ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________
_______________________________________________________________
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/738/23
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Бондарчук А.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Таргонський М.М. - довіреність №70/3 від 10.04.2023;
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Біо мед скло"
до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод"
про стягнення 3 119 029,52 грн
Приватне акціонерне товариство "Біо мед скло" звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" 3119029,52 грн заборгованості за поставлений товар.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням договору поставки №S2020/005 Z від 04.02.2020.
Ухвалою від 05.06.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 03.07.2023.
Ухвалою від 03.07.2023, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, та можливого направлення відповідачем відзиву, зважаючи на час поштового обігу, суд відклав підготовче засідання на 01.08.2023.
Ухвалою від 01.08.2023 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 20.09.2023.
Ухвалою від 20.09.2023, враховуючи клопотання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 04.10.2023.
Представник позивача в судовому засіданні 04.10.2023 позов підтримав, подав для долучення до матеріалів справи акт звіряння розрахунків та повідомив, що стан розрахунків між сторонами не змінився.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. З метою перевірки отримання відповідачем ухвали суду від 20.09.2023, суд здійснив пошуковий запит на сайт "Укрпошта" та отримав трекінг відправлень, з якого вбачається, що поштове відправлення №0600226361925 (ухвала суду) станом на 28.09.2023 у точці видачі/доставки (а.с. 35-36).
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція направлялася відповідачу за його юридичною адресою, а також на електронні адреси відповідача та його представника, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Також суд враховує, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого має загальний доступ, крім того інформація про призначені судові засідання розміщувалася і на офіційному веб-порталі Судова влада України, а відповідач був обізнаний про відкриття провадження у справі та її розгляд (а.с. 35, 47,48, 63).
Водночас судом взято до уваги, що саме відповідач наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію і несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.
Оскільки явка відповідача в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка відповідача та неподання ним відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
04.02.2020 між Приватним акціонерним товариством "Біо мед скло" (постачальник, позивач) та Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №S2020/005 Z (далі - Договір (а.с. 8-9)), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався виготовити (поставити) покупцеві у зумовлені цим Договором строки продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і розрахуватись з постачальником на умовах даного договору.
Предмет поставки за цим Договором є пляшки скляні для харчових напоїв, ціна, кількість та тип яких визначається згідно Додатків до даного Договору та/або видаткових накладних.
В період з 09.12.2020 по 20.11.2021 сторони підписали додаткові угоди №1-3 (а.с. 10-12).
Позивач вказав, що на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 3330171,56 грн, однак відповідач лише частково провів розрахунки у розмірі 211142,04 грн, внаслідок чого станом на час звернення до суду заборгованість останнього склала 3119029,52 грн.
Вказане стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову, а також доказів проведення розрахунків з позивачем.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №S2020/005 Z, з додатковими угодами №1-3 до нього (а.с. 8-12).
Частинами 1,2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Судом встановлено, що згідно підписаних сторонами видаткових накладних №90070108 від 22.03.2023, №0090070109 від 27.03.2023, №0090070110 від 30.03.2023, 0090070642 від 10.04.2023, №0090070674 від 10.04.2023 та №0090070686 від 10.04.2023 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 3330171,56 грн (а.с. 13, 17, 21, 24, 27, 29).
Крім того, належним доказам поставки позивачем товару згідно вищевказаних накладних, є складені та зареєстровані позивачем податкові накладні (а.с. 15,20,24,26,28,30).
Відповідно до п. 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
За вказаного, та з урахуванням визнаних сторонами обставин, суд дійшов висновку, що вищевказаними видатковими та податковими накладними підтверджено факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 3330171,56 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
При цьому, згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).
За умовами п. 2.3. Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 21.01.2021), оплата товару здійснюється на умовах відтермінування на 30 календарних днів з дати відвантаження товару зі складу постачальника, якщо інші умови не передбачені додатками. Покупцеві надається ліміт заборгованості на суму 1000000,00 грн (один мілйон гривень 00 копійок). У разі домовленості між сторонами або наявності письмового звернення від покупця про відвантаження товару понад ліміту, погодженого постачальником, поставка товару може продовжуватись. В разі, якщо загальна заборгованість за поставлену продукцію буде перевищувати суму ліміту заборгованості або перевищувати умови терміну оплати товару, постачальник вправі зупинити відвантаження товару.
Оскільки іншу умови розрахунків сторонами погоджено не було, відповідач повинен був провести розрахунки у строк - 30 календарних днів з дати відвантаження товару зі складу постачальника. Отже, на дату звернення позивача до суду (31.05.2023) настав строк оплати по вказаних позивачем накладних:
- по видатковій накладній №90070108 від 22.03.2023;
- по видатковій накладній №90070109 від 27.03.2023;
- по видатковій накладній №90070110 від 30.03.2023;
- по видатковій накладній 90070642 від 10.04.2023 -;
- по видатковій накладній №90070674 від 10.04.2023;
- по видатковій накладній №90070686 від 10.04.2023.
Однак, відповідач свій обов'язок по оплаті отриманого товару виконав частково та з порушенням визначених Договором строків, сплативши 211142,04 грн, внаслідок чого, станом на час звернення позивача до суду, сума основного боргу склала 3119029,52 грн (3330171,56 грн - 211142,04 грн).
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Враховуючи те, що доказів погашення основного боргу у розмірі 3119029,52 грн станом на день розгляду справи відповідач не надав, позовні вимоги про стягнення на користь позивача зазначеної суми боргу є обґрунтованими.
Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (10008, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 38, ід. код 00375504) на користь Приватного акціонерного товариства "Біо мед скло" (10025, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Промислова, буд. 26, ід. код 04763746):
- 3119029,52 грн заборгованості;
- 46785,44 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 16.10.23
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
2,3 - сторонам (рек.).