"17" жовтня 2023 р. Справа № 363/2148/16-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Котлярової І.Ю.,
за участі секретаря: Тищенко К.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивачів ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород клопотання представника позивачів адвоката Кравець Т.В. про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ житлового будинку в натурі, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вишгородського районного суду Київської області знаходиться дана цивільна справа.
01.08.2023 року від представника позивачів адвоката Кравець Т.В.надійшло до суду клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, мотивуючи його тим, що по справі вже тричі призначалась судова будівельно-технічна експертиза, проте, кожен із висновків містить недоліки, суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в їх правильності, а тому для усунення всіх суперечностей і з огляду на необхідність спеціальних знань у відповідній галузі, вважає за необхідне призначити повторну судову будівельно-технічну експертизу. Окрім того, заначила, що 09.12.2021 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області провадження у справі зупинено та по справі було призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручено експертам Незалежного інституту судових експертиз. 04.04.2023 року до суду від експертів Незалежного інституту судових експертиз надійшло повідомлення від 28.03.2023 року № 10101 про неможливість надання висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи. Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05.04.2023 року провадження у справі було поновлено. Згідно повідомлення експертів № 10101 про неможливість надання висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи від 28 березня 2023 встановлено, що підставою неможливості надання висновку експертизи є: відсутність доступу, тобто неможливість проведення натурного огляду об'єкта дослідження - житлового будинку АДРЕСА_1 ; відсутність дозволу на використання документів, наявних в матеріалах справи, даних технічних паспортів, результатів фото фіксації, описів, отриманих при проведенні натурних оглядів попередніх експертиз. Вказала, що відповідач по справі навмисно ігнорує повідомлення/клопотання експертів про надання (забезпечення) доступу до об'єкту дослідження (житлового будинку АДРЕСА_1 ) та навмисно не допускає експертів до житлового будинку, тим самим перешкоджає експертам у виконанні судового рішення, саме ухвали від 09.12.2021 року про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи. Відповідач навмисно перешкоджає збиранню доказів по справі, тим самим перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, адже згідно ч. 2 ст. 78 УПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування (тобто належним та допустимим доказом - висновком експертизи), не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Щодо другого пункту, що призвело до неможливості провести експертизу та надати до суду висновок повторної судової будівельно-технічної експертизи, зазначила, що у листі судді Вишгородського районного суду Київської області Котлярової І.Ю. від 28.02.2023 року зазначено, що «на підставі ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 09.12.2022 року Вам було направлено матеріали цивільної справи № 363/2148/16-ц для проведення судової будівельно-технічної експертизи», однак такий лист є неконкретизованим та не уточненим, і не відповідає п.2.3 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.8р. № 53/5 (зі змінами), а також не відповідає ст.14 ЗУ «Про судову експертизу». Відтак, враховуючи, що в даній судовій справі відсутній належний та допустимий висновок судової будівельно-технічної експертизи, а для правильного вирішення спору необхідні спеціальні знання, вважає за необхідне призначити повторну судову будівельно-технічну експертизу. Враховуючи, що експертами Незалежного інституту судових експертиз було надіслано не висновок експертизи, а повідомлення, вважає за доцільне доручити проведення експертизи Незалежному інституту судових експертиз. Окрім того, враховуючи те, що відповідач навмисно постійно не надає можливість та всіляко перешкоджає експертам у здійсненні проведення натурного огляду об'єкта дослідження - житлового будинку вважає за необхідне надати дозвіл експертам на використання документів, наявних в матеріалах справи, - даних технічних паспортів, результатів фото фіксації, описів, отриманих при проведенні натурних оглядів попередніх експертиз. На підставі викладеного, на вирішення експертам просила поставити наступні запитання:
1) Чи можливо розподілити житловий будинок з урахуванням надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в натурі, на дві відокремлені частини виходячи з наступних часток ОСОБА_1 (1/4 частка), ОСОБА_4 (1/4 частка), що становить частку належного їм житлового будинку та ОСОБА_5 частку належного їй житлового будинку;
2) У разі можливості розподілу будинку між співвласниками, відповідно до їх часток у будинку, зазначити які перепланування, необхідно здійснити сторонам по справі та чи є можливість поділу спірних сходів на другий поверх між співвласниками, з метою уникнення додаткових витрат щодо облаштування інших сходів будь-яким власником спірного будинку;
3) У разі неможливості поділу будинку у відповідності до ідеальних часток сторін, зазначити, чи можливо з технічної точки зору поділити в натурі житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без відступу від розміру часток в загальній власності сторін, якщо виділ неможливий, то зазначити з яких причин та можливість виділення у власність:
- ОСОБА_1 та ОСОБА_4 : 1-1 коридор, 1-2 житлова кімната, 1-3 житлова кімната, 1-4 житлова кімната, 1-5 кухня, І-веранда, ІІ - кладова, VІ - мансарда, сходи - розташовані на першому поверсі, які виходять на мансарду, а загалом 110,30 кв.м.;
- ОСОБА_5 : 2-1 коридор, 2-2 кухня, 2-3 житлова кімната, 2-4 житлова кімната, ІІІ веранда, ІV ванна, VІІ мансарда, а загалом 109,70 кв.м.;
- у спільне сумісне користування позивачів та відповідача виділити - V коридор, VІІІ мансарду, сходи, які розташовані на другому поверсі будинку.
4) В розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи, яка містить всі необхідні документи для вирішення питань поставлених перед експертом для проведення будівельно-технічної експертизи.
5) Надати експертам дозвіл на використання документів, наявних в матеріалах справи - даних технічних паспортів, результатів фото фіксації, описів, отриманих при проведенні натурних оглядів попередніх експертиз.
Представник позивачів та позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримали заявлене клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи та наполягали на його задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував з приводу призначення по справі повторної експертизи зазначивши, що клопотання представником позивачів подано на стадії розгляду справи по суті, проте питання про поновлення пропущеного процесуального строку на його подання не порушується. Відповідач не причетна до жодної із вказаних у повідомленні експертів обставин, внаслідок яких не змогла бути проведена повторна будівельно-технічна експертиза, оскільки відповідач не знала про призначення обстеження спірного будинку, тож не могла протидіяти експертам у проведенні експертизи. Переконаний, що призначення чергової повторної експертизи спричинить лише подальше безпідставне затягування строків розгляду справи, а також збільшить розмір судових витрат, частина яких, за результатами розгляду справи, може бути покладена і на відповідача ОСОБА_5 , що буде для неї суттєвим тягарем, як для пенсіонера з незначним доходом. Вказав, що неможливість проведення раніше призначеної судової експертизи не є і не може бути підставою для призначення ще однієї повторної судової експертизи. Зауважив, що відповідач категорично заперечує проти можливого призначення повторної експертизи у НІСЕ, зазначаючи, що не довіряє експертам цієї установи, оскільки як мінімум одна із експертів, ОСОБА_6 у 2023 році притягалась до дисциплінарної відповідальності, і вважає, що перебування у них справи тривалий час вплинуло на їх упередженість та можливість об'єктивного і безстороннього проведення експертиз. У випадку відхилення заперечень відповідача та призначення по справі повторної будівельно-технічної експертизи, просив її проведення доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС та на вирішення експертів поставити ті ж самі питання, які були сформульовані в ухвалі Вишгородського районного суду Київської області від 09 грудня 2021 року.
Заслухавши думку сторін, їх представників, суд вважає клопотання про призначення повторної експертизи обґрунтованим з наступних підстав.
02.08.2017 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області провадження у справі зупинено та по справі було призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
21.01.2021 року до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів за результатами проведеної повторної судової будівельно-технічної експертизи № 15860/17-42/32058/20-43 від 11.01.2021 року.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22.01.2021 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ житлового будинку в натурі.
В судовому засіданні 20 серпня 2021 року представником позивачів адвокатом Добош В.А. заявлено клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи у справі, обґрунтовуючи, його тим, що висновок експерта № 15860/17-42/32058/20-43 від 11.01.2021 року який надано до суду є таким, що складений з порушенням діючого законодавства, а саме висновок є необґрунтованим та таким, що суперечить іншим матеріалам справи та викликає сумніви в його правильності. У вступній частині висновку сторінки 2-3, 22.08.2017 року направлено експертом лист сторонам та суду де запропоновано узгодити строк проведення експертизи та надати додаткові матеріали, проте даного листа ні представник ні позивач не отримували. В свою чергу, 09.10.2017 року на адресу КНДІСЕ надійшов лист представника відповідача ОСОБА_7 від 06.10.2017 року (сторінки 3-6 висновку), де останній окрім наданих документів, в листі описав свою думку, щодо варіантів розподілу будинку, висловив критику щодо правильності та законності ухвали суду про призначення повторної судової експертизи та питань які ставляться судом на вирішення експерта, яку як вбачається, із дослідницької частини експертизи було враховано та викладено в експертному висновку, що є прямим порушенням норм ЦПК, оскільки матеріали необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, а експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи. Таким чином, вважає, що представник відповідача надавши в позасудовому порядку матеріали для проведення експертизи, вчинив вплив на об'єктивність та неупередженість експерта, що в свою чергу викликає сумнів в правильності та обґрунтованості висновку експерта. Також, зазначив, що висновок експерта містить неправдиву інформацію, щодо присутності представника позивача при огляді експертом домоволодіння та не допуску ним експерта до приміщень житлового будинку, оскільки він 12.12.2017 року не був присутній при огляді експертом будинку. В дослідницькій частині визначення ринкової вартості, як бази вартості об'єкта дослідження експерт посилається на п. 3 Національного Стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затверджений постановою Кабінету Міністрів від 10.09.2003 року, проте пункт 3 даного стандарту дає визначення термінів, але не підходи визначення ринкової вартості. Так, експерт вказує, що для визначення ринкової вартості майна застосовується витратний, дохідний та порівняльний підхід. Дохідний та порівняльний підхід експерт відкидає, в той же час застосовує витратний, що прямо суперечить вказаному стандарту та методології визначення ринкової вартості об'єкта. Експерт застосувавши невірний підхід та метод для визначення ринкової вартості об'єкту дослідження, значно занизив вартість об'єкту дослідження, а саме домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 1,3 га на думку експерта на даний час коштує в еквіваленті 16 430 доларів США, що в свою чергу призвело до неправильного визначення вартості компенсації за відступлення від ідеальних часток. Крім того, експерт не надав повної відповіді на питання № 1, зазначеного в ухвалі суду, не надав відповіді про ринкову вартість надвірних споруд та вплив цих споруд на частки співвласників в домоволодінні та на відступлення від ідеальних часток. Експерт не може визначити в дослідницькій частині експертизи кінцеву вартість деяких об'єктів домоволодіння та вказує кінцеву вартість в цифровому значенні 41 478, а в прописному значенні чотириста чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень. На підставі викладеного просив суд визнати зазначений висновок експерта таким, що є необґрунтованим і викликає сумніви в його правильності та призначити по справі повторну судову будівельно-технічну експертизу.
Так, 09.12.2021 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області клопотання представника позивачів було задоволено, провадження у справі зупинено та по справі було призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручено експертам Незалежного інституту судових експертиз.
04.04.2023 року до суду від експертів Незалежного інституту судових експертиз надійшло повідомлення від 28.03.2023 року № 10101 про неможливість надання висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи, з підстав відсутності доступу, тобто неможливістю проведення натурного огляду об'єкта дослідження - житлового будинку АДРЕСА_1 та відсутністю дозволу на використання документів, наявних в матеріалах справи, даних технічних паспортів, результатів фото фіксації, описів, отриманих при проведенні натурних оглядів попередніх експертиз.
01.08.2023 року представником позивачів подано до суду клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» від 01 червня 2006 року прописано, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з'ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
В силу ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У відповідності до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом положень ч. 5 вказаної статті суд не може перешкоджати учасникам справи у поданні доказів і зобов'язаний сприяти у поданні (забезпеченні) відповідних доказів, якщо їх подання є утрудненим або неможливим.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до приписів ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
В силу ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч.ч.4-6 ст. 103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Відповідно ч.1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
В порядку визначеному ч.ч. 1-3 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.
Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов'язаних із проведенням експертизи.
Згідно з ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу (п. 3 ч. 1 ст. 260 ЦПК України).
Отже, цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з'ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, висновки експертизи надаються для підтвердження обставин, для з'ясування яких необхідні спеціальні знання. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи, в тому числі повторної.
Призначаючи, повторну судову будівельно-технічну експертизу, судом встановлено, що кожен із висновків містить недоліки, суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.
Разом з тим, враховуючи, що призначена згідно ухвали суду від 09.12.2021 року судова будівельно-технічна експертиза проведена не була та експертами направлено до суду повідомлення про неможливість надання висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника позивачів та призначення у даній справі повторної судової будівельно-технічної експертизи. Судом, також враховано, що предметом спору є поділ житлового будинку між співвласниками. Відповідачем заперечується запропонований позивачами поділ будинку. У сторін відсутня можливість самостійно замовити та провести судову будівельно-технічну експертизу, у зв'язку з чим кожною із сторін були заявлені і судом були задоволені клопотання про призначення такої експертизи, однак, кожен із висновків містить недоліки, суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.
Враховуючи, що представником позивачів у клопотанні питання, які просить поставити на вирішення експерту не зміненіта відповідають переліку питань, що були зазначені в ухвалі суду від 09.12.2021 року, а виключно доповнені з урахуванням, тих підстав, що слугували складанню експертом повідомлення про неможливість надання висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи, суд приходить до висновку, про обґрунтованість питань поставлених перед експертом та можливість використання експертами матеріалів цивільної справи, зокрема даних технічних паспортів, результатів фото фіксацій.
Представник позивачів у клопотанні просила доручити проведення експертизи Незалежному інституту судових експертиз.
В свою чергу, представник відповідача заперечував, щодо доручення проведення експерти експертам Незалежного інституту судових експертиз, зазначивши, шо відповідач не довіряє експертам цієї установи, оскільки як мінімум одна із експертів, у 2023 році притягалась до дисциплінарної відповідальності, і вважає, що перебування у них справи тривалий час вплинуло на їх упередженість та можливість об'єктивного і безстороннього проведення експертиз, а тому просив доручити проведення повторної експертизи експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС.
Згідно ч. 3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відтак враховуючи, що між сторонами не досягнуто згоди щодо експертної установи, суд приходить до висновку про визначення її самостійно та доручення її провадження експертам Відділення-бюро у м. Києві національного наукового центру «ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА» МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ.
Таким чином, зважаючи на наявність у справі сукупності умов, визначених ч. 1 ст. 103 ЦПК України, виконуючи свій обов'язок у сприянні сторонам у реалізації їх права на подання доказів, суд вважає за необхідне призначити по справі повторну судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручити експертам Відділення-бюро у м. Києві національного наукового центру «ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА» МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (03118, м. Київ, вул. Костанайська, буд. 6), попередивши їх про кримінальну відповідальність згідно із ст. ст. 384, 385 КК України.
Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити на підставі ст. 252 ч. 1 п. 5 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 102-104, 108-109, 113, 258-259, 353 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивачів адвоката Кравець Т.В. про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ житлового будинку в натурі - задовольнити.
Призначити по справі повторну судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручити експертам Відділення-бюро у м. Києві національного наукового центру «ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА» МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (03118, м. Київ, вул. Костанайська, буд. 6), попередивши їх про кримінальну відповідальність згідно із ст. ст. 384, 385 КК України, на вирішення якої поставити наступні запитання:
1) Чи можливо розподілити житловий будинок з урахуванням надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в натурі, на дві відокремлені частини виходячи з наступних часток ОСОБА_1 (1/4 частка), ОСОБА_4 (1/4 частка), що становить частку належного їм житлового будинку та ОСОБА_5 частку належного їй житлового будинку;
2) У разі можливості розподілу будинку між співвласниками, відповідно до їх часток у будинку, зазначити які перепланування, необхідно здійснити сторонам по справі та чи є можливість поділу спірних сходів на другий поверх між співвласниками, з метою уникнення додаткових витрат щодо облаштування інших сходів будь-яким власником спірного будинку;
3) У разі неможливості поділу будинку у відповідності до ідеальних часток сторін, зазначити, чи можливо з технічної точки зору поділити в натурі житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без відступу від розміру часток в загальній власності сторін, якщо виділ неможливий, то зазначити з яких причин та можливість виділення у власність:
- ОСОБА_1 та ОСОБА_4 : 1-1 коридор, 1-2 житлова кімната, 1-3 житлова кімната, 1-4 житлова кімната, 1-5 кухня, І-веранда, ІІ - кладова, VІ - мансарда, сходи - розташовані на першому поверсі, які виходять на мансарду, а загалом 110,30 кв.м.;
- ОСОБА_5 : 2-1 коридор, 2-2 кухня, 2-3 житлова кімната, 2-4 житлова кімната, ІІІ веранда, ІV ванна, VІІ мансарда, а загалом 109,70 кв.м.;
- залишити у спільному сумісному користування сторін V коридор, VІІІ мансарду, сходи, які розташовані на другому поверсі будинку.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
Роз'яснити сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Для проведення експертизи, передати експерту для дослідження матеріали цивільної справи № 363/2148/16-ц у 3-х томах, яка містить всі необхідні документи для вирішення питань поставлених перед експертом для проведення будівельно-технічної експертизи, а також надати експертам дозвіл на використання даних технічних паспортів, результатів фото фіксацій.
Провадження по справі зупинити на час проведення експертизи.
Повний текст ухвали суду виготовлений 18 жовтня 2023 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя І.Ю. Котлярова