Ухвала
16 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 183/568/22
провадження № 61-14585ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, стягнення сум за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2022 року АТ «Таскомбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, стягнення сум за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 10 жовтня 2011 року між ПАТ «ВТБ-Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 98.81/11, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 263 000,00 грн. У забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором, 10 жовтня 2011 року між ПАТ «ВТБ-Банк» та ОСОБА_1 укладений договір застави № 98.81/11-А, який посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кібець Л. Г. Предметом договору застави є транспортний засіб - автомобіль марки «Hyundai», модель «SantaFe», тип легковий - універсал В, 2011 року випуску, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) VIN: НОМЕР_2 . 27 липня 2015 року між ПАТ «ВТБ-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін № 1 до кредитного договору за умовами якого, позичальник зобов'язалась повернути кредитні кошти в строк до 10 жовтня 2018 року, сплативши при цьому відсотки за користування кредитом та інші платежі за договором.
27 березня 2017 року між ПАТ «ВТБ Банк» та АТ «Таскомбанк» було укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами (автокредити) № 270317АВ, а також 27 березня 2017 року було укладено договір про відступлення права вимоги за договорами застави № 270317з, за умовами яких АТ «Таскомбанк» отримало право вимоги за кредитними договорами та договорами застави, укладеними ПАТ «ВТБ-Банк», у тому числі й з ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 15 грудня 2021 року виникла заборгованість у розмірі 191 757,34 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 93 094,27 грн та простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 96 764,16 грн. Крім того, позивач зазначає, що внаслідок тривалого невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, остання в порядку частини другої статті 625 ЦК України зобов'язана сплатити йому за період з 10 січня 2019 року по 10 січня 2022 року 3 % річних у розмірі 17 273,92 грн та інфляційні втрати в розмірі 38 715,85 грн.
Ураховуючи викладене просить, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 98.81/11 від 10 жовтня 2011 року, звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки «Hyundai», модель «SantaFe», тип легковий - універсал В, 2011 року випуску, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) VIN: НОМЕР_2 , шляхом його продажу з публічних торгів та встановити початкову ціну на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути з ОСОБА_1 - 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 17 273,92 грн, інфляційні втрати у розмірі 38 715,85 грн, а також вирішити питання відносно судових витрат.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2022 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 98.81/11 від 10 жовтня 2011 року, звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки «Hyundai», модель «SantaFe», тип легковий - універсал В, 2011 року випуску, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) VIN: НОМЕР_2 , шляхом його продажу з публічних торгів за початковою ціною, яка буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2023 року виправлено описку у резолютивній частині рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2022 року у цивільній справі № 183/568/22, доповнивши його відомостями про суму заборгованості та всі її складові частини (заборгованість по кредиту, заборгованість по відсоткам) та дату на яку вона розрахована - заборгованість станом на 15 грудня 2021 року в загальному розмірі 191 757,34 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 93 094,27 грн та простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 96 764,16 грн, з урахуванням виправленої описки, другий абзац резолютивної частини викласти у такій редакції: «У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 98.81/11 від 10 жовтня 2011 року, яка утворилась станом на 15 грудня 2021 року в загальному розмірі 191 757,34 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 93 094,27 грн та простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 96 764,16 грн, звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки «Hyundai», модель «SantaFe», тип легковий - універсал В, 2011 року випуску, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) VIN: НОМЕР_2 , шляхом його продажу з публічних торгів за початковою ціною, яка буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності».
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року апеляційну скаргу АТ «Таскомбанк» задоволено частково.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2022 року скасовано. У задоволенні позовних вимог АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, стягнення сум за кредитним договором відмовлено.
10 жовтня 2023 року АТ «Таскомбанк», засобами поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року 2023 року та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року 2 684,00 грн.
Ціна позову у даній справі становить 191 757,34 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 100 = 268 400 грн).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Верховний Суд урахував предмет спору, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року.
Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Таскомбанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, стягнення сум за кредитним договором.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко