Справа №295/9878/23
Категорія 69
2/295/2391/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Перекупка І.Г.
за участю секретаря судового засідання Савченко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомира в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років, -
ВСТАНОВИВ:
25.07.2023 позивач звернулася до Богунського районного суду м. Житомира із даним позовом, в обґрунтування позовних вимог зазначила, що 24.02.2017 уклала шлюб із ОСОБА_2 , від якого маю доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір'ю. Відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Вважає, що відповідач працездатний та має можливість сплачувати аліменти на неї, як дружину, у якої проживає дитина. Позивачка не працює, оскільки доглядає дитину. Джерел доходу, крім соціальних виплат по огляду за дитиноюта пенсії, яка йде на її лікування так як вона являється особою з інвалідністю другої групи та потребує постійного лікування, інших доходів немає.На даний час сторони проживають окремо, відповідач проходить військову службута має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини та утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
09.08.2023 на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 14.08.2023 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
11.09.2023 на електронну адресу суду представником відповідача - адвокатом Ясинецькою Н.М. подано відзив на позовну заяву, в якому остання просить врахувати при ухваленні рішення щомісячну добровільну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_2 починаючи з 04.07.2023 згідно доданих квитанцій до відзиву та відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь позивача аліментів на її утримання в розмірі 1/6 частин всіх видів заробітку до досягнення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох річного віку. Єдиним джерелом доходу відповідача є заробітна плата, яку останній отримує як військовослужбовець ЗСУ. Разом з тим, задоволення позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною 3-х річного віку поставить відповідача у вкрай скрутне становище.Так, крім необхідності сплати аліментів на утримання доньки, у відповідача є борг у розмірі 193612,90 грн (загальна сума з урахуванням витрат виконавчого провадження).В квітні 2023 року було відкрито виконавче провадження по примусовому стягненню зазначених коштів з відповідача, накладено арешти на всі його кошти та все його майно.Більш того заявлений розмір аліментів на утримання позивача в розмірі 1/6 частин усіх видів заробітку відповідача є занадто великим та призведе до позбавлення останнього більшої частини доходу та позбавить можливості забезпечувати собі нормальні умови для життя.
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, заявлену вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини підтримала та просила зменшити аліменти на її утримання в розмірі з 1/6 на 1/8 частин усіх видів заробітку відповідача.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися.
Процесуальне право учасників справи про розгляд справи за їх відсутності унормовано в ч. 3 ст. 211 ЦПК України, водночас, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Судовий розгляд цієї справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , сторони перебувають в шлюбі, який зареєстровано 24.02.2017 Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, про що складено відповідний актовий запис № 270. (а.с. 5)
Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтвержується копією свідоцтва про народження. (а.с. 6)
Довідкою ПП «КВЖРЕП № 15» від 19.07.2023 № 47 зазначено, що ОСОБА_1 , 1988 р.н., проживає разом із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою - АДРЕСА_1 . (а.с.11)
Після припинення спільного проживання сторонами, їх донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилася проживати з позивачкою. Позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років та отримує державну допомогу при народженні дитини та пенсію по інвалідності. Відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання доньки та позивачки, хоча офіційно працевлаштований та отримує регулярний дохід.
Відповідач ОСОБА_2 добровільно сплачував аліменти в розмірі 5000,00 грн, які були перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 згідно квитанцій №№ ULPV-W5ZG-R60A-T3G4-T54D від 04.07.2023, H1VH-VM5Z-RCMS-SMD1-M3YQ-RM від 31.07.2023, GN13-YJ5Z-YM72-JZKM-UGWY-M від 18.08.2023, квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 27.09.2023. (а.с. 25-26, 40 на звороті)
19.04.2023 старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Самійлик В.В. було відкрито виконавче провадження № 71590857 по примусовому виконанню виконавчого листа №240/31362/22 від 03.04.2023 про стягнення з ФОП ОСОБА_2 податкової заборгованості в сумі 175739,00 грн, накладено арешти на всі кошти та все майно, що підтверджується інформацією з реєстру боржників, з Автоматизованої системи виконавчого провадження, інформацією про виконавче провадження тапостановами про арешт майна і коштів. (а.с. 27 на звороті - 31)
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно пункту 17 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Враховуючи, що малолітня донька сторін проживає разом із позивачем та між сторонами не досягнуто домовленості щодо її утримання, суд дійшов висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище сторін, а також позицію відповідача, який не заперечує сплачувати аліменти на утримання доньки у визначеному позивачем розмірі, у зв'язку з чим приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітньої доньки в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням сплачених коштів згідно наданих квитанцій №№ ULPV-W5ZG-R60A-T3G4-T54D від 04.07.2023, H1VH-VM5Z-RCMS-SMD1-M3YQ-RM від 31.07.2023, GN13-YJ5Z-YM72-JZKM-UGWY-M від 18.08.2023, квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 27.09.2023.
Що стосується позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд приходить до наступного.
Статтею 48 Конституції України гарантовано право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до вимог статті 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Згідно до статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному із подружжя, як правило у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно (стаття 77 СК України).
Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини регламентовано статтею 84 СК України, з аналізу якої вбачається, що дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Приписами частини 6 статті 84 СК України визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком дитини у випадку проживання із нею дитини до досягнення нею трирічного віку незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Судом встановлено, що відповідач є працездатною особою, фізично здоровий, проходить службу у Житомирському зональному відділі Військової служби правопорядку, отримує достойну заробітну плату, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання позивачки, як матері своєї дитини, до досягнення їх спільною дитиною трирічного віку.
Однак, на думку суду, заявлений до стягнення позивачкою розмір аліментів на своє утримання є не обґрунтованим та занадто завищеним,
Суд звертає увагу, що у Сімейному кодексі України не встановлено ні мінімального, ні максимального розмірів аліментів, які можуть бути стягнені на утримання одного з подружжя. А тому, при визначенні розміру коштів, що належить стягнути як аліменти, суд прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд в першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню.
Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» регламентовано, що з 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 2684,00 грн.
За таких обставин, враховуючи визначений державою розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, потреби позивачки та можливості відповідача, керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох річного віку в розмірі 1/8 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.
На думку суду, такий розмір аліментів забезпечить поліпшення майнового становища позивачки та не порушить інтереси відповідача.
Відповідно до вимог статті 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а тому стягнення аліментів слід розпочати з 25.07.2023.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
За вказаних обставин, враховуючи, що позивач при зверненні досуду з вказаною позовною заявою була звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір в розмірі 1073,60 грн слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 24, 56, 80, 84, 105, 110, 112, 113, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 88, 258-268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.07.2023 та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.07.2023 та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в розмірі суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 13.10.2023.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя І.Г. Перекупка