Ухвала
16 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 766/16855/20
провадження № 61-14287ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пасічніченко Олег Петрович, на постанову Херсонського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист порушеного права та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила суд зобов'язати ОСОБА_1 демонтувати самовільно влаштовану перегородку на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 та привести коридор загального користування до попереднього розміру та стану оздоблення, які існували до проведення реконструкції квартири АДРЕСА_2 у вигляді прибудови стіни. Також просила стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 26 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року апеляційну скаргу задоволено.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 26 жовтня 2021 року скасовано, ухвалено нове рішення.
Зобов'язано ОСОБА_1 , власника квартири АДРЕСА_1 , демонтувати самовільно влаштовану перегородку (стіну) на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 та привести коридор загального користування на першому поверсі вказаного будинку до попереднього розміру, стану оздоблення, які існували до проведення реконструкції квартири АДРЕСА_2 у вигляді прибудови перегородки (стіни).
30 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пасічніченко О. П. через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Херсонського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у вказаній справі.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються зокрема малозначні справи.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16 листопада 2020 рокудану справу визнано малозначною та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.
Підстави вважати, що суд помилково відніс зазначену справу до категорії малозначних, відсутні. Крім того, представник заявника не мотивує наявність підстав для розгляду касаційної скарги вказаною обставиною.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені представником заявника обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституцій України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пасічніченко Олег Петрович, на постанову Херсонського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист порушеного права та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов