідчого та полягає у забезпеченні наявності достатніх і допустимих доказів для звернення до суду з обвинувальним актом, прокурор не повинен збирати докази замість слідчого. В даному випадку ОСОБА_6 фактично самостійно розслідував кримінальне провадження, оскільки слідчим слідчої групи не проведено жодної слідчої дії. Прокурор фактично перебрав на себе повноваження слідчого. Щодо постанови заступника керівника Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 від 18.01.2023 року про зміну групи прокурорів та старшого групи у кримінальному провадженні за №420231112330000005 від 04.01.2023 року, захисник теж вважає її необґрунтованою та протиправною тому, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що цією постановою були внесені зміни до групи прокурорів, які були призначені до складу групи прокурорів раніше, а саме 04.01.2023 року. Постановою про зміну групи прокурорів до групи прокурорів введено заступника керівника ОСОБА_7 , при цьому постанова про зміну групи прокурорів мала б містити поважність причин, з яких була змінена група прокурорів, проте вона їх не містить, що робить її незаконною. З приводу постанови прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 13.01.2023 року про відібрання зразків для проведення експертизи у кримінальному провадженні за №420231112330000005 від 04.01.2023 року, захисник посилався на те, що станом на дату постановлення вказаної постанови прокурором, ОСОБА_5 мав статус свідка у кримінальному провадженні і у нього не було обов'язку надавати прокурору зразки підпису.
В підготовчому судовому засіданні 18.10.2023 року захисник та обвинувачений зазначені скарги підтримали в повному обсязі.
Прокурор проти скарг сторони захисту категорично заперечував посилаючись на те, що всі ці постанови були винесені відповідно до вимог діючого КПК України. Крім того, прокурор вважав за необхідне призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, зазначив, що справа підсудна Вишгородському районному суду Київської області, підстав для її зупинення чи закриття немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, підстав для його повернення не вбачається.
Обвинувачений та захисник проти призначення справи до розгляду не заперечували.
Суд вислухавши учасників судового провадження, дослідивши подані скарги сторони захисту та додані до них матеріали, приходить до наступних висновків:
Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Так судом встановлено, що ч. 1 ст. 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльность слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні. Частина 2 цієї статті вказує на те, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність в тому числі і прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. ст. 314-316 цього Кодексу.
Стаття 25 ЗУ «Про прокуратуру» вказує на те, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов'язки, передбачені Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України.
Дійсно, відповідно до вимог ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Частина 2 цієї статті зазначає, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений зокрема: починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 110 КПК України - процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли прокурор визнає це за необхідне. При цьому постанова зокрема прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
Стаття 242 КПК України зазначає, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. При цьому ч. 2 ст. 242 КПК України навіть зобов'язує прокурора у випадках, передбачених цією частиною статті, забезпечити проведення експертизи в тому числі і щодо визначення розміру матеріальних збитків, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням тощо.
Згідно ст. 3 ч. 1 п. 19 КПК України прокурор виступає стороною кримінального провадження з боку обвинувачення.
Таким чином, аналіз вище приведених статей КПК України свідчить про відсутність обмежень у прокурора щодо вирішення питання про призначення та проведення по кримінальному провадженню відповідних експертиз.
Крім того, суд звертає увагу сторони захисту на те, що діючий КПК України не передбачає можливості визнання незаконними та скасування постанов прокурора щодо призначення і проведення відповідних експертиз під час досудового розслідування судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання, а відтак враховуючи наведене, заявлені стороною захисту відповідні скарги задоволенню не підлягають.
Що стосується вимог захисника про скасування постанови заступника керівника Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 від 18.01.2023 року про зміну групи прокурорів та старшого групи у кримінальному провадженні за №420231112330000005 від 04.01.2023 року з підстав того, що вона не містить поважність причин, з яких була змінена група прокурорів, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Відповідно до приписів ст. 37 КПК України - прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 36, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 341 цього Кодексу та ч. 3 цієї статті.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 37 КПК України - якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
Зі змісту постанов заступника керівника Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 від 04.01.2023 року про визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні та від 18.01.2023 року про зміну групи прокурорів та старшого групи у кримінальному провадженні вбачається, що і в першому і в другому випадку склад групи прокурорів у кримінальному провадженні за №42023112330000005 від 04.01.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України фактично не змінився (лише до групи прокурорів введено заступника керівника ОСОБА_7 ), старшим прокурором групи ще 04.01.2023 року було визначено ОСОБА_6 , який залишився ним і згідно постанови від 18.01.2023 року. Таким чином посилання захисника обвинуваченого на необхідність визнання вказаної постанови необґрунтованою та протиправною і скасувати її є неспроможними.
Розглядаючи вимоги сторони захисту про скасування постанови прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 13.01.2023 року про відібрання зразків для проведення експертизи у кримінальному провадженні за №420231112330000005 від 04.01.2023 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Так, ст. 245 КПК України передбачено, що у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу). Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Зі змісту скарги захисника обвинуваченого вбачається, що він оскаржує цю постанову виключно з підстав неможливості відібрання умовно-вільних зразків підпису для проведення почеркознавчої експертизи у ОСОБА_5 тому, що він на той час перебував у статусі свідка.
Дійсно, відповідно до ст. 66 КПК України серед обов'язків свідка відсутній обов'язок щодо надання зразків підпису та/або почерку, в той же час зі змісту скарги не вбачається, що ОСОБА_8 прокурором було змушено надати відповідні зразки, не скаржиться адвокат і на застосування відносно ОСОБА_8 під час відібрання зразків психологічного або фізичного примусу, крім того, суд звертає увагу на те, що діючий КПК України не містить заборони щодо відібрання зразків підпису та/або почерку у особи, що є свідком. Аналіз ст. 66 КПК України та ст. 63 Конституції України дає можливість прийти до висновку про те, що свідок має право не давати показів щодо себе, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також показів щодо відомостей, які згідно ст. 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню. Крім того, як вже зазначалося вище, ч. 7 ст. 110 КПК України вказує на те, що постанова прокурора (в даному випадку про відібрання зразків для проведення експертизи), прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується,а відтак і підстав для задоволення скарги в цій частині теж не вбачається.
Вирішуючи питання щодо призначення зазначеного кримінального провадження до судового розгляду, суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків:
Провадження за обвинувальним актом підсудне Вишгородському районному суду Київської області. Обвинувальний акт відносно обвинуваченого складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає. Підстав для закриття кримінального провадження не має. Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення кримінального провадження до судового розгляду відсутні. Заперечень від прокурора, захисника та обвинуваченого щодо призначення судового розгляду вказаного провадження суду не надійшло.
Відтак, суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості слід проводити відкрито, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України обмеження щодо цього відсутні.
Відповідно до ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Керуючись ст. ст. 9, 36, 303, 314-316, 369 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Призначити судовий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні за №42023112330000005 від 04.01.2023 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України на 11 годину 00 хвилин 26.10.2023 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні. В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя