Провадження №2-а/748/25/23
Єдиний унікальний № 748/2260/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Кухти В.О.,
секретар Крошка І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
12.06.2023 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області надійшов адміністративний позов від представника позивача до відповідача, в якому той просить: 1) визнати протиправною і скасувати постанову Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 210-1 КУпАП; 2) закрити справу про адміністративне правопорушення; 3) стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилався на те, що 31.05.2023 р. повертаючись із м. Львів до свого місця поживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , неподалік від м. Жовква, Львівської області маршрутний автобус, в якому разом з іншими пасажирами перебував і позивач, був зупинений трьома невідомими особами у військовій формі, один із яких згодом назвався заступником начальника Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - начальником мобілізаційного відділу ОСОБА_2 . В подальшому у всіх чоловіків в автобусі перевірили паспорти і силоміць витягнули із автобуса всіх у кого реєстрація була не місцева, до числа яких входив і позивач, потім цих людей заштовхали у легковий автомобіль та відвезли у м. Жовква, як потім з'ясувалося дійсно до центру комплектування. Згодом, коли назбиралося близько десяти людей у кого реєстрація була не місцева, заступник начальника Львівського районного ТЦК та СП - начальник мобілізаційного відділу пояснив, що зараз всі пройдуть медичний огляд та відразу будуть направлені для проходження навчання до військової частини. Позивач повідомив посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_1 , що має хронічні захворювання і саме в зв'язку з їх загостренням повертається додому для проходження лікування, на що безпосередньо ОСОБА_2 почав погрожувати притягненням до кримінальної відповідальності та наполягав на необхідності негайного направлення до військової частини. У зв'язку із неправомірними діями посадових осіб, безпідставним затриманням, утримання протягом тривалого часу без жодних пояснень на території РТЦК СП, порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також порушення Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, позивач був змушений звернутися до поліції, зателефонувавши за скороченим номером виклику поліції 102. Після декількох звернень співробітники поліції прибули і після спілкування із ОСОБА_2 , не відібравши ні в кого жодних пояснень поїхали. Проте трохи згодом, після повторних викликів поліції, дзвінків на урядову гарячу лінію, гарячу лінію міністерства оборони, військової служби правопорядку та іншим разом із патрульними поліцейськими прибув невідомий позивачу чоловік у цивільному одязі, який також досить тривалий час спілкувався із ОСОБА_2 . Після такого спілкування заступник начальника Львівського районного ТЦК та СП - начальник мобілізаційного відділу повідомив позивачу, що він може їхати додому, але зараз він має скласти на нього адміністративний протокол за відмову від проходження ВЛК. Після складання відповідного акта та протокола, в яких позивач надав відповідні пояснення, ОСОБА_2 надав шматочок паперу із зазначеними банківськими реквізитами для сплати штрафу, де від руки написав суму 3 400,00 грн. Жодної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивачу не вручалось. На прохання надати можливість ознайомитися з матеріалами справи позивачу дозволили сфотографувати першу сторінку акту щодо відмови проходження ВЛК та протокол про адміністративне правопорушення інші матеріали для ознайомлення не надавались. Твердження у протоколі щодо добровільного прибуття для уточнення даних не відповідають дійсності з огляду на викладені вище обставини, крім того ніякі дані взагалі не уточнювались, оскільки в протоколі вказана не актуальна адреса реєстрації місця проживання позивача. Запитання щодо точної адреси місця розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи для забезпечення участі захисника повністю ігнорувались. Натомість ОСОБА_2 повторно почав погрожувати притягненням до кримінальної відповідальності в разі відмови негайно сплатити штраф і тільки пересвідчившись, що такої суми у позивача при собі нема дозволив залишити приміщення ТЦК. У зв'язку із вищевикладеним, позивач вимушений звернутися з даним адміністративним позовом до суду для захисту своїх прав.
Ухвалою судді від 15.06.2023 р. прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.
У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд розглядає справу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
26.06.2023 р. до суду надійшло клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи від представника позивача, де відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 8531 позивач госпіталізований в друге хірургічне відділення з діагнозом: Хронічний панкреатит в стадії загострення. Зазначено також, що хворий обстежений. Проводилась консервативна терапія. Після проведеного лікування стан хворого покращився. В задовільному стані виписаний на амбулаторне лікування у гастроентеролога за місцем поживання /а.с.18-24/.
27.06.2023 р. від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 відповідач не визнає з огляду на наступне. 31.05.2023 р. військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з представником поліції здійснювали заходи оповіщення громадян на території відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до керівних документів, а саме: Положення про Львівський РТЦК та СП, затверджено наказом начальника Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 08.05.2023 р. № 141 ДСК. Так як громадянин ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про те, що у нього немає при собі жодних документів, що є грубим порушенням у період воєнного стану, його було запрошено та скеровано до Львівського РТЦК та СП. ОСОБА_1 повідомив про те, що має свої паспортні дані в системі «Дія», які пізніше було видруковано та долучено до протоколу. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 стверджував, що його місце реєстрації, яке вказано у паспорті збігається з місцем фактичного проживання, однак, як видно з позовної заяви, позивач вказав інше місце проживання, чим свідомо хотів ввести в оману працівників центру та представників поліції. З метою уточнення військово-облікових даних ОСОБА_1 було скеровано пройти військово-лікарську комісію Львівського РТЦК та СП. Так як ОСОБА_1 відмовився проходити ВЛК, представник ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено акт відмови від проходження ВЛК, зареєстрований 31.05.2023 р. за № 7172. Також представник відповідача зазначає, що у своєму поясненні ОСОБА_1 обґрунтував свою відмову тим, що має хронічні хвороби і тому бажає проходити ВЛК за місце реєстрації, незважаючи на те, що військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 надає можливість військовозобов'язаним, у яких є проблеми зі здоров'ям, на додаткові обстеження для докладного з'ясування стану їх придатності до військової служб під час мобілізації. Конкретні хвороби, їх назви, лікування тощо ОСОБА_1 не зміг назвати, що свідчить про ухилення ним від проходження військово-лікарської комісії, а відтак і від військової служби під час мобілізації. Спочатку позивач заявляв, що є волонтером, офіційно працевлаштований, однак у ході складання протоколу про адміністративне порушення з'ясувалося, що він ніде офіційно не працює, а згодом стверджував, що у нього двоє неповнолітніх дітей, а дружина вагітна третьою дитиною, однак нічим це підтвердити не міг. Після складення адміністративного протоколу на ОСОБА_1 , йому було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 17:00 год. Після винесення постанови ОСОБА_1 відмовився її підписувати і отримувати, про що було зазначено у постанові та надіслано на адресу його реєстрації поштою. Клопотань щодо відкладення розгляду справи для забезпечення участі захисника Піддубний О.І. не заявляв. Представник відповідача зазначає, що очевидно постанову скаржник не отримав, бо адреса, яку він повідомив і яка була відображена у системі «Дія», а саме АДРЕСА_2 відрізняється від тої, яка вказана у паперовому варіанті паспорта ОСОБА_1 , копію якого було долучено до позовної заяви - АДРЕСА_1 . Представниками Львівського РТЦК та СП гр. ОСОБА_1 була вручена повістка на 02.06.2023 р. для проходження ВЛК за місце проживання, яку позивач засвідчив власним підписом. Очевидно, що ОСОБА_1 не прибув до свого територіального центру у зазначений у повістці строк, бо продовжує лікуватися, як зазначено у позовній заяві від «протиправних» дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак його «хронічні хвороби» не заважали йому змінювати місце проживання під час загальної мобілізації і подорожувати країною без військово-облікового документа і паспорта, ухиляючись від виконання свого конституційного обов'язку захищати Батьківщину. Після отримання повістки для прибуття у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки для проходження ВЛК по місцю проживання у м. Чернігові, військовозобов'язаний ОСОБА_1 покинув приміщення Львівського ТЦК і СП 31.05.2023 р., тому жодних протиправних дій представники ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо позивача не вчиняли, не порушували його прав і свобод, не затримували і не утримували протягом тривалого часу, на чому наполягає скаржник. У зв'язку з викладеним представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог адміністративної справи № 748/2260/23 (№ пр.-ня 2-а/748/25/23) відмовити у повному обсязі.
Представник позивача у встановлений судом строк відповідь на відзив не надав.
Дослідивши обставини справи, суд вважає, що у позовних вимогах слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою № 347 за підписом начальника Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника ОСОБА_3 від 31.05.2023 р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн (а.с.29-30).
В цій постанові вказано, що ОСОБА_4 своїми діями порушив вимоги ст. 17 ЗУ «Про оборону України», а саме: захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством та вимоги ч. 6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, за що передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до акту відмови від проходження військово-лікарської комісії від 31.05.2023 р. та протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП від 31.05.2023 р. позивач відмовився проходити ВЛК у Львівському РТЦК та СП. (а.с.7-8).
В обгрунтування незаконності притягнення його до адміністративної відповідальності позивач посилався, що він не знав про час та місце розгляду справи, а його клопотання про відкладення розгляду справи для участі захисника ігнорувалися. Проте, ці твердження спростовуються постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності в якій зазначено, що позивач відмовився від підпису та отримання постанови в присутності двох свідків. Ні в протоколі, ні в акті відмови від проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 не зазначав про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Адміністративне стягнення на позивача було накладено керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки як того і вимагає стаття 235 КУпАП.
В поясненнях до акту відмови від проходження військово-лікарської комісії та протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що хоче пройти огляд за місцем проживання, але ці пояснення не спростовують самого факту відмови від проходження військово-лікарської комісії 31.05.2023.
Також слід зазначити, що ОСОБА_1 для посвідчення своєї особи пред'явив електронний документ у системі «Дія», де його місце проживання зазначене: АДРЕСА_2 , та не повідомив дійсне місце своєї реєстрації - АДРЕСА_1 .
Відповіді на відзив зі спростуванням обставин зазначених відповідачем від представника позивача не надійшло.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Надані відповідачем документи підтверджують правомірність накладення адміністративного стягнення на позивача, а обставини на які посилався позивач у позовній заяві не підтверджені доказами.
Таким чином, підстави для скасування оскарженої постанови відстуні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, ст. ст. 9, 280, 288, 293 КУпАП, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ: 08412340, місцезнаходження: Львівська область, Жовківський район, м. Жовка, вул. Дорошенка, 9) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Кухта