Справа № 127/22408/23
Провадження №11-кп/801/1155/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем: ОСОБА_5 ,
за участі: прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матерілаи судового провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2023 року в частині продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
В ході підготовчого судового засідання кримінального провадження прокурор у ньому ОСОБА_6 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , яке мотивоване тим, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд знайшов обґрунтованими доводи прокурора, а тому ухвалою від 29 вересня 2023 року продовжив запобіжний захід ОСОБА_7 у виді тримання під вартою на 60 днів - до 27 листопада 2023 року включно.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту. Апеляційну скаргу мотивує тим, що має незадовільний стан здоров'я, має матір похилого віку, яка потребує його допомоги на лікування. Клопотання про виклик його в судове засідання не заявляв.
Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши її доводи, а також надані судом першої інстанції копію клопотання прокурора та копію ухвали суду від 29.09.2023, суд дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає.
При розгляді клопотань про продовження строку дії застосованого запобіжного заходу суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.
У відповідності до вимог ст.177 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Згідно вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, це унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення.
Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні. Таким чином, при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії судового розгляду та при перевірці відповідного рішення судом апеляційної інстанції вирішальним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, судом першої інстанції встановлено, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не зникли та виправдовують продовження обраного відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, існує ризик переховування обвинуваченого від суду через тяжкість можливого покарання у випадку доводеності його винуватості у вчиненні злочину.
При цьому відповідно до ст. 178 КПК України враховано тяжкість кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_7 , особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв'язків, у нього відсутнє постійне джерело доходів.
Обставин, які б свідчили про незадовільний стан здоров'я ОСОБА_7 як суд першої інстанції, так і апеляційний суд не вбачає. Також немає доказів на підтвердження того, що у обвинуваченого хвора матір та він єдиний, хто опікується нею.
Крім того, відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422-1 КПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2023 року в частині продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4