Справа № 296/10297/23
2-з/296/90/23
УХВАЛА
Іменем України
18 жовтня 2023 року
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Шкиря В.М, розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення сторін заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
17.10.2023 ОСОБА_1 , звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 181000 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на день подачі позову 6 607 549,80 грн. шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме на:
- транспортний засіб (автобус) марки Рута 22, 2013 року випуску, зареєстрований 23.01.2013 з об'ємом двигуна 2890 см3;
- транспортний засіб (автобус) марки Рута 25, 2012 року випуску, зареєстрований 03.07.2013 з об'ємом двигуна НОМЕР_1 ;
автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200, 2019 року випуску, зареєстрований 10.05.2019 об'єм двигуеа 4461 см3;
- житловий будинок площею 239 кв.м., житловою плащею 52 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна :4596224;
-земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:06:007:0036 площею 0,0537 га реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 2018132818101;
Подана заява обґрунтована тим, що заявник 16.10.2023 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 181000 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на день подачі позову 6 607 549,80 грн, що ненакладення арешту на майно може призвести до утруднення або і взагалі невикуонання рішення суду, оскільки відповідач у будь-який час може відчужити все своє майно, що є його власністю.
Розгляд заяви про забезпечення позову проведено без повідомлення учасників справи на підставі частини 1 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом статті частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною шостою та сьомою статті 153 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Частиною першою статті 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18 та від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).
У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22.
Разом з тим, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).
Враховуючи зазначене, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів заявника та інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; у імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Встановлено, що ОСОБА_1 16.10.2023 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою від 06.07.2013 в сумі 181000 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на день подачі позову 6 607 549,80 грн
Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що що ненакладення арешту на майно може призвести до утруднення або і взагалі невикуонання рішення суду, оскільки відповідач у будь-який час може відчужити все своє майно, що є його власністю.
Згідно розписки від 06.07.2013 ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 гроші в сумі 231000 доларів США по курсу НБУ (1882650 грн) та зобов'язався їх повернути по першій вимозі.
07.06.2023 ОСОБА_1 висловив вимогу ОСОБА_2 (написавши повідомлення за номером НОМЕР_2 ) повернути всю сумму проте гроші не отримав.
Судом встановлено, що на праві власності ОСОБА_2 належить певне майно, яке оцінено оцінювачем, ОСОБА_3 , (кваліфікаційне свідоцтво 794 від 07.04.2000):
- транспортний засіб (автобус) марки Рута 22, 2013 року випуску, зареєстрований 23.01.2013 з об'ємом двигуна 2890 см3 вартість може скласти 180000,00 грн;
- транспортний засіб (автобус) марки Рута 25, 2012 року випуску, зареєстрований 03.07.2013 з об'ємом двигуна 2890 см3 вартість може скласти 210000,00 грн;
- транспортний засіб (автобус) марки Рута 22, 2013 року випуску, зареєстрований 19.04.2013 з об'ємом двигуна 2890 см3 вартість може скласти 278000,00 грн;
- автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200, 2019 року випуску, зареєстрований 10.05.2019 об'єм двигуна 4461 см3 вартістю 2200000,00 грн;
- нежитлова будівля (магазин) площею 109,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136600:06:007:0037 площею 0,0463 га вартість може скласти 1690255,02 грн;
- житловий будинок площею 239 кв.м., житловою площею 52 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна :4596224 та емельна ділянка з кадастровим номером 1810136600:06:007:0036 площею 0,0537 га реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 2018132818101 - вартість може скласти 4019731,63 грн;
Загальна вартість майна може складати - 8577986,65 грн
Заявник клопоче про накладення арешту на майно, вартість якого може складати 6609731,63 грн:
- транспортний засіб (автобус) марки Рута 22, 2013 року випуску, зареєстрований 23.01.2013 з об'ємом двигуна 2890 см3 вартість може скласти 180000,00 грн;
- транспортний засіб (автобус) марки Рута 25, 2012 року випуску, зареєстрований 03.07.2013 з об'ємом двигуна 2890 см3 вартість може скласти 210000,00 грн;
- автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200, 2019 року випуску, зареєстрований 10.05.2019 об'єм двигуна 4461 см3 вартістю 2200000,00 грн;
- житловий будинок площею 239 кв.м., житловою площею 52 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 4596224 та земельну ділянка з кадастровим номером 1810136600:06:007:0036 площею 0,0537 га реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 2018132818101 - вартість може скласти 4019731,63 грн;
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 лютого 2020 по справі № 381/4019/18, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Так обраний заявником захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості вимог заявника і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Необхідності вжиття заходів зустрічного забезпечення суд не вбачає. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв'язку із вжиттям такого заходу забезпечення позову, який вже поданий до суду.
Загальна вартість майна на яке заявник просить накласти арешт може становити 6 609 731,63 грн тоді як ціна пред'явленого позову складає 6 587 151, грн
При цьому, обраний заявником вид забезпечення позову як накладення арешту на спірні транспортні засоби, та нерухоме майно не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_2 , оскільки такий захід забезпечення не позбавляє права користування майном, а лише обмежує можливість відчужування спірного майна.
Керуючись статтями 149-153, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 - задовільнити.
Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення боргу за договором позики, шляхом накладення арешту на майно, із забороною відчуження:
- транспортний засіб (автобус) марки Рута 22, 2013 року випуску, зареєстрований 23.01.2013 з об'ємом двигуна НОМЕР_1 ;
- транспортний засіб (автобус) марки Рута 25, 2012 року випуску, зареєстрований 03.07.2013 з об'ємом двигуна НОМЕР_1 ;
- автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200, 2019 року випуску, зареєстрований 10.05.2019 об'єм двигуна 4461 см3 ;
- житловий будинок площею 239 кв.м., житловою площею 52 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 4596224 та земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:06:007:0036 площею 0,0537 га реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 2018132818101;
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Копію ухвали направити Регіональному сервісному центру МВС в Житомирській області (10031, м. Житомир, вул. Покровська, 96) для негайного виконання.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду в порядку та строки, передбачені статтями 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвалу складено та підписано 18.10.2023
Суддя В. М. Шкиря