Ухвала
16 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 363/3902/13
провадження № 61-14632ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суд від 29 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Вишгородська міська рада про виділення в натурі частки в праві власності на житловий будинок та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ майна в натурі, що є в спільній частковій власності,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, у якому просила виділити їй в натурі частку в розмірі 3/10 будинку АДРЕСА_1 , а саме: коридор 1-1, ванна 1-2, житлова 1-4, кухня 1-5, котельня 1-6, літня кухня «С», сарай «Р», гараж «Д».
Вишгородський районний суд Київської області рішенням від 04 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовив.
Апеляційний суд Київської області ухвалою від 11 лютого 2015 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 листопада 2014 року залишив без змін.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 19 жовтня 2016 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 лютого 2015 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив поділити в натурі житловий будинок АДРЕСА_1 виділивши йому у власність відокремлену частину житлового будинку, яка становить 3/20 частини.
Вишгородський районний суд Київської області ухвалою від 16 листопада 2017 року прийняв до спільного розгляду з позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , третя особа - Вишгородська міська рада, про виділення в натурі часток у праві власності на житловий будинок зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , про поділ в натурі майна, що є в спільній частковій власності.
Вишгородський районний суд Київської області ухвалою від 08 грудня 2021 року залучив до участі у справі правонаступника ОСОБА_6 - ОСОБА_1 , та правонаступників ОСОБА_7 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою в новій редакції, в якій просила виділити їй в натурі її частку в розмірі 3/10 із будинку АДРЕСА_1 , а саме: коридор 1-1, ванна 1-2, житлова 1-4, кухня 1-5, котельня 1-6, літня кухня «С», сарай «Р», гараж «Д».
Вишгородський районний суд Київської області рішенням від 09 грудня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 29 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 грудня 2022 року - без змін.
13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суд від 29 червня 2023 року у цій справі.
ОСОБА_1 в касаційній скарзі заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 грудня 2022 року та постанови Київського апеляційного суд від 29 червня 2023 року.
Згідно з частинами першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Як видно з оскаржуваної постанови Київського апеляційного суд від 29 червня 2023 року повний її текст складено 18 вересня 2023 року. Отже, останнім днем для звернення до суду з касаційної скаргою було 18 жовтня 2023 року.
Враховуючи, що касаційну скаргу подано 13 жовтня 2023 року, тобто в межах тридцятиденного строку з дня складення апеляційним судом оскаржуваної постанови, тому питання про поновлення цього строку не підлягає процесуальному вирішенню.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 грудня 2022 року в частині відмови їй у позові та постанову Київського апеляційного суд від 29 червня 2023 року скасувати та передати справу на новий розгляд.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17, від 15 лютого 2022 року у справі № 495/8889/13, від 16 березня 2021 року у справі № 562/542/19, від 08 березня 2023 року у справі № 559/1923/17, від 24 травня 2022 року у справі № 199/4241/20;
- суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставини, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 як особа з інвалідністю ІІ групи звільнена від сплати судового збору, що підтверджується копією довідки МСЕК від 03 червня 2006 року Серії № КА-1 № 028931, копію пенсійного посвідчення від 05 серпня 2008 року Серії НОМЕР_1 .
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, касаційне провадження у даній справі необхідно відкрити та витребувати матеріали справи.
Разом із цим, ОСОБА_1 в касаційній скарзі заявила клопотання про розгляд справи за її участі.
Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи у судове засідання суд вирішує з урахуванням конкретних обставин справи та встановленої необхідності надання пояснень учасниками справи.
Положення частин п'ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Оскільки розгляд справи Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та необхідність виклику учасників справи для надання пояснень відсутня, тому підстав для задоволення клопотання про розгляд справи за участю ОСОБА_1 немає.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суд від 29 червня 2023 року.
Витребувати з Вишгородського районного суду Київської області цивільну справу № 363/3902/13 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Вишгородська міська рада про виділення в натурі частки в праві власності на житловий будинок та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ майна в натурі, що є в спільній частковій власності.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за її участі.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов