Справа № 296/10259/23
1-кс/296/3806/23
УХВАЛА
Іменем України
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
13 жовтня 2023 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,захисника підозрюваного-адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Донецьк, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні №22023060000000135 від 31.08.2023,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ст. 111 КК України у кримінальному провадженні №22023060000000135 від 31.08.2023.
Клопотання обгрунтовано тим, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №22023060000000135 від 31.08.2023, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні державної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме переході на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи громадянином України, свідомо порушуючи свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, вирішив взяти участь у бойових діях на боці ворога (країни-агресора) - РФ, з метою нанесення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
ОСОБА_5 , будучи обізнаним про те, що ЗС РФ та НЗФ так званих «ДНР» і «ЛНР» спільно та узгоджено ведуть бойові дії на території України, розумів, що його служба в НЗФ так званої «ДНР» передбачатиме участь в таких бойових діях.
Така обізнаність особи випливає з того, що «визнання» РФ так званих «ДНР» та «ЛНР» незалежними державами, здійснення РФ та так званими «ДНР, «ЛНР» спільних бойових дій проти України, оголошення загальної мобілізації на території самопроголошених республік, широко висвітлювалась в засобах масової інформації та на відкритих Інтернет-ресурсах.
Усвідомлюючи вищевказане, з метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_5 22 лютого 2022 року, перебуваючи в м. Донецьк, добровільно прибув до пункту збору мобілізованих так званої «ДНР», де погодився вступити до складу НЗФ, створеного на ТОТтак званої «ДНР», а саме до « НОМЕР_1 (в/ч НОМЕР_2 )» 1-го АК ДНР».
Невстановленими досудовим розслідуванням особами з числа представників НЗФ, створеного на ТОТ - «100 ОММБр (в/ч НОМЕР_2 )» 1-го АК ДНР» ОСОБА_5 було призначено на посаду стрільця 2 взводу 1 стрілецької роти 3 стрілецького батальйону« ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 )» 1-го АК ДНР».
В подальшому в період з лютого 2022 року (точної дати слідством невстановлено) по 23.08.2023 ОСОБА_5 , діючи на боці ворога - держави-агресора РФ у складі НЗФ, створеного на ТОТ - «100 ОММБр (в/ч НОМЕР_2 )» 1-го АК ДНР», на окупованих ЗС РФ територіях в районі населених пунктів Донецької області, вчиняв наступні дії:
- здійснював окупацію та охорону захоплених територій України;
- виконував вказівки та накази командирів з числа військовослужбовців збройних сил РФ та осіб з числа учасників НЗФ так званої «ДНР», які за званням чи посадою вище;
- облаштовував та укріплював блокпости, здійснював інженерно-технічне облаштування позицій.
29.09.2023 громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні державної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме переході на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України вказаного вище злочину, підтверджуються зібраними у провадженні доказами, а саме: протоколами слідчих дій, зокрема:
-протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 13.09.2023, які 23.08.2023 під час виконання бойових завдань (бойових дій) в районі населеного пункту Невельське Донецької області виявили особу у військовій формі одягу, яку використовують збройні сили рф та т.зв. «ДНР/ЛНР», вказана особа певний час чинила опір, відкриваючи вогонь в сторону ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в подальшому вказану особу захоплено в полон. Під час первинного опитування вказана особа представилась ОСОБА_5 і повідомила що він є військовослужбовцем т.зв. армії «ДНР» та виконував бойові завдання у складі НОМЕР_3 окремої мотострілкової бригади 1 АК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (в/ч НОМЕР_2 )
-протоколами пред'явлення свідкам ОСОБА_9 та ОСОБА_10 особи ОСОБА_5 для впізнання за фотознімками від 13.09.2023, відповідно до яких свідки впізнали за фотознімками ОСОБА_5 , як особу, яку ними 23.08.2023 під час виконання бойових завдань (бойових дій) в районі населеного пункту Невельське Донецької області захоплено в полон. На момент захоплення в полон ОСОБА_5 був одягнутий у військову форму, яку використовують збройні сили рф та т.зв. «ДНР/ЛНР», а також був озброєний автоматичною вогнепальною зброєю із бойовим комплектом.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні, відповідно до вимог КПК України, доказами.
Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України)
Відповідний ризик стороною обвинувачення обґрунтовується наступним.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.Не виключається можливість переховування ОСОБА_5 від слідства, суду та перехід на сторону ворога, оскільки останній не має постійного місця проживання на території підконтрольній органам державної влади України.
Ризики незаконного впливу підозрюваного на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Орган досудового розслідування вважає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню всебічного, повного та неупередженого встановлення обставин вчиненого злочину, може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх. З огляду на викладене, враховуючи наявність принципу безпосередності дослідження показань учасників кримінального процесу, сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний може вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження з метою неможливості використання в суді в якості доказів показання останніх. Оскільки кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, яка потребує з'ясування обставин вчинення злочину шляхом, зокрема, проведення допитів свідків, вказаний ризик має високий ступінь імовірності.
Ознайомившись з матеріалами досудового розслідування в обсязі, доданому до клопотання про застосування запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_5 може вчиняти спроби спілкуватися зі співучасниками, у тому числі, дистанційно, використовуючи досягнення науки і техніки у сфері інформаційних та телекомунікаційних технологій та попереджати останніх про докази, які перебувають у розпорядженні органів слідства, про необхідність знищити та приховати інші докази, про існування яких стороні обвинувачення наразі не відомо. Крім того, підозрюваний може орієнтувати інших співучасників про необхідність переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності, відмови від дачі показань або ж дачі неправдивих показань, з метою максимально ускладнити процес доказування вчинення кримінального правопорушення.
Застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе гарантувати належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним спробам перешкоджати досудовому розслідуванню.
Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України)
Наявність відповідного ризику у кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що характер та послідовність вчинення злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 може свідчити про те, що вчинення кримінальних правопорушень корисливого характеру є способом отримання джерел доходів для прожиття.
Незважаючи на те, що, згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але вказані вище обставини вказують на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам.
Під час судового розгляду слідчий та прокурор клопотання підтримавли та просили його задовільнити з підстав та мотивів, що викладені у ньому.
Підозрюваний та його захисник не заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 5 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Згідно пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 177 КПК України"метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому жкримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду встановлено, що органом досудового розслідування 31.08.2023 в ЄРДР внесено відомості за №22023060000000135 від 31.08.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушенн , передбченого ч. 2 ст. 111 КК України та за фактом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК Украъни.
Враховуючи стадію судового розгляду, суд, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у кримінальному провадженні №22023060000000135 від 31.08.2023 є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, про це свідчать в своїй совокупності докази, що долучені до клопотання, а саме:
- протоколом огляду з додатками сторінок соціальних мереж за фото ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.09.2022;
- протоколом огляду сторінки "VK" яка належить ОСОБА_5 від 06.09.2023
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 13.09.2023 який засвідчив, що 23.08.2023 виконуючи бойове завдання вони виявили 1 особу у військовій формі, яку використовує рф. Вказана особа чинила опір, відкривала вогонь з автоматичної зброх в сторону українських військових, але зголдом вони взяли його в полон. Особа назвалася ОСОБА_5 і повівдомила, що є військовослужбовцем армії "ДНР" та виконує бойові завдання у складі в/ч НОМЕР_2 на посаді 110 окремої мотострілкової бригади 1 АК "ДНР" ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 13.09.2023 який засвідчив, що 23.08.2023 виконуючи бойове завдання вони виявили 1 особу у військовій формі, яку використовує рф. Вказана особа чинила опір, відкривала вогонь з автоматичної зброх в сторону українських військових, але зголдом вони взяли його в полон. Особа назвалася ОСОБА_5 і повівдомила, що є військовослужбовцем армії "ДНР" та виконує бойові завдання у складі в/ч НОМЕР_2 на посаді 110 окремої мотострілкової бригади 1 АК "ДНР;
- протоколоами пред'явлення особи для впізнання свідкам ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 13.09.2023, які впізнали ОСОБА_5 , як особу, яку вони взяли в полон 23.08.2023.
- протоколом допиту ОСОБА_5 від 29.09.2023 в якому він засвідчив, що 23.08.2023 він був озброєний АК-74 та гранатами та перебував на позиціях військових днр зс рф та під час бою , в ході штурму їх позицій військовими ЗСУ він здався в полон.
Отже, слідчий суддя вважає підозру ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111 КК України у кримінальному провадженні №22023060000000135 від 31.08.2023 обґрунтованою в сукупності наданих доказів.
Щодо ризиків.
Існування ризику щодо можливості переховуватися від суду, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінюється судом в світлі обставин вчинення цього кримінального правопорушення та особлива тяжкість покарання, оскільки уразі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Так усвідомлюючи тяжкість і невідворотність покарання ОСОБА_5 може вільно пересуватися територією України, з метою ухилення від притягнення його до кримінальної відповідальності, крім того підозрюваний ніде не працює нічим не займається, раніше судимий, 14.02.2012 Буденовським районним судом м. Донецька за ч. 1 ст. 309 КК України.
Також слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою ( на що також посилався захисник під час розгляду даного клопотання) , проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
При цьому, також враховує правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011 року є, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес (захист прав потерпілого) який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
Злочин у якому підозрюється ОСОБА_5 вчинений свідомо, перебуваючи на волі підозрюваний може вчинити інший злочин з метою отримання прибутку, оскільки у нього відсутні джерела доходів , а відтак і ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України також існує Отже прокурором та слідчим під час рогляду клопотання доведено слідчому судді, що існують ризики за п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, існують
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Так при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, підозра відносно ОСОБА_5 є обґрунтованою та підтверджується зібраними доказами, що досліджені під час судового розгляду клопотання; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 уразі визнання винуватим позбавлення волі на 15 років або довічне позбавлення волі, групи інвалідності та тяжких захворювань, які б були перешкодою в утриманні під вартою не має, отже він може утримуватися в умовах ізоляції від суспільства; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання- підозрюваний зареєстрований на окупованій частині України , там живе і його сім'я, підозрюваний немає офіційних доходів - служив в армії днр .
Разом з тим слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження, жоден з більш м'яких запобіжних заходів не здатен забезпечити реальне запобігання спробам вчинити підозрюваним дії, що зазначені в п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ст.197 КПК України строк тримання під вартою не може перевищувати 60 днів та строків досудового розслідування.
Будь-яких обставин, які є перешкодою для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачені частиною другою статті 183 КПК України, тяжкого стану здоров'я, а також фактів, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на теперішній час не встановлено.
З огляду на викладене, слідчй суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 підлягає задоволенню в межах строків досудового розслідування у вказаному кримінальному проваджені тобто до 29 листопада 2023.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України в Житомирській області ОСОБА_11 , погоджене з прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 29 листопада 2023 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали оголошено 18 жовтня 2023
Слідчий суддя ОСОБА_1