Рішення від 18.10.2023 по справі 165/497/19

справа № 165/497/19

провадження №2/165/2/23

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Король І.С.,

представника позивача-відповідача Жовтонецького В.М.,

представника відповідача-позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську цивільну справу за первісним позовом Акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Тихонова Вікторія Євгенівна, про визнання кредитного договору та довіреності недійсними-

встановив:

22.02.2019 поштовим зв'язком (а.с.38 том 1) було надіслано позивачем АТ "Ідея Банк" до суду позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави. Вимоги позивач мотивує тим, що 24 вересня 2012 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №910.18346, згідно з яким ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 164418,87 грн, у тому числі на купівлю (фінансування купівлі) транспортного засобу марки «MAZDA CX 7», 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак/реєстраційний № НОМЕР_2 . Строк користування кредитними коштами за кредитним договором встановлено до 24 вересня 2017 року.

Вказує, що частина грошових коштів була перерахована на купівлю вищезазначеного автомобіля, решта - перерахована на фінансування страхового платежу та інших витрат пов'язаних із купівлею автомобіля. Додатком №1 до кредитного договору встановлено графік щомісячних платежів, відповідно до якого відповідач повинен був сплачувати встановлену договором нараховану суму коштів. Кредитні кошти в сумі, зазначеній в п.1 кредитного договору було надано ОСОБА_1 в користування зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 23,99 % та сплатою усіх інших обов'язкових платежів по договору.

Стверджує, що позичальник своїм підписом засвідчив факт та згоду з умовами договору, підтвердив свої права та обов'язки за цим договором і погодився з ними, підтвердив свою здатність виконувати умови цього договору.

Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 не виконує зобов'язання за кредитним договором у встановлені строки, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду. Наголошує, що відповідачем ОСОБА_1 протягом дії кредитного договору не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за ним.

Зазначає, що сума боргу за кредитним договором №910.18346 від 24.09.2012 станом на 05 лютого 2019 року становить 419538,12 грн, з них прострочений борг тіла кредиту 164418,87 грн, прострочені проценти - 249711,99 грн, строкові проценти - 1296,79 грн, інші штрафні санкції - 4110,47 грн.

Вказує, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі відповідно до умов кредитного договору.

У забезпечення виконання кредитних зобов'язань між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» було укладено договір застави транспортного засобу марки «MAZDA CX 7», 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак/реєстраційний № НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

На підставі договору застави, укладеного з ОСОБА_1 , обтяження на транспортний засіб, що є предметом спору, зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Вказує, що за умовами договору застави, відчуження предмету застави здійснюється заставодавцем тільки за письмовою згодою заставодержателя.

Однак всупереч зазначеному, без письмової згоди АТ «Ідея Банк» заставодавцем було відчужено предмет застави, актуальним власником на даний момент якого є ОСОБА_3 , із актуальним номерним знаком НОМЕР_3 .

Зазначає, що за таких обставин, реалізація майна, яка проведена відповідачем ОСОБА_1 , що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє застави, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, тому вважає, що на заставу може бути звернено стягнення.

Наголошує, що на момент реалізації заставленого майна, проведення з ним реєстраційних дій в органах МВС обтяження припинено не було.

Просить (в редакції позовних вимог від 02.10.2019) стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" заборгованість за кредитним договором №910.18346, укладеним 24.09.2012 між Акціонерним товариством "Ідея Банк" та ОСОБА_1 , в розмірі 419538,12 грн; вилучити транспортний засіб автомобіль марки «MAZDA CX 7», 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , актуальний номерний знак НОМЕР_3 у відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , та передати цей автомобіль Акціонерному товариству «Ідея Банк» (ЄДРПОУ 19390819, адреса реєстрації: м. Львів, вул. Валова, 11), на період його реалізації. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №910.18346, укладеним 24.09.2012 між Акціонерним товариством "Ідея Банк" та ОСОБА_1 , в розмірі 419538,12 грн звернути стягнення на предмет застави, а саме на автомобіль марки «MAZDA CX 7», 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , актуальний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , шляхом реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеною за результатами таких торгів.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 19.04.2019 відкрито провадження у справі, та ухвалено справу провести в порядку загального позовного провадження.

12.06.2019 представник ОСОБА_1 - адвокат Свередюк Ю.А. звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до АТ «Ідея Банк», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Тихонова Вікторія Євгенівна, про визнання кредитного договору №910.18346 від 24 вересня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Ідея Банк", недійсним та про визнання довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тихоновою Вікторією Євгеніївною 24 вересня 2012 року від імені ОСОБА_1 недійсною. Вимоги обгрунтовує тим, що із позовних матеріалів ОСОБА_1 стало відомо, що 24.09.2012 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 910.18346, згідно з яким вона отримала кредит в розмірі 164418,87 грн, у тому числі на купівлю (фінансування купівлі) транспортного засобу марки «MAZDA CX 7», 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак/реєстраційний № НОМЕР_2 . Також 24.09.2012 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тихоновою В.Є. була посвідчена довіреність від імені ОСОБА_1 , відповідно до якої остання уповноважила ОСОБА_5 передати в заставу АТ «Ідея Банк» спірний автомобіль. Стверджує, що ОСОБА_1 кредитний договір від 24.09.2012 не укладала, кошти не отримувала, а також не уповноважувала ОСОБА_5 передати автомобіль в заставу, та не підписувала довіреність.

Наголошує, що у момент укладення кредитного договору та посвідчення довіреності не були додержані вимоги, встановлені ч. 3, ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки при укладанні не було вільного волевиявлення ОСОБА_1 , остання не підписувала вказаний договір та довіреність, не була ознайомлена з його змістом, не мала наміру укладати оспорюваний кредитний договір та посвідчувати довіреність, не бажала, щоб настали пов'язані з ними правові наслідки. При цьому наголосила, що не було здійснено жодного платежу на погашення вказаного кредиту, що свідчить про недійсність договору. Також вказує, що ОСОБА_1 фізично не могла перебувати в місті Одеса 24 вересня 2012 року, так як ІНФОРМАЦІЯ_2 вона перебувала у лікарні у зв'язку з народженням дочки ОСОБА_6 .

Просить визнати кредитний договір №910.18346 від 24 вересня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» та довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тихоновою Вікторією Євгеніївною 24 вересня 2012 року від імені ОСОБА_1 недійсними.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 04.09.2019 об'єднано в одне провадження первісний позов Акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави, із зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Тихонова Вікторія Євгенівна, про визнання кредитного договору та довіреності недійсними.

У судовому засіданні представник позивача-відповідача АТ «Ідея Банк» Жовтонецький В.М. первісний позов підтримав з підстав наведених у ньому. Щодо строків позовної давності, пояснив, що пунктом 9 параграфу 10 кредитного договору №910.18346 від 24.09.2012 встановлено строк позовної давності для стягнення боргу за договором тривалістю 5 років. Зазначає, що пунктом 1 параграфу 1 кредитного договору встановлено, що банк надає позичальнику кредит у сумі 164418,87 грн на строк 60 місяців. Вказує, що договір діє починаючи з моменту його підписання сторонами та до повного виконання сторонами усіх їхніх зобов'язань. Додатком №1 до кредитного договору №910.18346 встановлено, що останній платіж з повернення кредиту та сплати процентів повинен бути сплаченим 24.09.2017. Стверджує, що оскільки кредитним договором №910.18346 строк позовної давності встановлений п'ять років, а останній платіж по договору повинен був бути здійснений 24.09.2017, тому вважає, що позивач звернувся до суду з позовом в межах строку позовної давності. Зустрічний позов представник позивача не визнав, просив у задоволенні зустрічного позову відмовити з підстав наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву (а.с.120-123, том 1), із врахуванням висновку судової почеркознавчої експертизи. Пояснив, що ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості за таким договором, що свідчить лише про те, що вона умисно не виконує взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, є недобросовісним позичальником, у зв'язку з чим АТ «Ідея Банк» звернулося до суду за захистом своїх прав. Стверджує, що ОСОБА_1 підписувала спірний кредитний договір, як наслідок укладення договору отримала кредитні кошти, у тому числі на купівлю (фінансування купівлі) транспортного засобу. Наголошує, що за дорученням позичальника кредитні кошти перераховуються банком, після надання позичальником забезпечення та підписання ним договору застави транспортного засобу і договору страхування транспортного засобу на умовах повного КАСКО. Так, на виконання умов кредитного договору, кошти в сумі 159629 грн були перераховані на поточний рахунок ООО «МПВ АВТО» № НОМЕР_5 , який зазначений в кредитному договорі для купівлі транспортного засобу «MAZDA CX 7», 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак/реєстраційний № НОМЕР_2 , який в подальшому був зареєстрований саме за відповідачем ОСОБА_1 . Стверджує, що зазначений вище заставний автомобіль був придбаний за кошти, які АТ «Ідея Банк» перерахувало на поточний рахунок ООО «МПВ АВТО» на виконання умов кредитного договору №910.18346, який був укладений між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 та в подальшому такий автомобіль зареєстрований за ОСОБА_1 .

Щодо заперечення ОСОБА_1 факту підписання нею кредитного договору, представник позивача вказав, що долучені до матеріалів справи належним чином засвідчені копії меморіальних ордерів, спростовують такі заперечення і є належним доказом видачі саме ОСОБА_1 коштів за кредитним договором у розмірі 164418,87 грн., з яких ОСОБА_1 сплатила більшу частину вартості автомобіля в сумі 159629 грн. Наголосив, що інша частина кредитних коштів в розмірі 4789,87 грн була видана ОСОБА_7 шляхом сплати страхового платежу згідно з заявою останньої на приєднання до договору добровільного страхування життя від 24.09.2012. Вважає договір позики укладеним з моменту передання коштів ОСОБА_1 . Також зазначає, що спірний автомобіль перебував у власності ОСОБА_1 понад п'ять місяців, 05.03.2013 саме ОСОБА_1 зняла заставний транспортний засіб з державного обліку, та 17.05.2013 відчужила його гр. ОСОБА_8 , а в подальшому 19.11.2014 заставний автомобіль був перереєстрований за відповідачем у справі ОСОБА_3 , яка є його власником на даний момент. Наголошує, що про факт відчуження предмету застави АТ «Ідея Банк» вперше довідалося лише 21.01.2019 з листа Головного сервісного центру МВС України від 10.01.2019 № 31/1663. Тобто реалізація предмету застави була здійснена без згоди заставодержателя, та позивачу не було відомо про особу, до якої можливо пред'явити позов про звернення стягнення на предмет застави. Стверджує, що протягом усього часу дії договору застави АТ «Ідея Банк» не мало жодних підстав вважати, що предмет застави може бути і буде незаконно відчужений ОСОБА_1 , як заставодавцем, оскільки починаючи з 21.12.2012 щодо предмета застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано обтяження АТ «Ідея Банк» із терміном дії до 21.12.2017, який в подальшому було продовжено до 20.09.2022. Тобто наявність у державному реєстрі обтяжень рухомого майна вищевказаного обтяження АТ «Ідея Банк» виключало можливість відчуження предмету застави без згоди заставодержателя. Позивач правомірно розраховувало, що предмет застави залишається у власності ОСОБА_1 . Зазначив, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача. Обтяження банку на предмет застави зареєстровано ще 21.12.2012, термін якого сплинув лише 20.09.2022, в той час коли транспортний засіб за відповідачем ОСОБА_3 було перереєстровано 19.11.2014, тобто під час дії обтяження. Вказує, що у разі відчуження предмета обтяження боржником без згоди обтяжувача обтяження рухомого майна, що є предметом обтяження, зберігає свою силу для нового власника в разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Відчуження майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, а тому вважає, що вона зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Свередюк Ю.А. позовні вимоги не визнала у зв'язку з пропуском строку позовної давності, який просила застосувати. При цьому вказала, що позивачу стало відомо про порушення його права з моменту несплати відповідачем ОСОБА_1 першого щомісячного платежу 24.10.2012, а відтак вважає, що АТ «Ідея Банк» звернувся до суду з пропуском строку позовної давності. Просила у задоволенні первісного позову відмовити. Зустрічний позов підтримала, просила його задоволити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Біцулова А.А. позовні вимоги не визнала з підстав наведених у відзиві (а.с. 73-77, том І) та запереченнях (а.с.218-222, том І), пояснень на заперечення (а.с.78-80 том ІІ). Просила застосувати наслідки спливу строку позовної давності тривалістю у п'ять років, що передбачено договором, до вимог, заявлених позивачем, які стосуються стягнення боргу за період з 25.10.2012 до 25.02.2014 року (24.02.2014 дата платежу) включно. Щодо позовної вимоги про звернення стягнення на предмет застави від 25.10.2012, вказує на застосування наслідків спливу позовної давності, що становить три роки. При цьому наголошує, що дата оплати позичальником першого платежу визначена умовами кредитного договору - 24.10.2012, тому перебіг строку позовної давності для заставодавця розпочався саме з 25.10.2012. Крім того, вказувала, що оскільки спірні договори не укладались відповідачем ОСОБА_1 , то строк позовної давності слід рахувати з 25.09.2012, тобто позивач звернувся до суду з позовом поза межами позовної давності. Крім того, вказала, що відсутність інформації у позивача про актуального власника спірного транспортного засобу має місце не з вини актуального власника транспортного засобу, а стосується особи, яка порушила право позивача. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Так, саме відповідачем ОСОБА_1 не було надано АТ «Ідея Банк» доказів поновлення договору добровільного страхування транспортного засобу після 23.09.2013, що є порушенням з боку відповідача ОСОБА_1 24.09.2013 позивач довідався про порушення вищезгаданого зобов'язання після 23.09.2013, і початок перебігу строку позовної давності за зобов'язанням заставодавця розпочався 24.09.2013 і закінчився 24.09.2016. Вважає, що перебіг строку позовної давності розпочався 25.10.2012 і закінчився 25.10.2017 для вимоги щодо стягнення боргу, а для звернення стягнення на предмет застави - 25.10.2015. Також стверджує, що набуття 19.11.2014 ОСОБА_9 у власність предмету застави за договором купівлі-продажу в торгівельній організації у попереднього власника - ОСОБА_10 , без володіння інформацією про перебування транспортного засобу в заставі, не вважається порушенням закону з боку відповідача ОСОБА_9 . Зазначає, що вказаний договір купівлі-продажу не визнаний недійсним. Вважає, що доказів про те, що ОСОБА_9 знала або не могла не знати про існування обтяження спірного транспортного засобу, позивач за первісним позовом не надав. Також стверджує, що невиконання АТ «Ідея Банк» вимог ст. 27 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», зокрема: не повідомлення відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та нездійснення реєстрації в реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження є підставою для відмови у задоволенні первісного позову.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 24 вересня 2012 року між АТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 164418,87 грн на строк 60 місяців, у тому числі на купівлю (фінансування купівлі) транспортного засобу марки «MAZDA CX 7», 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , у сумі 159629 грн, та фінансування страхового платежу за страхування життя позичальника в сумі 4789,87 грн.

Відповідно до параграфу 4 кредитного договору позичальник зобов'язаний отримати кредит і погашати заборгованість за даним договором у виді ануїтетних платежів на рахунок № НОМЕР_6 згідно з графіком щомісячних платежів.

Згідно графіку щомісячних платежів, додаток №1 до кредитного договору (ас.12,13) строк користування кредитними коштами за кредитним договором до 24 вересня 2017 року - дата внесення останнього платежу (а.с.10-11).

Відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що кредитодавець АТ «Ідея БАнк» надав їй в письмовій формі інформацію про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, про що зазначено у довідці-повідомленні (а.с.16). Також ОСОБА_1 дала згоду повідомляти її будь-яким чином та в будь-якій формі з інформацією про банківські продукти і послуги банку, та своїм підписом посвідчила, що отримала повідомлення про включення інформації про неї до бази персональних даних клієнтів АТ «Ідея Банк» (а.с.16).

Згідно з ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як зазначено в параграфі 5 вказаного договору, за дорученням позичальника кредитні кошти перераховуються Банком, після надання позичальником забезпечення згідно з параграфом 3 договору за підписання ним договору застави ТЗ і договору страхування ТЗ на умовах повного КАСКО, за такими реквізитами: в сумі 159629 грн - на поточний рахунок ООО «МПВ АВТО» № НОМЕР_5 в банку РА АТ «Банк Фінанси і Кредит» та в сумі 4789,87 грн за страхування життя позичальника на поточний рахунок ЗАТ «СК Уніка Життя».

Копіями меморіальних ордерів від 25.09.2012 (а.с.19,20) підтверджено факт перерахування вищезазначених коштів.

Висновком експерта за результатами проведення судово - технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи від 16.04.2021 № 7925/8055 (а.с.47-56) встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 розташовані у графі: «Позичальник» ОСОБА_1 » на кредитному договорі №910.18346 від 24 вересня 2012 року, на додатку № 1 «Графік щомісячних платежів до кредитного договору № 910.18346 від 24 вересня 2012 року, на додатку № 2 «Положення про загальні умови кредитних договорів та забезпечення кредитів заставою транспортного засобу» до кредитного договору № 910.18346 від 24 вересня 2012 року, на письмовій згоді фізичної особи - клієнта Банку № 910.18346 від 24 вересня 2012 року, у графі: « ОСОБА_11 підпис» на електрофотографічній копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 , серія НОМЕР_7 , виданого 7 квітня 2011 року Дніпровським РУ ГУ МВС України у м.Києві, на електрофотографічній копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 24 вересня 2012 року виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України у Волинській області серія НОМЕР_8 , у графі: «Позичальник ОСОБА_1 підпис» на заяві № 910.18346 від 24 вересня 2012 року на приєднання до договору добровільного страхування життя №ПБ 5А-30 від 9 листопада 2010 року, в графі «Страхувальник ОСОБА_1 підпис» на договорі добровільного страхування наземного транспорту № 237\12-ТзО від 24 вересня 2012 року, на заяві на страхування від 24 вересня 2012, в графі « ОСОБА_11 підпис» на електрофотографічній копії полісу № АВ/9148581 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24 вересня 2012 року, на електрофотографічних копіях: квитанції № 9872012 від 27 вересня 2012 року про сплату 732,78 грн. та квитанції № 9872010 від 27 вересня 2012 року про сплату 15 962,94 грн. страхових платежів, на електрофотографічній копії квитанції № 1310082 від 21 вересня 2012 року сплату 68 413 грн. в якості авансу за автомобіль, в графі «Підпис довірителя» на довіреності, укладеній від імені ОСОБА_1 , 24.09.2012, посвідченій приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованій в реєстрі за № 1272, виконані від руки пишучим приладом (кульковою ручкою, спорядженою спеціальною пастою для письма) без попередньої технічної підготовки і використання технічних засобів. II. 1-13. Підписи від імені ОСОБА_1 , розташовані у графі: «Позичальник» ОСОБА_1 » на кредитному договорі №910.18346 від 24 вересня 2012 року, на додатку № 1 «Графік щомісячних платежів до кредитного договору № 910.18346 від 24 вересня 2012 року, на додатку №2 «Положення про загальні умови кредитних договорів та забезпечення кредитів заставою транспортного засобу» до кредитного договору № 910.18346 від 24 вересня 2012 року, на письмовій згоді фізичної особи - клієнта Банку №910.18346 від 24 вересня 2012 року, у графі: « ОСОБА_11 підпис» на електрофотографічній копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 серія НОМЕР_7 виданого 7 квітня 2011 року Дніпровським РУ ГУ МВС України у м.Києві, на електрофотографічній копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 24 вересня 2012 року виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України у Волинській області серія НОМЕР_8 , у графі: «Позичальник ОСОБА_1 підпис» на заяві № 910.18346 від 24 вересня 2012 року на приєднання до договору добровільного страхування життя №ПБ 5А-30 від 9 листопада 2010 року, в графі «Страхувальник ОСОБА_1 підпис» на договорі добровільного страхування наземного транспорту № 237\12-ТзО від 24 вересня 2012 року, на заяві на страхування від 24 вересня 2012, в графі « ОСОБА_11 підпис» на електрофотографічній копії полісу № АВ/9148581 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24 вересня 2012 року, на електрофотографічних копіях: квитанції № 9872012 від 27 вересня 2012 року про сплату 732,78 грн. та квитанції № 9872010 від 27 вересня 2012 року про сплату 15 962,94 грн. страхових платежів, на електрофотографічній копії квитанції № 1310082 від 21 вересня 2012 року сплату 68 413 грн. в якості авансу за автомобіль, в графі «Підпис довірителя» на довіреності, укладеній від імені ОСОБА_1 , 24.09.2012, посвідченій приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованій в реєстрі за № 1272, виконані самою ОСОБА_1 . Рукописні тексти: « ОСОБА_11 », розташовані: на електрофотографічній копії аркушів паспорта громадянина України ОСОБА_1 серія НОМЕР_7 виданого 7 квітня 2011 року Дніпровським РУ ГУ МВС України у м.Києві, на електрофотографічній копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 24 вересня 2012 року виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України у Волинській області серія НОМЕР_8 , на електрофотографічній копії полісу № АВ/9148581 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24 вересня 2012 року, на електрофотографічних копіях: квитанції № 9872012 від 27 вересня 2012 року про сплату 732,78 грн. квитанції № 9872010 від 27 вересня 2012 року про сплату 15 962,94 грн. страхових платежів, на електрофотографічних копіях квитанції № 1310082 від 21 вересня 2012 року сплату 68 413 грн. в якості авансу за автомобіль, рукописний текст: « ОСОБА_1 », розташований в графі «Підпис довірителя», після підпису на довіреності, укладеній від імені ОСОБА_1 , 24.09.2012, посвідченій приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованій в реєстрі за № 1272, виконані ОСОБА_1 .

Висновком експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів та судово - почеркознавчої експертизи від 16.04.2021 № 7925/8055 (а.с.47-56), які узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, повністю спростовуються твердження представника відповідача-позивача ОСОБА_2 , про те, що ОСОБА_1 кредитний договір від 24.09.2012 не укладала, кошти не отримувала, а також не уповноважувала ОСОБА_5 передати автомобіль в заставу, та не підписувала довіреність.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що кредитний договір №910.18346 від 24.09.2012 був укладений між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , є підписаний останньою, а також судом встановлено, що АТ «Ідея Банк» виконало взяті на себе зобов'язання за цим договором в повному обсязі, надавши кредит позичальнику ОСОБА_1 у сумі 164418,87 гривень, тому зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання кредитного договору №910.18346 від 24 вересня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Ідея Банк", недійсним та про визнання довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тихоновою Вікторією Євгеніївною 24 вересня 2012 року від імені ОСОБА_1 недійсною, до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст.525, 526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином у встановлені строки, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно з ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Судом встановлено факт неналежного виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобов'язань, а саме, що під час дії кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за вказаним правочином.

За таких обставин, суд вважає, що порушення відповідачем ОСОБА_1 умов договору щодо повернення грошових коштів, є істотним порушенням умов договору, оскільки позивач позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

Представником АТ «Ідея Банк» надано суду детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 910.18346, де зазначена загальна заборгованість за кредитом в розмірі 419538,12 грн, де 164418,87 грн - прострочений борг, 249711,99 грн - прострочені проценти, 1296,79 грн - строкові проценти, 4110,47 грн - інші штрафні санкції. Вказану заборгованість в редакції позовних вимог від 02.10.2019 представник АТ «Ідея Банк» просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" заборгованість за кредитним договором №910.18346, укладеним 24.09.2012 між Акціонерним товариством "Ідея Банк" та ОСОБА_1 .

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У судовому засіданні представники відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 заявили клопотання про застосування наслідків позовної давності, оскільки позов не було пред'явлено у строки передбачені договором. Просили застосувати наслідки спливу позовної давності тривалістю у п'ять років, що передбачено договором, до вимог, заявлених позивачем, які стосуються стягнення боргу за період з 25.10.2012 до 25.02.2014 року (24.02.2014 дата платежу) включно. Щодо позовної вимоги про звернення стягнення на предмет застави від 25.10.2012 представник відповідача ОСОБА_12 адвокат Біцулова А.А. вказує на застосування наслідків спливу позовної давності, що становить три роки. При цьому наголошує, що дата оплати позичальником першого платежу визначена умовами кредитного договору - 24.10.2012, тому перебіг строку позовної давності для заставодавця розпочався саме з 25.10.2012.

Як вбачається із змісту кредитного договору №910.18346 від 24.09.2012 (а.с.11 том І), строк позовної давності для стягнення боргу за договором встановлюється тривалістю п'ять років.

У разі подання заяви про застосування наслідків позовної давності до стягнення заборгованості за періодичними платежами підлягає встановленню час припинення виконання кредитних зобов'язань позичальником на підставі допустимих доказів.

Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо, залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Тобто, якщо кредитним договором передбачено оплата заборгованості частинами, то строки позовної давності повинні починати свій відлік з моменту настання строку оплати кожного окремого платежу.

Щодо вимог, що виникають з договору застави транспортного засобу від 19.12.2012 підлягає застосуванню загальний строк позовної давності, передбачений статтею 257 ЦК України.

Приписами ст. 257 ЦК України передбачено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом установлено, що згідно з параграфом 5 договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобов'язань, передбаченим кредитним договором та /або цим договором.

Відповідно до кредитного договору дата остаточного повернення кредиту 24.09.2017, тобто боржник станом на 24 вересня 2017 року не виконав свої боргові зобов'язання за кредитним договором, а тому у позивача виникало право звернення стягнення на предмет застави з 25 вересня 2017 року (протягом трьох років). Оскільки первісний позов до суду надіслано поштовим зв'язком 22.02.2019 (а.с.38), тому позивачем за первісним позовом не пропущено строку позовної давності стосовно вимоги про звернення стягнення на предмет застави.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги, що первісний позов до суду надіслано поштовим зв'язком 22.02.2019 (а.с.38), суд первісний позов в частині стягнення боргу задовільняє частково в межах строку позовної давності та стягує суму заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» за кредитним договором №910.18346, укладеним 24.09.2012 між Акціонерним товариством "Ідея Банк" та ОСОБА_1 , в розмірі 278971 грн 86 коп. за період з 22 лютого 2014 року (п'ятирічний строк в межах позовної давності з дня звернення з позовом до суду) до 24 вересня 2017 року (дата внесення останнього платежу згідно з додатком №1 до договору, строк дії договору) відповідно до наданого позивачем розрахунку, який суд вважає правильним.

За змістом частини третьої статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строк. Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом 22.02.2019, враховуючи, що платежі здійснювались щомісячно, тому строк звернення до суду з позовом за лютий 2014 року не пропущений. Загальна прострочена заборгованість по тілу кредиту становить 137513,12 грн, із розрахунку 164418,87 грн (заборгованість станом на 24.09.2017 /рядок 120 розрахунку а.с. 203 том І/) - 26905,75 грн (прострочена заборгованість по тілу кредиту поза межами строку позовної давності за період з 25.09.2012 по січень 2014 року включно) =137513,12 грн.

Як вбачається із рядка 120 детального розрахунку заборгованості (а.с.203,том І) заборгованість за прострочених процентах станом на 24.09.2017 - 197083,85 грн. Заборгованість за прострочені проценти станом на кінець січня 2014 року, починаючи з 25.09.2012 становить 53355,72 грн. Заборгованість за прострочені проценти за лютий місяць 2014 року, станом на 24.02.2014, складає 2269,39 грн., із розрахунку: 2485,52 грн (нараховані проценти за лютий 2014 року за 23 дні,/р.34 розрахунку а.с..201, том І) - 216,13 грн (нараховані проценти за два дні лютого, зокрема 22-23.02.2014 /із розрахунку 2485,52 грн :23 (кількість днів)=108,07 грн за 1 день х 2 дні=216,13 грн) = 2269,39 грн. Тобто проценти в межах строку позовної давності за період з 22.02.2014 до 24.09.2017 становлять 141458,74 грн, із розрахунку 197083,85 - (53355,72+2269,39)=141458,74 грн.

Всього заборгованість за кредитним договором №910.18346, укладеним 24.09.2012 між Акціонерним товариством "Ідея Банк" та ОСОБА_1 , за період з 22 лютого 2014 року до 24 вересня 2017 року становить 278971 грн 86 коп., із розрахунку 137513,12 грн (прострочене тіло кредиту)+141458,74 грн. (прострочені проценти)=278971,86 грн.

Здійснюючи розрахунок, суд врахував, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Також суд не бере до уваги нараховані штрафні санкції за неподання полісів КАСКО в розмірі 4110,47 грн (станом на 19.11.2013) та строкові проценти в розмірі 1296,79 грн (р.122 розрахунку а.с.203 том І), як такі, що нараховані поза межами позовної давності та поза графіком відповідно.

Згідно ч. 1 ст. 546, ст. 572 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1, 2 ст.4 Закону України «Про заставу», предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором 19.12.2012 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , від імені якої діяла ОСОБА_5 на підставі довіреності від 24.09.2012 (а.с.23), укладено договір застави транспортного засобу (а.с.21-24), відповідно до якого ОСОБА_1 передала в заставу банку автомобіль марки «MAZDA CX 7», 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який належав їй згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.25).

Відомості про обтяження рухомого майна заставою внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 21.12.2012 (а.с.26-28).

За умовами договору застави, у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави. Відчуження, заміна, обтяження предмета застави будь-яким зобов'язанням, передача права керування транспортного засобу третім особам, переміщення транспортного засобу за межі території України здійснюється лише за письмовою згодою заставодержателя.

Застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 1 Закону України «Про заставу» та стаття 572 ЦК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Аналогічне питання щодо звернення стягнення на предмет застави 19 червня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 758/11743/15-ц, провадження № 61-14673св18 (ЄДРСРУ № 82797944).

Судом зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу встановлено, що з 24 вересня 2012 року власником автомобіля марки «MAZDA CX 7», 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 був заставодавець ОСОБА_1 (а.с.25).

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про заставу» заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодавця.

Такі ж положення містяться і у договорі застави транспортного засобу від 19.12.2012 року, укладеному між заставодавцем ОСОБА_1 , за нотаріально посвідченою довіреністю, через представника ОСОБА_5 і заставодержателем АТ «Ідея Банк».

Повідомленням Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України від 10.01.2019 №31/1663 підтверджено, що з 19.11.2014 транспортний засіб марки «MAZDA CX 7», 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , значився зареєстрованим на ім'я ОСОБА_3 , адреса реєстрації м. Одеса, історія зміни власника транспортного засобу така: 2409.2012 реєстрація транспортного засобу придбаного в торговельній організації, власник ОСОБА_1 ; 05.03.2013 зняття з обліку для реалізації ТЗ, власник ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 вторинна реєстрація ТЗ, придбаного в торговельній організації, власник ОСОБА_8 ; 21.12.2013 зняття з обліку для реалізації ТЗ, власник ОСОБА_8 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 вторинна реєстрація ТЗ придбаного в торговельній організації, власник ОСОБА_13 ; 22.05.2014 зняття з обліку для реалізації ТЗ, власник ОСОБА_13 ; 24.06.2014 вторинна реєстрація ТЗ придбаного в торговельній організації, власник ОСОБА_10 ; 15.11.2014 зняття з обліку для реєстрації ТЗ, власник ОСОБА_10 ; 19.11.2014 вторинна реєстрація ТЗ, придбаного в торговельній організації, власник ОСОБА_3 .

У разі відчуження предмета обтяження боржником без згоди обтяжувача, обтяження рухомого майна, що є предметом обтяження, зберігає свою силу для нового власника (покупця) в разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Судом встановлено, що відомості про заставу транспортного засобу згідно з договором застави від 19 грудня 2012 року, укладеному між заставодержателем АТ «Ідея Банк» і заставодавцем ОСОБА_1 , були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 21.12.2012, заставодержатель не надавав згоду на відчуження автомобіля без збереження обтяження, а тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи відповідача в даній справі ОСОБА_3 .

Таким чином, обтяження та відповідне право на спірний автомобіль виникло у АТ «Ідея Банк» з моменту укладення договору застави, договір застави транспортного засобу є чинним, відомості про обтяження не виключені з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а тому позивач в даній справі є належним заставодержателем спірного автомобіля, а відповідач ОСОБА_3 лише новим власником заставленого майна, що не є обставиною, яка унеможливлює реалізацію заставодержателем відповідних повноважень щодо звернення стягнення на заставне майно.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вилучення предмета застави в разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором на забезпечення виконання зобов'язання, за яким укладено договір застави, відповідає умовам договору застави та вимогам закону, а тому позов банку про вилучення заставленого транспортного засобу саме у нового власника ОСОБА_3 з передачею предмета застави для реалізації заставодержателю АТ «Ідея Банк» є правомірною і підлягає задоволенню.

Новий власник транспортного засобу ОСОБА_3 не укладала з банком договору застави, заставодавець ОСОБА_1 відчужила автомобіль - предмет застави без дозволу заставодержателя, а тому в даному випадку заставодержатель АТ «Ідея Банк» вправі реалізувати свої повноваження щодо звернення стягнення на заставлене майно в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладені норми закону, з огляду на встановлені судом фактичні обставини та надані докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку, що позов в частині звернення стягнення на предмет застави підлягає задоволенню, та, що у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №910.18346, укладеним 24.09.2012 між Акціонерним товариством "Ідея Банк" та ОСОБА_1 , в розмірі 278971 грн 86 коп. за період з 22.02.2014 до 24.09.2017 слід звернути стягнення на предмет застави, а саме на автомобіль марки «MAZDA CX 7», 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , актуальний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , шляхом реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеною за результатами таких торгів, і слід вилучити транспортний засіб автомобіль марки «MAZDA CX 7», 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , актуальний номерний знак НОМЕР_3 у відповідача ОСОБА_3 та передати цей автомобіль Акціонерному товариству «Ідея Банк» (ЄДРПОУ 19390819, адреса реєстрації: м. Львів, вул. Валова, 11), на період його реалізації, що є передбаченим законом примусовим заходом щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження, що вживається на підставі рішення суду на період до його реалізації.

При цьому, суд не вбачає подвійного стягнення у разі часткового задоволення позову про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, оскільки такі націлені на погашення одного і того ж боргу. Також слід зауважити, що звернення стягнення на предмет застави не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно із зверненням стягнення на предмет застави не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня. Звернення стягнення на предмет застави відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже, таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б вважатися подвійним.

Також, згідно з ст. 141 ЦПК України, до стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь АТ «Ідея Банк» підлягають судові витрати, а саме сума сплаченого судового збору пропорційно задоволеним вимогам - в розмірі по 2092,29 грн з кожного відповідача, із розрахунку 278971,86 х1,5 %=4184,58 грн:2=2092,29 грн.

Керуючись ст. 12, ст. 13, ст. 141, ст. 263, ст. 264 ЦПК України, на підставі ст. ст. 256, 254, 525, 530, 546, 572, 589, 590, 625, 1046, 1049 ЦК України, Закону України «Про заставу», суд,-

вирішив:

Первісний позов Акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" заборгованість за кредитним договором №910.18346, укладеним 24.09.2012 між Акціонерним товариством "Ідея Банк" та ОСОБА_1 , в розмірі 278971 (двісті сімдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят одну) грн 86 коп. за період з 22.02.2014 до 24.09.2017.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №910.18346, укладеним 24.09.2012 між Акціонерним товариством "Ідея Банк" та ОСОБА_1 , в розмірі 278971 (двісті сімдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн 86 коп. за період з 22.02.2014 до 24.09.2017 звернути стягнення на предмет застави, а саме на автомобіль марки «MAZDA CX 7», 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , актуальний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , шляхом реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеною за результатами таких торгів.

Вилучити транспортний засіб автомобіль марки «MAZDA CX 7», 2008 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , актуальний номерний знак НОМЕР_3 у відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , та передати цей автомобіль Акціонерному товариству «Ідея Банк» ()ЄДРПОУ 19390819, адреса реєстрації: м. Львів, вул. Валова, 11), на період його реалізації.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Тихонова Вікторія Євгенівна, про визнання кредитного договору №910.18346 від 24 вересня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Ідея Банк", недійсним та про визнання довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тихоновою Вікторією Євгеніївною 24 вересня 2012 року від імені ОСОБА_1 недійсною, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" сплачений судовий збір в розмірі по 2092 (дві тисячі дев'яносто дві) гривні 29 коп. з кожного відповідача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Нововолинський міський суд Волинської області до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство "Ідея Банк", ЄДРПОУ: 19390819, адреса: вул. Валова, 11, м. Львів, 79008;

Відповідачі: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 18 жовтня 2023 року.

Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук

Попередній документ
114259497
Наступний документ
114259499
Інформація про рішення:
№ рішення: 114259498
№ справи: 165/497/19
Дата рішення: 18.10.2023
Дата публікації: 20.10.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Нововолинський міський суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (01.02.2024)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 26.02.2019
Предмет позову: про звернення стягнення на предмет застави
Розклад засідань:
26.12.2025 11:19 Нововолинський міський суд Волинської області
26.12.2025 11:19 Нововолинський міський суд Волинської області
26.12.2025 11:19 Нововолинський міський суд Волинської області
26.12.2025 11:19 Нововолинський міський суд Волинської області
26.12.2025 11:19 Нововолинський міський суд Волинської області
26.12.2025 11:19 Нововолинський міський суд Волинської області
26.12.2025 11:19 Нововолинський міський суд Волинської області
26.12.2025 11:19 Нововолинський міський суд Волинської області
26.12.2025 11:19 Нововолинський міський суд Волинської області
19.06.2020 11:00 Нововолинський міський суд Волинської області
25.11.2020 11:00 Нововолинський міський суд Волинської області
02.06.2021 10:00 Нововолинський міський суд Волинської області
14.06.2021 09:30 Нововолинський міський суд Волинської області
03.08.2021 14:00 Нововолинський міський суд Волинської області
17.09.2021 11:00 Нововолинський міський суд Волинської області
10.11.2021 12:00 Нововолинський міський суд Волинської області
12.01.2022 11:00 Нововолинський міський суд Волинської області
28.02.2022 10:30 Нововолинський міський суд Волинської області
08.08.2022 12:00 Нововолинський міський суд Волинської області
14.09.2022 11:00 Нововолинський міський суд Волинської області
25.10.2022 11:00 Нововолинський міський суд Волинської області
07.12.2022 11:00 Нововолинський міський суд Волинської області
25.01.2023 11:00 Нововолинський міський суд Волинської області
06.03.2023 12:15 Нововолинський міський суд Волинської області
25.04.2023 10:00 Нововолинський міський суд Волинської області
29.05.2023 11:30 Нововолинський міський суд Волинської області
15.06.2023 14:00 Нововолинський міський суд Волинської області
17.08.2023 14:30 Нововолинський міський суд Волинської області
09.10.2023 11:00 Нововолинський міський суд Волинської області
11.01.2024 10:00 Волинський апеляційний суд
01.02.2024 14:00 Волинський апеляційний суд