ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2188/22
Суддя: Грабець С.Ю.
Секретар судового засідання: Передрій І.В.
Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АРМУКРЗЕМПРОЕКТ”
до Гірської сільської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області,
про стягнення заборгованості,
за участю представників:
позивача: Мкртічяна А.А. (виписка з ЄДР);
відповідача: Степаненка Є.М. (розпорядження №02-05-9 від 31.12.2020 року);
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
31 жовтня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АРМУКРЗЕМПРОЕКТ» (далі - позивач) до Гірської сільської ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4 411,81 грн.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача послався на порушення відповідачем умов договору №44 про надання послуг з авторського нагляду на об'єкті «Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Сонячна в с. Гора Бориспільського району Київської області» від 19.10.2017 року.
Ухвалою суду від 07.11.2022 року відкрите провадження в справі в порядку спрощеного письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
23 грудня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, клопотання про розгляд справи з викликом сторін, а також клопотання про об'єднання справ.
Ухвалою суду від 05.01.2023 року постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 18 січня 2023 року.
Ухвалою суду від 10.01.2023 року підготовче засідання відкладене на 01 березня 2023 року.
10 січня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, а також клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву.
10 лютого 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.
Представники позивача та відповідача в засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд, розглянувши у засіданні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву, а також клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, визнав їх такими, що підлягали задоволенню, причини пропуску процесуальних строків для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву поважними, поновив їх та прийняв до розгляду відзив на позовну заяву та відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 01.03.2023 року строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 05 квітня 2023 року.
У задоволенні клопотання представника відповідача про об'єднання справ в одне провадження було відмовлено, про що постановлена ухвала суду від 01.03.2023 року.
05 квітня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке підлягало задоволенню судом.
У підготовчому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у засіданні проти задоволення позову заперечував.
У підготовчому засіданні оголошена перерва до 10 травня 2023 року.
08 травня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Оскільки в засідання представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, підготовче засідання відкладене на 07 червня 2023 року, про що постановлена ухвала суду.
07 червня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке підлягало задоволенню судом.
У засіданні судом було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Ухвалою суду від 07.06.2023 року до участі у справі залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (далі - третя особа), підготовче засідання відкладене на 02 серпня 2023 року.
01 серпня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 07.06.2023 року, яке підлягало задоволенню судом.
У підготовчому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у засіданні проти задоволення позову заперечував.
Представник третьої особи у засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 02.08.2023 року закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 13 вересня 2023 року.
Згідно з ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Частиною 3 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
07 вересня 2023 року судом на сайті Судової влади України розміщене оголошення про виклик до суду третьої особи в справі №911/2188/22 у засідання, призначене на 13 вересня 2023 року.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовільнити.
Представник відповідача у засіданні проти задоволення позову заперечував.
Представник третьої особи у засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини враховуються судом при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
У зв'язку із введенням воєнного стану, а також з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 13 вересня 2023 року.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
19 жовтня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АРМУКРЗЕМПРОЕКТ» (далі - позивач) та Гірською сільською радою Бориспільського району Київської області (далі - відповідач) був укладений договір №44 про надання послуг з авторського нагляду на об'єкті «Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Сонячна в с. Гора Бориспільського району Київської області» (далі - договір).
Згідно з п. 1.1 договору, відповідач доручає, а позивач зобов'язується здійснити відповідно до умов цього договору надати послуги з авторського нагляду на об'єкті “Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Сонячна в с. Гора Бориспільського району Київської області” (ДК 021:2015 код 71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт).
Відповідно до п. 2.1 договору, вартість послуг за цим договором складає 2 802,00 грн. (дві тисячі вісімсот дві гривні 00 коп.), без ПДВ.
Пунктом 2.2 договору встановлено, що платіж в розмірі 100% вартості робіт відповідач здійснює протягом трьох банківських днів з моменту підписання акта надання послуг на розрахунковий рахунок позивача.
Згідно з п. 2.3 договору, після закінчення надання послуг позивач передає відповідачу акт здачі-приймання послуг, який повинен бути підписаний відповідачем протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати передачі або надана мотивована письмова відмова від його підписання в той же строк.
Відповідно до п. 2.4 договору, відповідач здійснює розрахунки із позивачем після підписання сторонами акту здачі-приймання послуг протягом 3 (трьох) банківських днів.
Пунктом 2.5 договору встановлено, що розрахунки здійснюються у національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку відповідача на поточний рахунок позивача.
Згідно з п. 4.1 договору, даний договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2017 року, а щодо зобов'язання сторін - до повного їх виконання. Повним виконанням сторонами цього договору вважається належне і своєчасне виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були передані, а відповідачем прийняті роботи, про що сторонами підписаний акт №1 здачі - приймання послуг на авторський нагляд складений 28 листопада 2019 року, на суму 2 802,00 грн., копія якого долучена до матеріалів справи.
Проте відповідач виконані позивачем роботи не оплатив.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію №35 від 13.09.2022 року, в якій просив оплатити борг у сумі 2 802,00 грн.
Відповідач відповіді на вищевказану претензію не надав, борг не оплатив.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 2 802,00 грн. основного боргу, 309,24 грн. пені, 241,59 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 1 058,98 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.
У судовому засіданні представник позивача просив стягнути з відповідача 8 802,00 грн. основного боргу, 309,24 грн. пені, 241,59 грн. трьох процентів річних та 1 058,98 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
23 грудня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечував, послався на те, що акт №1 здачі - приймання послуг на авторський нагляд складений 28 листопада 2019 року, на суму 2 802,00 грн., представником відповідача підписаний не був.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ч. 2 цієї ж статті).
Судом встановлено, що 19 жовтня 2017 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №44 про надання послуг з авторського нагляду на об'єкті «Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Сонячна в с. Гора Бориспільського району Київської області» (далі - договір).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 цієї ж статті).
Згідно з ч. 3 цієї ж статті, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті, умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
Відповідно до ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 317 Господарського кодексу України, будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду).
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 цієї ж статті, господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Частиною 2 ст. 318 Господарського кодексу України встановлено, що договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
Згідно з ч. 5 ст. 318 Господарського кодексу України, договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Господарського кодексу України, договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками.
У договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення (ч. 1 ст. 321 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 цієї ж статті).
Згідно з ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Частиною 4 цієї ж статті встановлено, зокрема, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Згідно з ч. 1 ст. 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Як уже зазначалось, платіж у розмірі 100% вартості робіт відповідач здійснює протягом трьох банківських днів з моменту підписання акта надання послуг на розрахунковий рахунок позивача (п. 2.2 договору).
Згідно з п. 2.3 договору, після закінчення надання послуг позивач передає відповідачу акт здачі-приймання послуг, який повинен бути підписаний відповідачем протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати передачі або надана мотивована письмова відмова від його підписання в той же строк.
Відповідно до п. 2.4 договору, відповідач здійснює розрахунки із позивачем після підписання сторонами акту здачі-приймання послуг протягом 3 (трьох) банківських днів.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2019 року сторонами був підписаний акт №1 здачі - приймання послуг на авторський нагляд, на суму 2 802,00 грн., копія якого долучена до матеріалів справи.
Пунктом 3.1.1 договору встановлено, що сторони договору зобов'язані виконувати взяті на себе зобов'язання за цим договором.
Згідно з п. 3.2 договору, відповідач зобов'язаний, зокрема, прийняти виконані роботи за відповідним та оплатити їх.
Так, відповідач був зобов'язаний оплатити виконані позивачем роботи не пізніше 03 грудня 2019 року включно (оскільки 30.11.2019 року та 01.12.2019 року припадали на вихідні дні).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 цієї ж статті, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача послався на те, що акт виконаних робіт від 11.10.2018 року не був підписаний представником відповідача.
Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Так, факт підроблення документу, а також вина особи у вчиненні відповідного злочину, можуть підтверджуватись лише вироком суду в кримінальній справі.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Документів, що підтверджували б те, що підпис представника відповідача на акті №1 здачі - приймання послуг на авторський нагляд від 28.11.2019 року підроблений, а також те, що роботи не були виконані позивачем або були виконані з недоліками, про усунення яких відповідач звертався до позивача в установленому законом порядку, представник відповідача до відзиву на позовну заяву не додав, до матеріалів справи не долучив, тому вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 2 802,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім стягнення основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 241,59 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 1 058,98 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.
Господарський суд під час вирішення спору з'ясовує обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснює оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснений неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду в справі № 922/2216/18 від 14.01.2021 року, в справі №910/1389/18 від 05.03.2018 року.
Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем період нарахування трьох процентів річних зазначений з 03.12.2019 року до 17.10.2022 року, а період нарахування суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, - з 03.12.2019 року до 31.08.2022 року.
Разом з цим, як уже було встановлено судом, відповідач був зобов'язаний оплатити виконані позивачем роботи, на суму 2 802,00 грн., - не пізніше 03 грудня 2019 року.
Так, три проценти річних за період заборгованості з 04.12.2019 року до 17.10.2022 року (1049 днів), від суми боргу 2 802,00 грн., становлять 241,36 грн. (за розрахунком суду), які підлягають стягненню.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.
Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, враховуючи період з 04.12.2019 року до 31.08.2022 року, а також індекси інфляції: у грудні 2019 року - 99,8%; січні 2020 року - 100,2%; лютому - 99,7%; березні - 100,8%; квітні - 100,8%; травні - 100,3%; червні - 100,2%; липні - 99,4%; серпні - 99,8%; вересні - 100,5%; жовтні - 101,0%; листопаді - 101,3%; грудні - 100,9%; січні 2021 року - 101,3%; лютому - 101,0%; березні - 101,7%; квітні - 100,7%; травні - 101,3%; червні - 100,0%; липні - 100,1%; серпні - 99,8%; вересні - 101,2%, жовтні - 100,9%; листопаді - 100,8%; грудні - 100,6%; січні 2022 року - 101,3%; лютому - 101,6%; березні - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%, від суми заборгованості 2 802,00 грн., складає 1 058,98 грн., які підлягають стягненню.
Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 309,24 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Так, неустойка (пеня, штраф) може стягуватись виключно у випадку, якщо основне зобов'язання забезпечене відповідною умовою в договорі, тобто за згодою сторін, чи законом. Крім цього, в договорі (законі) повинен бути встановлений розмір відповідної штрафної санкції.
Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору стягнення пені за його порушення сторонами передбачено не було, як і її розмір, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 309,24 грн. пені є необґрунтованою та такою, що задоволенню судом не підлягає.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 179, ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 180, ч. ч. 1, 7 ст. 181, ч. ч. 1, 2 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ст. 317, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 318, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. ч. 1, 3 ст. 549, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 626, ст. 627, ч. 1 ст. 628, ст. 629, ч. 1 ст. 632, ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 846, ч. 1 ст. 853, ч. ч. 1, 2 ст. 857, ч. ч. 1, 2 ст. 875, ч. 1 ст. 877, ч. 4 ст. 879, ч. ч. 1, 4, 6 ст. 882, ст. 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 3 ст. 9, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ч. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 16, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. ч. 2, 3 ст. 120, ч. 9 ст. 129, ч. 1, п. 1 ч. 6 ст. 165, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Задовільнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю “АРМУКРЗЕМПРОЕКТ” до Гірської сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 4 411,81 грн.
Стягнути з Гірської сільської ради (08324, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Центральна, будинок 5, ідентифікаційний код 04363647) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АРМУКРЗЕМПРОЕКТ” (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Дзержинського, будинок 3, квартира 45, ідентифікаційний код 37791452) 2 802,00 грн. (дві тисячі вісімсот дві грн. 00 коп.) основного боргу; 241,36 грн. (двісті сорок одну грн. 36 коп.) трьох процентів річних; 1 058,98 грн. (одну тисячу п'ятдесят вісім грн. 98 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 2 306,97 грн. (дві тисячі триста шість грн. 97 коп.) витрат на сплату судового збору.
Відмовити в іншій частині позову.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складений 18.10.2023 року.
Суддя С. Грабець