Справа № 167/978/23
Номер провадження 2/167/313/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
17 жовтня 2023 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю секретаря судового засідання Панас О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
06 вересня 2023 року акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк») звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 29 вересня 2021 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який у подальшому збільшився до 50000 грн.
Зазначає, що відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Позивач вказує, що свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, тоді як відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
Зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за кредитним договором у відповідача ОСОБА_1 станом на 15 квітня 2023 року виникла заборгованість перед АТ КБ «Приватбанк» в розмірі 62744,41 грн, з яких: 49998,96 грн заборгованість за тілом кредиту та 12745,45 грн заборгованість за простроченими відсотками.
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 29 вересня 2021 року у розмірі 62744,41 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 21 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено 17 жовтня 2023 року о 10 год 30 хв.
У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у відсутності представника банку. Щодо винесення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач будучи завчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Як визначено ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву на позов не подав та ураховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд доходить висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.
Судом встановлено, що 29 вересня 2021 року сторони уклали Договір про надання банківських послуг, за умовами якого АТ КБ «Приватбанк» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку(далі - Договір, Кредитний договір № б/н).
Цей Договір укладений сторонами шляхом підписання відповідачем і представником банку 29 вересня 2021 року заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, за змістом якої відповідач визнав, що цією заявою він приєднується до цих Умов та Правил.
Крім цього, в матеріалах справи наявний підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, в якому визначені умови користування кредитними коштами - процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку та відповідальність сторін за прострочення виконання або невиконання зобов'язань за договором та який відповідно до п. 2.1.1.1.1 Договору є невід'ємною частиною цього Договору.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк», на підставі укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору № б/н, ОСОБА_1 було надано кредитну картку № НОМЕР_1 , дата відкриття - 29 вересня 2021 року, термін дії - грудень 2025 року, тип картки - Універсальна.
Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків річних: 84,0 % - для карт Універсальна (п. 1.5 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг).
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , останньому 29 вересня 2021 року було надано кредитну карту № НОМЕР_1 по якій відбулись наступні зміни кредитного ліміту: 29 вересня 2021 року - встановлення кредитного ліміту, кредитний ліміт - 25000,00 грн; 29 вересня 2021 року - зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт - 25000,00 грн.; 29 грудня 2021 року - збільшення кредитного ліміту, кредитний ліміт - 50000,00 грн.
Станом на 15 квітня 2023 року у ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» виникла заборгованість розмірі 62744,41 грн, з яких: 49998,96 грн заборгованість за тілом кредиту та 12745,45 грн заборгованість за простроченими відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості за Договором № б/н від 29 вересня 2021 року.
Представник позивача, вказуючи на ухилення відповідача від виконання своїх зобов'язань і непогашення заборгованості за кредитним договором, звернувся до суду з даним позовом за захистом порушеного права позивача.
Таким чином, між сторонами виникли цивільно-правові відносини із зобов'язального права по кредитному договору, які регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частини першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Предметом даного позову є стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування, який є змішаним договором відкриття рахунку та кредитування.
Статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ст. 1067 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 1069 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з приписами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
З матеріалів справи встановлено, що сторони узгодили процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків річних: 84,0 % - для карти Універсальна.
Із наданої позивачем виписки за договором №б/н за період 29 вересня 2021 року по 19 квітня 2023 року вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторони.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази кожен окремо, їх достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про доведення позивачем того, що ОСОБА_1 використовував та не повернув позивачу кредитних коштів в розмірі 49998,96 грн.
Ураховуючи, що кредитор і відповідач узгодили вид і розмір відповідальності за прострочення виконання зобов'язання з повернення коштів, суд доходить переконання, що з відповідача в користь позивача необхідно стягнути заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 12745,45 грн.
Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, відтак приходить до переконання про правильність цієї суми.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені, в судове засідання відповідач не з'явилася, відзив на позовну заяву не подав. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними Кредитним договором № б/н відповідач також суду не подав.
Таким чином, оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, фактично отримані та використані ним кошти в добровільному порядку позивачу не повернув та не сплатив відсотки за користування ними, суд доходить переконання, що з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» необхідно стягнути заборгованість за Кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 29 вересня 2021 року в розмірі 62744,41 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2684 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2 684,00 грн.
Керуючись ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 280, 284, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за Кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 29 вересня 2021 року в розмірі 62744 (шістдесят дві тисячі сімсот сорок чотири) гривні 41 копійки, з яких: 49998 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 96 копійок заборгованість за тілом кредита та 12745 (дванадцять тисяч сімсот сорок п'ять) гривень 45 копійок заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного заочного рішення 17 жовтня 2023 року.
Учасники справи:
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, 01001, код ЄДРПОУ 14360570.
Представник позивача: Гребенюк Олександр Сергійович, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, 49094.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 .
Головуючий суддя І. Т. Гармай