ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
іменем України
09 жовтня 2023 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 751/4063/22
Головуючий у першій інстанції - Хоменко Л. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/770/23
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді: Скрипки А.А.
суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.
секретар: Зеляк Ю.Г.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Європейська агенція з повернення боргів”
відповідач: ОСОБА_1
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів”
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області у складі судді Хоменко Л.В. від 16 березня 2023 року, місце ухвалення рішення м.Чернігів, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Європейська агенція з повернення боргів” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів”,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2022 року ТОВ ”Фінансова компанія ”Європейська агенція з повернення боргів” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. В обґрунтування вимог заявленого позову позивач вказував, що 25.10.2020 року відповідач уклав із TOB ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів” договір позики № 3797286, який вчинено із використанням електронного підпису відповідача, відповідно до якого йому було надано кошти в сумі 5 000 грн. на банківський картковий рахунок, при цьому, відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит в строк, визначений умовами договору. Позивач зазначав, що 14.06.2021 року між TOB ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів” та позивачем було укладено договір факторингу №14/06/21 за яким, TOB ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів” відступило позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, в тому числі, і до відповідача ОСОБА_1 , включаючи суму основного зобов'язання (загальна сума кредиту), плату за позикою (плату за процентною ставкою), проценти за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить TOB ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів”. Відповідно до реєстру боржників №1 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 16 940 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 940 грн. - сума заборгованості за відсотками. Позивач стверджував, що оскільки відповідачем кредитні зобов'язання за договором позики №3797286 від 25.10.2020 року не виконані, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за вищевказаним договором в сумі 16 940 грн., а також понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 грн.
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.03.2023 року задоволено позовні вимоги ТОВ ”Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Судом стягнуто зі ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором позики №3797286 від 14.06.2021 року в сумі 16 940 грн., з них: 5 000 грн. - заборгованості за кредитним договором, 11 940 грн. - заборгованості за відсотками. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь позивача 2 481 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 16.03.2023 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог заявленого позивачем позов у повному обсязі, а також стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати по справі. Доводи апеляційної скарги вказують, що рішення суду першої інстанції від 16.03.2023 року є необґрунтованим, ухваленим із неправильним застосуванням судом норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та наданим стороною позивача письмовим доказам. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів підписання договору позики та його невід'ємних складових, зокрема, правил надання грошових коштів у позику, додаткових угод, не надано доказів отримання відповідачем грошових коштів у позику, та доказів тих обставин, що відповідач взагалі був обізнаний про обставину його перебування з TOB ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів” у будь-яких правовідносинах, в тому числі, і щодо отримання позики. Апелянт стверджує, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутність у договорі домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та комісії за несвоєчасне погашення кредиту, надані товариством додаткові угоди не можуть розцінюватися, як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. За доводами апелянта, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів'', було дотримано вимоги, передбачені ч.2 статті 11 Закону №1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування, та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими позивач. Апелянт вказує, що інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив би покладання на споживача з'ясування змісту кредитного договору. Доводи апеляційної скарги зазначають, що позивачем не було надано суду жодного первинного бухгалтерського документа, який би засвідчував факт отримання відповідачем кредитних коштів та подальшого повернення ним кредиту, як боржником-позичальником. Апелянт вважає, що посилання позивача на наявність розрахунку заборгованості відповідача, як на підставу для задоволення позову, є необґрунтованим, оскільки вказаний розрахунок, умови кредитування, тощо, є внутрішніми документами банку, та не містять відомостей, які б дозволили суду перевірити, чи взагалі надавались кредитні кошти, чи видавалась кредитна картка та на який строк, правильність нарахування, чи встановлено кредитний ліміт, як і неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушено відповідачем. Апелянт стверджує, що по справі не підтверджено отримання позичальником грошових коштів та їх використання, та зняття з відповідного банківського рахунку. Доводи апеляційної скарги зазначають, що позивач не надав доказів відступлення права вимоги до відповідача від ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів'' до позивача фактора, а також направлення відповідачу та вручення повідомлення про відступлення права вимоги. Також апелянт ставить питання про відшкодування на його користь понесених ним документально підтверджених судових витрат по справі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ТОВ ”Фінансова компанія ''Європейська агенція з поверненння боргів'' просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.03.2023 року, у зв'язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 16.03.2023 року.
В судове засідання апеляційного суду учасники справи, належним чином повідомлені про день, час і місце судового розгляду даної справи (а.с.211-214), не з'явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 25.10.2020 року відповідач ОСОБА_1 уклав із TOB ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів” договір позики №3797286, який вчинено із використанням електронного підпису відповідача, відповідно до якого Товариство надало відповідачу кошти в сумі 5 000 грн., на банківський картковий рахунок, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит в строк, визначений умовами договору, а саме - 30 днів, на визначені договором реквізити позикодавця, зі сплатою відсотків: процентна ставка (базова)/день - 1.99 %, відсотків за понадстрокове користування позикою, за день, % - 2,70% (а.с.7).
Пунктом 1 вказаного договору визначено, що за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до умов вказаного договору, невід'ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documentslicense, з якими позичальник зобов'язався ознайомитись (а.с.8-12).
Згідно п.5 даного укладеного договору, цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України ''Про електронну комерцію'' договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Вказаний договір позики підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором - R1z8jlvVc8, а також позикодавцем TOB ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів” електронним підписом з одноразовим ідентифікатором - 4tQu3xb70M.
Даний договір позики містить персональні дані відповідача, зокрема, його прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, паспортні дані, номер картки платника податків, номер банківського рахунку, на який перераховуватимуться грошові кошти - № НОМЕР_1 , а також адресу, номер телефону та адресу електронної пошти відповідача.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3797286 від 25.10.2020 року, за період з 14.06.2021 року по 31.08.2022 року, розмір заборгованості ОСОБА_1 , станом на 31.08.2022 року, становить: 16 940 грн., з них: 5 000 грн. - заборгованість за кредитним договором, 11 940 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.19).
14.06.2021 року між TOB ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів” та позивачем було укладено договір факторингу №14/06/21 (а.с.13-14), та додаткову угоду №1 від 14.06.2021 року до даного договору (а.с.15). Згідно вказаних документів (а.с.13-14,15), TOB ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів” відступає ТОВ ”Фінансова компанія ”Європейська агенція з повернення боргів” право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (загальна сума кредиту), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить TOB ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів”.
Відповідно до реєстру боржників №1 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року (а.с.17), позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 16 940 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 940 грн. - сума заборгованості за відсотками.
На виконання п.1.3. укладеного договору факторингу, на адресу відповідача, зазначену у договорі позики, TOB ”Фінансова компанія ”Європейська агенція з повернення боргів” було направлено повідомлення (а.с.18) про відступлення права вимоги, із зазначенням суми боргу. При цьому, матеріали справи не містять собі доказів сплати відповідачем вказаної суми коштів.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20.01.2023 року до участі у розгляді справи, в якості третьої особи, було залучено ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів” (а.с.94). При цьому, судом першої інстанції даною ухвалою було витребувано у третьої особи первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують факт перерахування коштів зі сторони ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів” відповідачу ОСОБА_1 за укладеним договором позики, та розрахунок заборгованості відповідача за договором позики №3797286 від 25.10.2020 року. На виконання вказаної ухвали суду першої інстанції від 20.01.2023 року ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів” надало суду першої інстанції довідку по проведених транзакціях та розрахунок заборгованості за договором позики №3797286 від 25.10.2020 року (а.с.116-119).
Як вбачається із наданих суду матеріалів (а.с.117), оскільки Товариство не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. 25.10.2020 року відбувся переказ на карту відповідача 5 000 грн., за кредитним договором №3797286 від 25.10.2020 року. Згідно наданого ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів” розрахунку (а.с.118-119), загальна заборгованість відповідача за договором позики складає 16 940 грн., з яких: 5 000 грн. - заборгованість за кредитним договором, 11 940 грн. - заборгованості за відсотками.
Як вбачається із оскаржуваного рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.03.2023 року, задовольняючи вимоги заявленого позову про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики, суд першої інстанції, на підставі положень Закону України ”Про електронну комерцію”, Закону України ''Про електронний цифровий підпис'', статей: 205, 207, 512, 514, 526, 527, 626, 628, 638, 1077, 1079 ЦК України, встановивши факт укладення відповідачем договору позики, узгодження сторонами договору його умов, та його підписання електронним підписом, а також встановивши ту обставину, що на виконання п.1.3. укладеного між ТОВ ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів” та TOB ”Фінансова компанія ”Європейська агенція з повернення боргів” договору факторингу, на адресу відповідача, зазначену в договорі позики, позивачем було направлено повідомлення про відступлення права вимоги, із зазначенням суми боргу, але відповідач добровільно кошти не сплатив, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог TOB ”Фінансова компанія ”Європейська агенція з повернення боргів” про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики в сумі 16 940 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 940 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 16.03.2023 року про задоволення вимог заявленого до відповідача позову про стягнення заборгованості за договором позики, не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 16.03.2023 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів підписання договору позики та його невід'ємних складових, зокрема, правил надання грошових коштів у позику, додаткових угод, не надано доказів отримання відповідачем грошових коштів у позику, та доказів тих обставин, що відповідач взагалі був обізнаний про обставину його перебування з TOB ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів” у будь-яких правовідносинах, в тому числі, і щодо отримання позики. Апелянт стверджує, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутність у договорі домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та комісії за несвоєчасне погашення кредиту, надані товариством додаткові угоди не можуть розцінюватися, як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. За доводами апелянта, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів'', було дотримано вимоги, передбачені ч.2 статті 11 Закону №1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування, та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими позивач. Апелянт вказує, що інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив би покладання на споживача з'ясування змісту кредитного договору. Доводи апеляційної скарги зазначають, що позивачем не було надано суду жодного первинного бухгалтерського документа, який би засвідчував факт отримання відповідачем кредитних коштів та подальшого повернення ним кредиту, як боржником-позичальником. Апелянт вважає, що посилання позивача на наявність розрахунку заборгованості відповідача, як на підставу для задоволення позову, є необґрунтованим, оскільки вказаний розрахунок, умови кредитування, тощо, є внутрішніми документами банку, та не містять відомостей, які б дозволили суду перевірити, чи взагалі надавались кредитні кошти, чи видавалась кредитна картка та на який строк, правильність нарахування, чи встановлено кредитний ліміт, як і неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушено відповідачем. Апелянт стверджує, що по справі не підтверджено отримання позичальником грошових коштів та їх використання, та зняття з відповідного банківського рахунку.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 16.03.2023 року, виходячи із наступного.
Згідно з ч.1 - ч.5 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За правилом ч.1 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей: 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 стаття 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч.1, ч.2 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України ”Про електронну комерцію”.
Згідно з п.6 ч.1 статті 3 Закону України ”Про електронну комерцію”, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 статті 3 Закону України ''Про електронну комерцію'').
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України ”Про електронну комерцію” електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України ”Про електронну комерцію”).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України ”Про електронну комерцію” відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України ”Про електронну комерцію” у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 статті 11 Закону України ''Про електронну комерцію'').
Відповідно до статті 12 Закону України ''Про електронну комерцію'' яка регламентує підпис у сфері електронної комерції, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається із матеріалів справи, 25.10.2020 року відповідач уклав із TOB ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів” договір позики № 3797286, який вчинено із використанням електронного підпису, відповідно якого Товариство надало відповідачу кошти в сумі 5 000 грн. на банківський картковий рахунок, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит в строк, визначений умовами договору, а саме - 30 днів, на визначені договором реквізити позикодавця, зі сплатою відсотків 1.99 % в день, відсотків за понадстрокове користування позикою - 2,70% (а.с.7).
Пунктом 1 вказаного договору визначено, що за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до умов вказаного договору, невід'ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/ documentslicense, з якими позичальник зобов'язався ознайомитись (а.с.8-12).
Згідно п.5 укладеного договору, цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Вказаний договір позики підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором - R1z8jlvVc8, а також позикодавцем TOB ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів”, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором - 4tQu3xb70M.
Крім того, вказаний договір на отримання позики містить персональні дані відповідача, зокрема, його прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, паспортні дані, номер картки платника податків, а також номер банківського рахунку, на який перераховуватимуться грошові кошти, а також адресу, номер телефону та адресу електронної пошти відповідача.
Таким чином, сторонами вказаного договору було належним чином узгоджено розмір суми кредиту, процентну ставку за кожен день та понадстрокову процентну ставку, строк кредитування, а також спосіб повернення позики.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20.01.2023 року до участі у розгляді справи, в якості третьої особи, було залучено ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів” (а.с.94). При цьому, судом першої інстанції даною ухвалою було витребувано у третьої особи первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують факт перерахування коштів зі сторони ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів” відповідачу ОСОБА_1 за укладеним договором позики, та розрахунок заборгованості відповідача за договором позики №3797286 від 25.10.2020 року. На виконання вказаної ухвали суду першої інстанції від 20.01.2023 року ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів” надало суду першої інстанції довідку по проведених транзакціях та розрахунок заборгованості за договором позики №3797286 від 25.10.2020 року (а.с.116-119).
Як вбачається із наданих суду матеріалів (а.с.117), оскільки Товариство не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. 25.10.2020 року відбувся переказ на карту відповідача 5 000 грн., за кредитним договором №3797286 від 25.10.2020 року. Згідно наданого ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів” розрахунку (а.с.118-119), загальна заборгованість відповідача за договором позики складає 16 940 грн., з яких: 5 000 грн. - заборгованість за кредитним договором, 11 940 грн. - заборгованості за відсотками.
Приймаючи до уваги вищенаведене, встановивши, що відповідачем було укладено договір позики №3797286 від 25.10.2020 року в електронному вигляді, із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується із положеннями статті 12 Закону України ''Про електронну комерцію'', і при укладенні договору позики його сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, при цьому, на рахунок відповідача було здійснено перерахування кредитних коштів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо підтвердження матеріалами справи наявності факту укладення відповідачем 25.10.2020 року договору позики №3797286.
Доводи апеляційної скарги не спростовують даного висновку суду першої інстанції, оскільки вказаний висновок суду узгоджується із матеріалами справи та нормами права, які регламентують спірні правовідносини.
Відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 року у справі №345/3085/19, провадження №61-5875св20.
Доводи апеляційної скарги зазначають, що позивач не надав доказів відступлення права вимоги до відповідача від ТОВ ''1 Безпечне агентство необхідних кредитів'' до позивача фактора, а також направлення відповідачу та вручення повідомлення про відступлення права вимоги.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 16.03.2023 року, виходячи із наступного.
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до статті 518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №3797286 від 25.10.2020 року, за період з 14.06.2021 року по 31.08.2022 року, розмір заборгованості ОСОБА_1 , станом на 31.08.2022 року, становить: 16 940 грн., з них: 5 000 грн. - заборгованість за кредитним договором, 11 940 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.19).
Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано, відповідного контррозрахунку відповідачем не надано.
14.06.2021 року між TOB ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів” та позивачем було укладено договір факторингу №14/06/21 (а.с.13-14), та додаткову угоду №1 від 14.06.2021 року до даного договору (а.с.15). Згідно вказаних документів (а.с.13-14,15), TOB ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів” відступає ТОВ ”Фінансова компанія ”Європейська агенція з повернення боргів” право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (загальна сума кредиту), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить TOB ”1 Безпечне агентство необхідних кредитів”.
Відповідно до реєстру боржників №1 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року (а.с.17), позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 16 940 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 940 грн. - сума заборгованості за відсотками.
На виконання п.1.3. укладеного договору факторингу, на адресу відповідача, зазначену у договорі позики, TOB ”Фінансова компанія ”Європейська агенція з повернення боргів” було направлено повідомлення (а.с.18) про відступлення права вимоги, із зазначенням суми боргу. При цьому, матеріали справи не містять собі доказів сплати відповідачем вказаної суми коштів.
Відповідно до ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі №278/1679/13-ц, провадження №61-2269св18. Як зазначає Верховний Суд у вказаній постанові: ”...Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.”
З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги, в тому числі, відсутність доказів про отримання боржником такого повідомлення, на що посилається ОСОБА_1 в доводах апеляційної скарги, не припиняє зобов'язань сторін за кредитним договором, і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованості висновку оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 16.03.2023 року щодо задоволення вимог заявленого до відповідача позову про стягнення заборгованості за договором позики, оскільки даний висновок суду першої інстанції узгоджується із нормами права, які регламентують спірні правовідносини, та фактичними обставинами справи, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом в ході розгляду даної справи.
За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.03.2023 року, необхідно залишити без змін.
Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2023 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: