Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 716/1378/22
провадження № 61-5771св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Репужинецький опорний заклад загальної середньої освіти Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області на постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 березня 2023 року у складі колегії суддів: Височанської Н. К., Лисака І. Н., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання трудового договору безстроковим, скасування наказів та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що вона була визнана переможцем конкурсу на посаду директора Кулівецького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» рішенням Кулівецької сільської ради №167-32/2019 від 24 жовтня 2019 року та призначена на цю посаду розпорядженням Кулівецької сільської ради від 31 жовтня 2019 року № 13.
У зв'язку із припиненням вказаного навчального закладу та створенням Кулівецької філії І-ІІ ступенів Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, з 20 серпня 2021 року її було переведено на посаду завідувача новоствореної філії розпорядженням Кадубовецької сільської ради від 20 серпня 2021 року № 129-К. У даному розпорядженні відсутні умови щодо строкового договору.
31 серпня 2022 року її звільнено з посади завідувача Кулівецької філії І-ІІ ступенів Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів наказом від 31 серпня 2022 року №77 у зв'язку із закінченням терміну дії строкового трудового договору. З даного наказу вона вперше дізналась, що працювала за строковим трудовим договором.
З відповіді на адвокатський запит їй стало відомо про наказ Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти від 20 серпня 2021 року № 39-к/тр про призначення її на посаду завідувача Кулівецької філії за строковим трудовим договором з 20 серпня 2021 року до 31 серпня 2022 року. З даним наказом вона ознайомлена не була, а тому вважала, що тримісячний строк на оскарження даного наказу нею не пропущено.
Жодних заяв про переведення її на посаду за строковим договором вона не писала та згоди на укладення строкового трудового договору не надавала.
Вказувала, що у наказі від 20 серпня 2021 року № 39-к/тр зазначено, що він виданий на підставі розпорядження Кадубовецької сільської ради від 20 серпня 2021 року № 129-к. Разом з тим, вказане розпорядження передбачало безстроковий характер трудових відносин з нею, у той час як відповідач у своєму наказі безпідставно змінив цю умову на строкову.
Вважала, що оскаржуваний наказ суперечить рішенню засновника вищого органу управління навчального закладу, на підставі якого цей наказ був прийнятий.
У трудовій книжці був відсутній запис про її переведення на посаду завідувача Кулівецької філії на підставі наказу від 20 серпня 2021 року № 39-к-тр за строковим договором. Дані обставини суперечать вимогам статті 23 КЗпП України, статуту Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти, Положенню про Кулівецьку філію І-ІІ ступенів Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти та Закону України «Про освіту», що є підставою для визнання недійсним наказу в частині визначення строку трудового договору та визнання трудового договору безстроковим.
Оскільки укладений з нею трудовий договір на посаді завідувача філії є безстроковим, то звільнення її з підстав закінчення строку трудового договору є незаконним. Строк на оскарження даного наказу нею теж не пропущено, оскільки на момент звільнення вона перебувала на лікарняному і отримала оскаржуваний наказ поштою 06 вересня 2022 року.
Вказувала, що незаконне звільнення з роботи завдало їй значної моральної шкоди, пережила сильний стрес і душевні хвилювання. На момент звільнення вона перебувала на лікарняному і через протиправні дії відповідача її самопочуття різко погіршилось. Також їй, як авторитетному багаторічному керівнику закладу освіти, завдано значної репутаційної шкоди. На підставі викладеного оцінює завдану моральну шкоду на суму 7 000 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати трудовий договір на посаді завідувача Кулівецької філії І-ІІ ступенів Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів таким, що укладений на невизначений строк; визнати недійсним наказ Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кадубовецької сільської ради від 20 серпня 2021 року про укладення трудового договору; визнати недійсним та скасувати наказ від 20 серпня 2021 року № 39-к/тр у частині строку укладення трудового договору; визнати незаконним звільнення її з роботи та скасувати наказ Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 31 серпня 2022 року № 77; поновити її на посаді завідувача Кулівецької філії Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів та стягнути з Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також стягнути завдану моральну шкоду у сумі 7 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2022 року у складі судді Сірик І. С. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 була обізнана зі строковим характером трудових відносин та надала відповідну згоду на таке. Підставою укладення строкового договору був лист Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 19 серпня 2021 року № 09/778. З урахуванням того, що строк дії трудового договору між сторонами сплив та роботодавець поставив вимогу його припинення, особа правомірно була звільнена із займаної посади. Суд дійшов висновку, що наказ про звільнення ОСОБА_1 від 31 серпня 2022 року № 77 є законним, звільнення позивачки у зв'язку із закінченням дії трудового договору проведено відповідно до вимог чинного законодавства.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 06 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2022 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ директора Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кадубівецької сільської ради № 39-к/тр від 20 серпня 2021 року в частині строкового характеру трудового договору.
Визнано незаконним та скасовано наказ директора Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кадубівецької сільської ради № 17к/кт від 20 серпня 2021 року про укладення трудового договору.
Визнано незаконним та скасовано наказ директора Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кадубівецької сільської ради № 77 від 31 серпня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача Кулівецької філії Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кадубівецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області у зв'язку із закінченням терміну дії строкового трудового договору.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача Кулівецької філії Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кадубівецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.
Стягнуто з Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кадубівецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 60 523,65 грн з утриманням обов'язкових податків, зборів та 3 000 грн у рахунок компенсації моральної шкоди.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду в частині поновлення на роботі та присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, звернуто до негайного виконання.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 не було попереджено про переведення її на строкові трудові відносини і вона не була обізнана про це. При цьому, враховуючи те, що відбувалась реорганізація навчального закладу, а на час такої реорганізації трудовий договір, який було укладено з ОСОБА_1 був чинний і не припиненим, тому мав бути продовжений з останньою у силу положень частини четвертої статті 36 КЗпП України. Отже, її звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору є незаконним.
Апеляційний суд вказав, що компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, а має самостійне юридичне значення. Позивачем в обґрунтування моральних страждань зазначено, що вони полягають у виникненні конфлікту, внаслідок чого вона пережила сильний стрес та душевні хвилювання, була підірвана її авторитетна репутація як керівника навчального закладу. Тому, суд вважав, що, виходячи із засад розумності та справедливості, вимогу про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково, у розмірі 3 000 грн, що є обґрунтованою компенсацією за незаконне звільнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2023 року до Верховного Суду, Репужинецький опорний заклад загальної середньої освіти Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 березня 2023 року скасувати та залишити в силі рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2022 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про продовження дії договору з позивачем після реорганізації навчального закладу, оскільки у новоствореному закладі не було посади директора, тому з позивачем були припинені трудові відносини, а потім її було прийнято на нову роботу - завідуючої філії. Вказує, що у Кулівецькому навчально-виховному комплексі «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» фактично відбулося скорочення чисельності та штату працівників.
Вказує, що апеляційний суд надав неправильну оцінку доказам у справі, зокрема, не врахував показання свідків, які стверджували, що позивач була обізнана зі строковістю своєї роботи, а від ознайомлення з відповідним наказом відмовлялася ознайомлюватися.
Також вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Байцар І. Б., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними та не впливають на правильність вирішення спору судом апеляційної інстанції, висновки якого вважає законними та обґрунтованими, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
29 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Розпорядженням Кулівецької сільської ради Чернівецького (колишня назва Заставнівського) району Чернівецької області від 31 жовтня 2019 року № 13 ОСОБА_1 призначено на посаду директора Кулівецького НВК І-ІІ ступенів з 01 листопада 2019 року по 31 жовтня 2021 року
.
Рішенням VIII сесії VIII скликання Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №5-8/2021 від 28 травня 2021 року: 1. Створено філію Репужинецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області без статусу юридичної особи та без пониження ступеня: Кулівецька філія І-ІІ ступенів Репужинецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області. 2. Реорганізовано Кулівецький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області шляхом приєднання до Репужинецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.
Відповідно до статуту Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти вищим органом управління навчального закладу є засновник Кадубовецька сільська рада та згідно з пунктом 4.18 директор опорного закладу призначає своїх заступників, завідуючих філіями, класних керівників, завідуючих навчальними кабінетами, майстернями, навчально-дослідними ділянками, права та обов'язки яких визначаються нормативно-правовими актами профільного Міністерства України, правилами внутрішнього трудового розпорядку та статуту закладу.
Розпорядженням Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 20 серпня 2021 року № 129-К вирішено: 1. Перевести ОСОБА_1 з посади директора Кулівецького ЗЗСО І-ІІ ступенів Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області на посаду завідувача Кулівецької філії І-ІІ ступенів Кадубовецького ОЗЗСО І-ІІІ ступенів з 20 серпня 2021 року. 2. Директору Репужинецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області призначити завідувача Кулівецької філії І-ІІ ступенів Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кадубовецької сільської ради Чернівецької області. Підстава: заява ОСОБА_1 від 20 серпня 2022 року.
З оглядну на лист Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 19 серпня 2021 року № 09/778 система закладів освіти територіальної громади повинна працювати в режимі постійного розвитку та модернізації, якої вимагає нова українська школа для забезпечення доступної якісної освіти. Згідно з абзацом 2 частини першої статті 32 Закону України «Про повну середню освіту» мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства. На даний час картина щодо прогнозованої кількості учнів у Кулівецькій філії І-ІІ ступенів, на наступні навчальні роки відображає зменшення наповнення класів учнями у зв'язку з демографічною ситуацією, тому буде створено клас-комплект. На перспективу враховуючи відповідні показники, передбачається пониження до І ступеня. Відповідно до вищевикладеного відділ освіти, молоді та спорту, охорони здоров'я, культури та туризму Кадубовецької сільської ради рекомендує перевести директора Кулівецького ЗЗСО І-ІІ ступенів на посаду завідувача Кулівецької філії І-ІІ ступенів за умовами строкового трудового договору, а також прийняття на роботу педагогічних та інших працівників Кулівецької філії І-ІІ ступенів за умовами строкового трудового договору.
Наказом Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 20 серпня 2021 року № 39-к/тр. ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача Кулівецької філії І-ІІ ступенів Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти з 20 серпня 2021 року по 31 серпня 2022 року.
Наказом Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №17к/кт від 20 серпня 2021 року вирішено укласти із завідувачем Кулівецької філії І-ІІ ступенів Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти ОСОБА_1 трудовий договір строком на один рік з 20 серпня 2021 року до 31 серпня 2022 року.
У трудовому договорі від 20 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та Репужинецьким опорним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кадубовецької сільської ради Чернівецької області, наявний лише підпис директора останнього. Підпис ОСОБА_1 відсутній.
Відповідно до акту Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кадубовецької сільської ради Чернівецької області від 20 серпня 2021 року № 1 ОСОБА_1 20 серпня 2021 року о 12 год 20 хв. повідомлено про укладення строкового трудового договору з нею з 20 серпня 2021 року до 31 серпня 2022 року. ОСОБА_1 відмовилася від ознайомлення та підпису. Даний акт підписано директором О. Копчук , заступником О. Ящук , вихователем ДШГ М.Червоноградською .
Наказом Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 31 серпня 2022 року № 77 звільнено ОСОБА_1 з посади завідувача Кулівецької філії І-ІІ ступенів Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти у зв'язку із закінченням терміну дії строкового договору.
Відповідно до акту Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Кадубовецької сільської ради Чернівецької області від 01 вересня 2022 року № 2 ОСОБА_1 24 серпня 2022 року о 09 год 30 хв. повідомлено про закінчення терміну дії строкового трудового договору та запропоновано працевлаштувати на посаду вчителя з тижневим навантаженням 18 год. ОСОБА_1 відмовилася від ознайомлення та підпису з повідомленням. Дані акти підписано директором О. Копчук , заступником О. Ящук, начальником відділу освіти, молоді та спорту, охорони здоров'я, культури і туризму О. Січковською.
З огляду на медичні висновки про тимчасову непрацездатність, позивач перебувала на лікарняному з 25 серпня 2022 року до 31 серпня 2022 року та з 01 вересня 2022 року до 07 вересня 2022 року.
Згідно з довідкою лікаря-вертебролога Дубець А. Т. від 22 листопада 2022 року № 01, ОСОБА_1 20 серпня 2021 року у період часу з 12-30 год. до 13-00 год. була на прийомі у лікаря-вертебролога за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення Репужинецький опорний заклад загальної середньої освіти Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 338/258/20 та від 15 червня 2021 року у справі № 761/23325/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зі статтею 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється за погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення
на роботу працівниці з відпустки по вагітності, пологах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв'язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом
чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).
Строк, на який працівник наймається на роботу, обов'язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися,
що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором.
У трудовій книжці робиться запис без посилання на строковий характер трудових відносин.
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).
Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
За загальним правилом частин третьої, четвертої статті 36 КЗпП України у разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Зміна підпорядкованості підприємства не припиняє дії трудового договору.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення його строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Згідно зі статтею 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Отже, лише при реорганізації (приєднанні, злитті, поділу, перетворенні) юридична особа також припиняється, але її права та обов'язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи. Зокрема, до правонаступника переходять обов'язки не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин, в тому числі обов'язку щодо працевлаштування працівника (переведення працівника на іншу роботу).
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Згідно із частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Частиною першою статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та надавши правову оцінку поданим сторонами доказам, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що, після реорганізації навчального закладу, дія трудового договору з ОСОБА_1 не припинилася і вона мала бути переведена на аналогічну посаду в новий навчальний заклад, при цьому роботодавець не довів належними і допустимими доказами того, що з останньою було укладено строковий трудовий договір, тому її звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП є незаконним.
Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 була обізнана зі строковістю трудових відносин з нею, спростовано встановленими апеляційним судом обставинами справи, оскільки вона ні з копією трудового договору, ні з наказом про її призначення директором філії ознайомлена не була. Трудовий договір нею не підписаний, що свідчить про неукладення нею саме строкового трудового договору.
Посилання заявника на складені акти про те, що ОСОБА_1 відмовилася від ознайомлення з наведеними вище документами також належно спростовано апеляційним судом, який встановив, що у період часу складання таких актів вона перебувала у м. Чернівці, на прийомі у лікаря-вертебролога, що підтвердила відповідною довідкою.
Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що відповідно до трудового законодавства укладення з працівником строкового трудового договору, як і переведення його в іншу організацію внаслідок реорганізації, можливе лише за згодою працівника, а відповідачем не надано доказів про надання ОСОБА_1 згоди на укладення строкового трудового договору.
При цьому, судом апеляційної інстанції після повного дослідження обставин справи було обґрунтовано вказано, що про накази від 20 серпня 2021 року позивач дізналася лише після звільнення її з роботи, тому строк звернення до суду вона не пропустила.
Посилання заявника на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, наведених у раніше прийнятих постановах Верховного Суду, не впливають на правильність правових висновків апеляційного суду у справі, яка переглядається, оскільки в ній були встановлені інші фактичні обставини.
Доводів щодо необґрунтованості нарахування судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди касаційна скарга відповідача не містить.
Отже, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Наведені у касаційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження в апеляційному суді з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його судового рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Репужинецького опорного закладу загальної середньої освіти Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області залишити без задоволення.
Постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець