Ухвала
Іменем України
16 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 614/79/21
провадження № 51-6133 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Дворічанського районного суду Харківської області від 07 липня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року щодо нього,
встановив:
За вироком Дворічанського районного суду Харківської області від 07 липня 2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим та засуджено за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вирок Дворічанського районного суду Харківської області від 07 липня 2021 року щодо ОСОБА_4 - без зміни.
Засуджений ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення йому строку на касаційне оскарження судових рішень.
Перевіривши клопотання засудженого про поновлення строку на касаційне оскарження, доводи викладені в ньому щодо поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, колегія суддів приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала на таких підставах.
Відповідно до вимог частини 2 статті 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Зі змісту частини 1 статті 117 КПК вбачається, що строк касаційного оскарження поновлюється лише в тому випадку, якщо причини його пропуску є поважними.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Зі змісту клопотання вбачається, що засуджений, посилаючись на недбале ставлення його захисника, просить поновити йому строк на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Такі підстави засуджений вважає належними для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Отже, засуджений подав касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 10 жовтня 2023 року, майже через рік після проголошення ухвали апеляційного суду, тобто поза межами трьохмісячного строку на оскарження судових рішень.
Разом з тим, клопотання засудженого про поновлення строку на касаційне оскарження не містить обґрунтованих підстав для поновлення цього строку, а його посилання на недбале ставлення його захисника, не вказує на підстави, які перешкодили саме засудженому вчасно подати касаційну скаргу.
Отже, оскільки засуджений подав касаційну скаргу зі значним пропуском строку на касаційне оскарження після проголошення ухвали апеляційного суду, не вказав об'єктивних причин, що перешкодили йому вчасно оскаржити судове рішення, то колегія суддів не вбачає підстав для поновлення йому строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, касаційна скарга засудженого підлягає поверненню.
На підставі наведеного, керуючись пунктом 3 частиною 3 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_5 ув поновленні строку на касаційне оскарження судових рішень.
Повернути засудженому ОСОБА_4 касаційну скаргуна вирок Дворічанського районного суду Харківської області від 07 липня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року щодо нього з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3