ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
18 жовтня 2023 рокуСправа № 912/1421/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи № 912/1421/23
за позовом Заступника Генерального прокурора, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+"
про визнання недійсними пунктів договорів, стягнення 232 708 068,15 грн,
представники:
від прокуратури - Гонтар А.Д., посвідчення від 12.04.2023 № 077388;
від позивача - Вологжаніна О.Д., довіреність від 10.08.2023, дані ЄДР;
від відповідача - Борисенко В.А., ордер від 19.09.2023 серія АЕ № 1086572;
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника Генерального прокурора, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" про наступне:
- визнати недійсними п. п. 1.1. та 3.1. договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (бензину) для техніки спеціального призначення від 21.06.2022 № 286/1/22/14, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомед+", у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість;
- визнати недійсними п. п. 1.1 та 3.1 договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (бензину) для техніки спеціального призначення від 21.06.2022 № 286/1/22/15, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомед+", у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість;
- визнати недійсними п. п. 1.1. та 3.1. договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційного гасу) для техніки спеціального призначення від 21.06.2022 № 286/1/22/16, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомед+", у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість;
- визнати недійсними п. п. 1.1. та 3.1. договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційного гасу) для техніки спеціального призначення від 21.06.2022 № 286/1/22/17, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомед+", у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість;
- визнати недійсними п. п. 1.1. та 3.1. договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (бензину) для техніки спеціального призначення від 04.10.2022 № 286/1/22/67, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомед+", у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість;
- визнати недійсними п. п. 1.1. та 3.1. договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (бензину) для техніки спеціального призначення від 08.11.2022 № 286/1/22/81, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомед+", у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" на користь Міністерства оборони України загалом 232 708 068,15 грн, з яких: безпідставно сплачені кошти в сумі 209 043 175,10 грн, інфляційні втрати за період з липня 2022 року по червень 2023 року в сумі 18 492 832,34 грн і 3 % річних за період з 05.07.2022 по 24.07.2023 в сумі 5 172 061,01 гривні, з покладанням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що умови п. 1.1., 3.1., укладених між позивачем та відповідачем Договорів про постачання для державних потреб нафти та дистилятів (бензину та авіаційного гасу) для техніки спеціального призначення від 21.06.2022 № № 286/1/22/14, 286/1/22/15, 286/1/22/16, 286/1/22/17, 286/1/22/67 та 286/1/22/81, у частині включення ПДВ до договірних цін правочинів суперечать пп. "г" пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" від 02.03.2022 № 178, тому вказані пункти мають бути визнаними недійсними на підставі ст. 203, 215, 217 Цивільного кодексу України в цій частині.
Крім того грошові кошти в сім 209 043 175,10 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача як такі, що безпідставно отримані внаслідок незаконного збагачення згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 10.08.2023 суд відкрив провадження у справі № 912/1421/23; постановив справу № 912/1421/23 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 06.09.2023 на 11:00.
29.08.2023 до господарського суду від Міністерства оборони України надійшли додаткові пояснення у справі від 29.08.2023, в яких позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, а тому djyb підлягають задоволенню у повному обсязі.
06.09.2023 суд відкрив підготовче засідання.
Протокольною ухвалою від 06.09.2023 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні з розгляду справи № 912/1421/23 до 06.10.2023 на 11:00 год.
15.09.2023 до господарського суду від Міністерства оборони України надійшли додаткові пояснення у справі від 15.09.2023, в яких позивач зазначає, що питання правомірності застосування ПДВ до операцій з постачання пально-мастильних матеріалів згідно з контрактами, які були укладено Міністерством оборони України під час дії воєнного стану, наразі є предметом судового розгляду (справа № 320/20717/23, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 передана за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду).
В зв'язку з викладеним, позивач просить не враховувати надані попередні пояснення та зупинити провадження у справі № 912/1421/23 до прийняття рішення по справі № 320/20717/23.
26.09.2023 до господарського суду від Заступника Генерального прокурора надійшли письмові заперечення проти доводів Міністерства оборони України викладених у додаткових поясненнях у справі від 26.09.2023 № 11/3/1-7970ВИХ-23, в яких прокурор просить залишити без розгляду додаткові пояснення Міністерства оборони України у справі від 05.09.2023 та відмовити у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про зупинення провадження у справі № 912/1421/23 до прийняття рішення по справі № 320/20717/23.
05.10.2023 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" надійшло клопотання від 05.10.2023 № 05/10-23/01 про відкладення розгляду справи 06.10.2023 на інший день.
06.10.2023 суд продовжив підготовче засідання.
Протокольними ухвалами від 06.10.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання з підстав його необґрунтованості; відмовив в задоволенні клопотання прокурора про залишення без розгляду додаткових пояснень по справі Міністерства оборони України від 15.09.2023, оскільки строк на подання таких пояснень не порушено; відмовив у задоволенні клопотання Міністерства оборони України, викладеного у додаткових поясненнях по справі від 15.09.23, про зупинення розгляду справи до прийняття рішення по справі № 320/20717/23, оскільки таке клопотання не є обґрунтованим, правова оцінка надана судом певному факту при розгляді іншої справи не є обов'язковою для господарського суду. Таким чином, Міністерством оборони України не доведено, що у справі будуть встановлені обставини, які можуть бути преюдиційними для даної справи.
Протокольною ухвалою від 06.10.2023 на підставі ст. 177, 183 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк підготовчого провадження у справі № 912/1421/23 на тридцять днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні з розгляду справи № 912/1421/23 до 18.10.2023 на 10:00 год.
11.10.2023 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" надійшов відзив на позовну заяву від 09.10.2023 № 09/10-23/10, в якому відповідач просить: поновити строк на подання даного відзиву та долучити його до матеріалів справи; відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву відповідач зазначає, що копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з доданими до неї матеріалами засобами поштового зв'язку Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" не отримувало, про розгляд справи дізналося з Єдиного державного реєстру судових рішень.
З текстом позовної заяви і доданих до неї документів (більше 1400 аркушів) представник відповідача ознайомився 23.09.2023, отримавши їх у цей день на електронну поштову адресу.
В зв'язку з чим, відповідач подає відзив протягом 15 денного строку з дня ознайомлення з позовними матеріалами, в зв'язку з чим наявні підстави для поновлення строку на його подання та долучення до матеріалів справи.
16.10.2023 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" надійшло клопотання від 16.10.2023 № 16/10-23/01 про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування заявленого клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України відповідач, зокрема, зазначає наступне.
У позовній заяві Заступником Генерального прокурора залишено поза увагою ту обставину, що фактичною передумовою для звернення з даним позовом є проведена Державною аудиторською службою України ревізія фінансово-господарської діяльності Міністерства оборони України за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, за результатами якої складено акт ревізії, в якому в якості порушення зазначено про незастосування нульової ставки податку на додану вартість відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" (далі також - Постанова №178) до операцій з постачання паливно-мастильних матеріалів, у тому числі Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомед+", на користь Міністерства оборони України.
В межах даної ревізії у період з 06 по 20 лютого 2023 року Державною аудиторською службою України з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Міністерства оборони України було проведено зустрічну звірку у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, за результатами якої складено довідку від 22.02.2023 №000800-21/12з.
За результатами даної ревізії згідно з пунктом 24 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550, Державною аудиторською службою України на адресу Міністерства оборони України направлено вимогу щодо приведення обліку у відповідність із законодавством.
В той же час, Міністерство оборони України не погодилося з результатами ревізії та отриманою вимогою, і оскаржило останню в судовому порядку.
З метою підтвердження даних обставин представником відповідача направлені адвокатські запити до Міністерства оборони України та Державної аудиторської служби України. У відповіді на адвокатський запит від 06.10.2023 № 000800-14/11463-2023 Державна аудиторська служба України підтвердила, що Міністерство оборони України звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги Держаудитслужби від 18.05.2023 № 00800-14/5639-2023 "Про вимоги щодо усунення порушень", зокрема, і пункту зазначеної вимоги, що передбачає незастосування нульової ставки податку на додану вартість до операцій з постачання паливно-мастильних матеріалів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" (пункт 2 вимоги). Наразі справа № 320/20717/23 прийнята до провадження Харківським окружним адміністративним судом.
За твердженням відповідача, в даному випадку з боку Міністерства оборони України бездіяльність відсутня, а, навпаки, останнім вчиняються активні дії щодо оскарження висновків акту ревізії Державної аудиторської служби України в частині застосування нульової ставки ПДВ, з яким Міністерство оборони України не згодне.
Дії Міністерства оборони України в даному випадку очевидно не підпадають під ознаки бездіяльності, про яку йде мова у ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідач зазначає, що ситуація, яка склалася з даного питання, коли існує невирішений судовий спір між органами державної влади з приводу застосування норми права, і при цьому прокурором пред'являється позов до суб'єкта приватного права до того моменту, коли цей спір буде вирішений, явно не відповідає принципу правової визначеності та засадам відповідальності Держави, яка в даному випадку одночасно є учасником як адміністративних, так і господарських відносин із суб'єктом приватного права.
Тому, на думку відповідача, звернення прокурора з позовом у справі № 912/1421/23 очевидно є передчасним, а позовна заява має бути залишена без розгляду, враховуючи відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному випадку.
18.10.2023 суд продовжив підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 18.10.2023 брали участь прокурор та уповноваженні представники сторін.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" від 16.10.2023 № 16/10-23/01 про залишення позовної заяви без розгляду, в той час, як представники позивача та відповідача підтримали та просили задовольнити зазначене клопотання.
Розглядаючи клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" від 16.10.2023 № 16/10-23/01 про залишення позовної заяви без розгляду, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 24 Закону України "Про прокуратуру" визначено особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина або держави в суді. Так, у ч. 1 вказаної статті зазначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Положеннями ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
Офісом Генерального прокурора під час виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що умови п. 1.1., 3.1. Договорів про постачання для державних потреб нафти та дистилятів (бензину та авіаційного гасу) для техніки спеціального призначення від 21.06.2022 № № 286/1/22/14, 286/1/22/15, 286/1/22/16, 286/1/22/17, 286/1/22/67 та 286/1/22/81, у частині включення ПДВ до договірних цін правочинів суперечать пп. "г" пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" від 02.03.2022 № 178.
За твердженням прокурора, пред'явлення позову прокурором у цьому випадку зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в оборонній і бюджетній сферах, оскільки укладення оспорюваних у частині договорів № № 286/1/22/14, 286/1/22/15, 286/1/22/16, 286/1/22/17, 286/1/22/67 та 286/1/22/81 разом із безпідставною сплатою коштів у сумі 209 043 175,10 грн не спрямовані на забезпечення обороноздатності України (а тим паче на її зміцнення) в умовах воєнного стану з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів для цього.
Згідно з абз. 1, 4 ст. 10 Закону України "Про Збройні Сили України" Міністерство оборони України забезпечує життєдіяльність Збройних Сил України, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, застосування, комплектування особовим складом та його підготовку, постачання озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил України в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, і здійснює контроль за їх ефективним використанням.
При цьому, відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема, здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.
Таким чином, Міністерство оборони України наділене повноваженнями як щодо забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України, їх функціонування, постачання їм матеріальних та інших ресурсів, так і щодо управління бюджетними коштами, наданими на відповідні цілі, із забезпеченням їх ефективного та результативного використання.
Суд зазначає, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу державної влади, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем.
Подібна за змістом правова позиція щодо застосування ст. 23 Закону та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26,05.2020 у справі № 912/2385/18 (п. 77-83) та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38), постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 922/708/19 та від 08.12.2020 у справі № 908/1664/19 тощо.
Ураховуючи викладене, Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
З матеріалів справи вбачається, що Офіс Генерального прокурора листом від 21.04.2023 № 11/3/1-25ВИХ-23 повідомив Міністерство оборони України про те, що мають місце випадки укладення оборонним відомством договорів про постачання пального за кошти Державного бюджету України з оплатою контрагентам ПДВ, що суперечить вимогам постанови № 178, і свідчить про неефективне використання бюджетних коштів та спричинення істотної шкоди державним інтересам в умовах воєнного стану.
У відповідь листом від 02.05.2023 № 286/2844 Міністерство оборони України повідомило, що на його запит Державною податковою службою України листом від 27.04.2023 № 540/ІПК/99-00-27-04-05 надано роз'яснення щодо застосування постанови № 178, у якому зазначається, що операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил України обкладаються ПДВ за нульовою ставкою виключно з метою виконання мобілізаційних завдань та не застосовуються до договорів на постачання пально-мастильних матеріалів, які, починаючи з 24.02.2022, укладаються Міністерством оборони України не в рамках мобілізаційних завдань. Також зазначено, що Міністерством оборони України договори на виконання мобілізаційних завдань не укладалися.
Крім того, листом від 20.07.2023 № 11/3/1-135ВИХ-23 Офіс Генерального прокурора повторно повідомив Міністерство оборони України про порушення інтересів держави внаслідок укладення договорів від 21.06.2022 № № 286/1/22/14, 286/1/22/15, 286/1/22/16, 286/1/22/17, 286/1/22/67 та 286/1/22/81, п. п. 1.1 та 3.1 яких у частині включення ПДВ до їх договірних цін суперечать пп. "г" пп. 195.1.2 п 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України та постанові № 178, про наявність підстав для визнання їх недійсними в указаних частинах і про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" безпідставно сплачених коштів у сумі 209 043 175,10 грн, нарахування та стягнення з Постачальника інфляційних втрат і 3 % річних. Водночас витребувано інформацію щодо вжитих і запланованих заходів на захист інтересів держави від указаних порушень.
З листа Міністерства оборони України від 27.07.2023 № 286/4826, отриманого у відповідь, не вбачаються наміри органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, на самостійне звернення до суду. В Єдиному державному реєстрі судових рішень та на офіційному вебпорталі "Судова влада України" відсутні відомості про пред'явлення Замовником позову до Постачальника.
Незалежно від причин незвернення до суду Міністерства оборони України, факт такого незвернення до суду свідчить про те, що вказаний орган державної влади не виконує своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.
Ураховуючи зміст листа Міністерства оборони України від 02.05.2023 № 286/2844, убачається, що можливими причинами незвернення Замовника (Позивача) до суду з метою захисту інтересів держави є його помилкова позиція щодо відповідності п. п. 1.1., 3.1. Договорів від 21.06.2022 № № 286/1/22/14, 286/1/22/15, 286/1/22/16, 286/1/22/17, 286/1/22/67 та 286/1/22/81 наведеним вимогам податкового законодавства, наявності підстав для сплати ПДВ за операціями, зумовленими цими правочинами.
Отже, у цьому випадку з боку органу, уповноваженого державою на захист її інтересів (Міністерство оборони України), допущено нездійснення такого захисту - не пред'явлено до суду позов про визнання недійсними в частині договорів від 21.06.2022 № № 286/1/22/14, 286/1/22/15, 286/1/22/16, 286/1/22/17, 286/1/22/67 та 286/1/22/81 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" коштів у сумі 209 043 175,10 гри, безпідставно сплачених як ПДВ, а також інфляційних втрат і 3 % річних.
Унаслідок нездійснення Міністерством оборони України захисту, інтереси держави залишаються незахищеними. У зв'язку із цим у прокурора виникло не тільки право, але й обов'язок відреагувати на їх порушення шляхом пред'явлення до суду позову. При цьому суд не досліджує обґрунтованість позовних вимог.
В той час, Міністерство оборони України заходи щодо усунення порушень законодавства та інтересів держави після отримання повідомлення від прокурора із зазначенням стверджуваного порушення, зокрема звернення з позовною заявою до суду, не вживало.
Відсутність позовної роботи з відповідачем у справі свідчить про не здійснення захисту законних інтересів уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов'язку із захисту державних інтересів. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.02.2019 у справі № 905/803/18.
Таким чином наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Міністерства оборони України шляхом пред'явлення цього позову обґрунтовується стверджуваним порушенням інтересів держави в оборонній і бюджетній сферах, яке полягає в укладенні оспорюваних у частині Договорів від 21.06.2022 № № 286/1/22/14, 286/1/22/15, 286/1/22/16, 286/1/22/17, 286/1/22/67 та 286/1/22/81 та безпідставній сплаті ПДВ, що на думку прокурора не сприяє забезпеченню обороноздатності України в умовах воєнного стану з максимальною економією, ефективністю та із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів для цього. Водночас вказаний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме - Міністерство оборони України, будучи поінформованим про існування такого порушення, не здійснює захисту інтересів держави.
Доказами наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави у цьому випадку є: листи Офісу Генерального прокурора від 21.04.2023 № 11/3/1-25ВИХ-23 та від 20.07.2023 № 11/3/1-135ВИХ-23, листи Міністерства оборони України від 02.05.2023 № 286/2844 та від 27.07.2023 № 286/4826.
На виконання вимог, визначених абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Офісом Генерального прокурора попередньо, до пред'явлення позову, листом від 31.07.2023 № 11/3/1-148ВИХ-23 повідомлено позивача про прийняття рішення про представництво інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Окремо суд звертає увагу відповідача, що Міністерство оборони України почало вчиняти активні дії щодо оскарження висновків акту ревізії Державної аудиторської служби України в частині застосування нульової ставки ПДВ (шляхом звернення до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними дій та скасування вимоги) після початку листування позивача з Офісом Генерального прокурора (лист від 21.04.2023 № 11/3/1-25ВИХ-23), оскільки позов надійшов до Київського окружного адміністративного суду - 15.06.2023 (02.08.2023 матеріали справи № 320/20717/23 передано за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду), що вбачається із вебсайта Судової влади України (https://court.gov.ua/fair/).
Доказів на підтвердження вчинення Міністерством оборони України дій щодо оскарження висновків акту ревізії Державної аудиторської служби України до 21.04.2023 матеріали справи не містять, також відсутні докази звернення Міністерства оборони України з відповідним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" про визнання недійсними пунктів договорів, стягнення 209 043 175,10 грн.
Таким чином, зазначеним спростовується твердження відповідача про відсутність бездіяльності з боку Міністерства оборони України.
Підсумовуючи вищезазначене, участь прокурора у даній справі є виправданою та спрямованою на захист інтересів держави в оборонній та бюджетній сферах (у належному матеріально-технічному забезпеченні Збройних Сил України з метою захисту суверенітету держави, її територіальної цілісності і недоторканності, зміцнення обороноздатності держави в умовах збройної агресії проти неї).
Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" від 16.10.2023 № 16/10-23/01 про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з його необґрунтованістю.
Розглядаючи клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" про поновлення строку на подання відзиву, викладеного у відзиві від 09.10.2023 № 09/10-23/01, господарський суд зазначає наступне.
Згідно ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд враховує, що за положеннями ст. 165-167 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач заперечення щодо викладених позивачем у відповіді на відзив пояснень.
Так, в ухвалі про відкриття провадження у даній справі від 10.08.2023 запропоновано відповідачу подати відзив на позов у строк, що не перевищує п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Вказану ухвалу направлено на адресу місцезнаходження відповідача.
Органом поштового зв'язку повернуто до господарського суду конверт з вкладенням (ухвала від 10.08.2023) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" та штампом Укрпошти - 18.08.23.
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" звернулось до суду із заявою від 20.09.2023 № 20/09-23/1 про надання матеріалів справи № 912/1421/23 для ознайомлення шляхом їх направлення на електронну пошту.
Матеріали справи № 912/1421/23 направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" 22.09.2023, що підтверджується відповідним штампом уповноваженої особи Господарського суду Кіровоградської області на заяві відповідача.
В той час, суд зазначає, що строк на подання відзиву було встановлено судом в ухвалі від 10.08.2023, а не законом, в зв'язку з чим, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" про поновлення строку на подання відзиву, викладеного у відзиві від 09.10.2023 № 09/10-23/01.
Разом з тим з метою дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 3, 4 Господарського процесуального кодексу України та забезпечення реалізації права відповідача на подання відзиву у розумний строк та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, господарський суд вважає за необхідне з власної ініціативи продовжити встановлений судом процесуальний строк на подання відзиву, прийняти та долучити до матеріалів справи відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" від 09.10.2023 № 09/10-23/01.
В зв'язку з викладеним, господарський суд також встановлює прокурору та учасникам справи строк для подання відповіді на відзив та заперечень.
За викладених обставин, враховуючи неможливість переходу до розгляду справи по суті, господарський суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання у справі № 912/1421/23 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 53, 177, 182, 183, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" від 16.10.2023 № 16/10-23/01 про залишення позовної заяви без розгляду.
2. Відмовити у задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" про поновлення строку на подання відзиву, викладеного у відзиві від 09.10.2023 № 09/10-23/01.
3. Продовжити з ініціативи суду встановлений судом процесуальний строк на подання відзиву, прийняти та долучити до матеріалів справи відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" від 09.10.2023 № 09/10-23/01.
4. Встановити строк на подання відповіді на відзив - 5 днів з дня проголошення даної ухвали.
5. Встановити строк для подання заперечень - 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
6. Відкласти підготовче засідання у справі № 912/1421/23 до 03.11.2023 на 11:00 год.
Засідання провести в приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: м. Кропивницький, вул. В. Чорновола, 29/32, зал судових засідань № 315.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в частині відмови у поновленні строку в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Копії ухвали надіслати Заступнику Генерального прокурора (до електронного кабінету в системі "Електронний суд"); Кропивницькій спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону (до електронного кабінету в системі "Електронний суд"); Кіровоградській обласній прокуратурі (до електронного кабінету в системі "Електронний суд"); Міністерству оборони України (до електронного кабінету в системі "Електронний суд"); представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед+" (на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1).
Повний текст ухвали складено та підписано 18.10.2023.
Суддя О.Л. Бестаченко