Ухвала
16 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 754/8354/22
провадження № 61-14111ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києва на рішення Деснянського району міста Києва від 03 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києва про стягнення 30 відсотків надбавки за вислугу років,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КНП Консультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києва, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просила стягнути з відповідача на її користь 30 % надбавки за вислугу років у розмірі 141 431,34 грн за період з серпня 2016 року по серпень 2017 року, з листопада 2017 року по березень 2018 року, за травень 2021 року та червень 2022 року.
Рішенням Деснянського району міста Києва від 03 травня 2023 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року, позов задоволено.
Стягнуто з КНПКонсультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києва на користь ОСОБА_1 30 % надбавки за вислугу років у загальному розмірі 141 431, 34 грн.
28 вересня 2023 року КНП «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського району міста Києва від 03 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року у вказаній справі.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову в даній справі становить 141 431, 34 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100=268 400,00 грн). Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Представник заявника зазначає, що справа має для КНП Консультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києвавиняткове значення, оскільки заклад відноситься до сфери комунальної власності та фінансується за рахунок місцевого бюджету, а отже стягнення грошових коштів призводить до зменшення місцевих видатків РДА для забезпечення потреб КНПКонсультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києва.
Стосовно виняткового значення справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих.
Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києва на рішення Деснянського району міста Києва від 03 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києва про стягнення 30 відсотків надбавки за вислугу років.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов