УХВАЛА
12 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №947/17022/22
провадження №51-4509зр23
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
заявника ОСОБА_5
(в режимі відеоконференцзв'язку),
розглянула у відкритому судовому засіданні подану в порядку ст. 380 КПК України заяву ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від
28 серпня 2023 року про повернення його касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 червня 2023 року і
встановила:
як убачається із наявних у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду (далі - Суд) матеріалів провадження, 25 червня 2023 року на адресу Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_5 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 червня 2023 року про повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2023 року на постанову слідчого судді про закриття кримінального провадження, у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 396 КПК України.
28 серпня 2023 року Суд своєю ухвалою постановив повернути касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 червня 2023 року щодо нього разом з усіма доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.
ОСОБА_5 звернувся до суду касаційної інстанції із заявою про роз'яснення мотивувальної частини судового рішення, а саме ухвали Суду від
28 серпня 2023 року про повернення його касаційної скарги, оскільки йому не зрозумілий її зміст.
Обговоривши наведені в заяві доводи, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Положенням ч. 4 ст. 441 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначено, що судові рішення суду касаційної інстанції роз'яснюються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтею 380 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання.
Відповідно ухвали Суду від 26 липня 2023 року, Суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 КПК України, постановив ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надав особі, а саме ОСОБА_5 , який подав скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
Зокрема серед недоліків зазначеної скарги було вказано на те, що засудженому необхідно було врахувати та виконати вимоги до касаційної скарги, визначені нормами статей 427, 438 КПК України, обґрунтувати свої вимоги, із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Урахувати, що суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, і може скасувати чи змінити оскаржені рішення лише на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 вказаного Кодексу, керуючись статями 412-414 КПК України.
Крім того, скаржнику необхідно було конкретизувати вимоги прохальної частини касаційної скарги у відповідності до вимог ст. 436 КПК України.
Ураховуючи те, що складання документів процесуального характеру для одержання правової допомоги потребує спеціальних правових знань, Суд згідно з приписом ст. 20 КПК України, роз'яснив засудженому його право на кваліфіковану правову допомогу.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У ч. 2 ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від
02 червня 2011 року № 3460-VI (далі - Закон № 3460-VI) право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою ст.13 цього Закону (в тому числі захист і складання документів процесуального характеру).
Захист, складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду забезпечують Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (підпункт 2 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 2 липня 2012 року № 967/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2016 року № 1487/5).
Таким чином, для засуджених до покарання у виді позбавлення волі на час підготовки ними заяв про перегляд судових рішень, які набрали законної сили і за якими таким особам було призначене відповідне покарання, законом встановлено гарантії їх права на правову допомогу.
Тому для одержання правової допомоги під час складання документів процесуального характеру засуджений, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, за змістом статей 110 і 113 КВК України вправі через адміністрацію виправної колонії звернутися до відповідного Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Згідно із ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Так, відповідно до висновку, викладеного в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року (справа № 521/12324/18, провадження № 51-5817кмо21), апеляційні та касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою.
Це надає суду можливість зрозуміти її зміст, перевірити дотримання особою, яка подає скаргу, положень КПК України і визначитися щодо прийняття скарги до провадження, а викладення скарги іноземною мовою є перешкодою у виконанні цих обов'язків.
Право осіб на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, є беззаперечним і воно кореспондує обов'язку слідчого судді та суду забезпечити реалізацію такого права, у тому числі за необхідності скористатися послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК України, що визначено у ч. 3 ст. 29 цього Кодексу.
Така реалізація відбувається шляхом залучення перекладача на стадії досудового слідства за рішенням слідчого, прокурора чи слідчого судді, а на стадії судового провадження - суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій.
Залучений у провадженні перекладач має виконувати всі свої обов'язки, визначені ч. 2 ст. 68 КПК України, зокрема і здійснювати повний і правильний переклад пояснень, показань або документів, які надаються підозрюваним, обвинуваченим, засудженим чи іншими учасниками провадження.
Відповідно, реалізуючи своє право на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою володіють, а також право на судовий контроль на стадії досудового слідства, чи на оскарження судових рішень в апеляційній (касаційній) інстанції підозрюваний, обвинувачений, засуджений чи інші учасники провадження, які в установленому законом порядку були забезпечені послугами перекладача, вправі звертатися до нього по допомогу для перекладу документів, які готуються на розгляд слідчого судді або суду за результатами якого може бути розпочато розгляд скарги, у тому числі ухвалено рішення про відкриття апеляційного чи касаційного провадження.
За таких обставин, виходячи із системного аналізу положень Конституції України (ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92), КПК України, законів України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (ст. 12), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII (ст. 1, ч. 6 ст. 13, частин 1, 2 ст. 14), документи, за результатами перевірки та/або розгляду яких розпочинається судовий контроль на стадії досудового розслідування, розгляд апеляційної скарги в порядку статей 422, 422-1 КПК України або вирішується питання про відкриття апеляційного (касаційного) провадження мають бути викладені українською мовою (в перекладі на українську мову).
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року № 1048 шляхом внесення змін до постанови Уряду від 24 червня 2016 р. № 401 «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги» передбачена можливість залучення центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги перекладачів на підставі укладених договорів щодо надання послуг перекладу.
Відповідні зміни внесені до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 року № 130.
Прийнята постанова Уряду удосконалює питання залучення перекладачів/ сурдоперекладачів для забезпечення надання доступної та якісної безоплатної вторинної правової допомоги особам, які відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу" мають право на її отримання і не володіють державною мовою та/або є глухими, німими чи глухонімими.
Також скаржнику в ухвалі Суду від 28 серпня 2023 року був роз'яснений зміст ч. 4 ст. 429 КПК України.
Верховний Суд зауважує на тому, що в судовому засіданні ОСОБА_5 наголошував на тому, що він володіє українською мовою та розуміє значення слів. Із матеріалів провадження убачається, що попередньо, разом із касаційною скаргою ОСОБА_5 надавав інші документи. З чого слідує, що він розуміє зміст постановлених ухвали Суду від 26 липня 2023 року (про залишення його касаційної скарги без руху) та ухвали від 28 серпня 2023 року (про повернення його касаційної скарги).
Отже, ухвала Суду від 28 серпня 2023 року складена з додержанням вимог, передбачених ст. 429 КПК України, з посиланням на норми чинного кримінального процесуального закону, викладена чіткими зрозумілими реченнями і не містить труднощів для розуміння її точного змісту.
За таких обставин, слід відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали колегії суддів Верховного Суду від 28 серпня 2023 року у зв'язку з відсутністю підстав для такого роз'яснення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 380, 441 КПК України, колегія суддів
постановила:
відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 серпня 2023 року про повернення його касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 червня 2023 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3