Справа№751/5919/23
Провадження №1-кп/751/327/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
номер кримінального провадження - 12023270340001729, внесеного 19.05.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м Чернігова, громадянки України, не працює, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України
за участю :
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_3 та її захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,
ВСТАНОВИВ:
18.05.2023 року, близько 16 год. 40 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи біля кафе «Пузо», що знаходиться за адресою: вул. Красносільського, 59 у м. Чернігові, в якому вона проходила стажування, отримала від невідомої жінки банківську картку № НОМЕР_1 , відкриту в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_6 , яка згідно із ст. 1 Закону України «Про інформацію», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» є офіційним документом, тобто електронним платіжним засобом доступу до банківського рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_6 , яку в подальшому замість того, щоб повернути власнику, з корисливих мотивів залишила собі, з метою подальшого розрахунку нею у торгівельному закладі. Таким чином ОСОБА_3 привласнила вказану банківську картку.
Своїми діями, що виразились у привласненні офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України.
У подальшому, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період часу з 17 год. 14 хв. до 17 год. 18 хв. ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що згідно указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено, перебуваючи в приміщенні магазину №5 («Седам-маркет»), який розташований за адресою: вул. Красносільського, №61, м. Чернігів, шляхом вільного доступу, використовуючи раніше привласнену банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 з чіпом, держателем якої являється ОСОБА_6 , без дозволу та відома останнього, через безконтактний платіжний термінал (POS - термінал), з використанням безконтактної технології «PayPass» здійснила дві операції з розрахунку за товари, придбані для задоволення власних потреб. Таким чином таємно викрала грошові кошти на загальну суму 678 грн 30 коп., що належать ОСОБА_6 .
Своїми діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України визнала, не оспорює обставини справи. Показала, що 18.05.2023 року, у період з 16 до 17 години, вона сиділа біля будинку №59 по вул. Красносільського у місті Чернігові, де недалеко знаходиться банкомат Приватбанку. У цей час до неї підійшла незнайома жінка, яка сказала що знайшла банківську картку, можливо хтось буде шукати, віддала карточку та пішла. Карточка була Приватбанка, з чіпом, без паролю. Вона взяла карточку, ні про що не думаючи, пішла у магазин «Седам», який знаходився рядом, по вул. Красносільського, 61, купила цигарки, пральний порошок та дві шоколадки, за які розрахувалась привласненою карткою. Коли до неї за місцем роботи, у кафе за адресою: вул. Красносільського, 59-а, м. Чернігів, прийшов дільничний, вона зізналася у вчиненому. При зустрічі із потерпілим, попросила вибачення, повернула викрадену суму коштів.
У вчиненому щиро кається, дуже жалкує що так вчинила, соромно за свій вчинок. Просить не позбавляти її волі, дати можливість виправитись. Запевняє, що так сталось вперше та в останнє.
Враховуючи те, що обвинувачена та сторона обвинувачення не оспорюють обставини справи, судом встановлено що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції.
Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченої та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 за сукупністю вчиненого слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану; за ч. 1 ст. 357 КК України як привласнення офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів.
Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі, у межах установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання; особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує, що обвинувачена вчинила кримінальний проступок та тяжке кримінальне правопорушення, проти власності фізичної особи, потерпіла сторона претензій щодо відшкодування шкоди не заявляла.
Також, суд враховує, що обвинувачена раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на протязі року не притягувався до адміністративної відповідальності, за місцем проживання характеризується добре, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не зверталася, раніше перебувала на обліку у КНП « Чернігівська обласна психоневрологічна лікарні», 08.09.2020 року знята з обліку.
У досудовій доповіді орган пробації зробив висновок про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, та у випадку звільнення від відбування покарарння з випробуванням вважає за доцільне , крім обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, покласти додаткові обов'язки, передбачені ч.3 ст. 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання є : щире каяття, яке полягає у повному визнанні обвинуваченою своєї вини, висловлюванні жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що підтверджується добровільним відшкодуванням шкоди потерпілому; активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Враховуючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченою ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшуть покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, висновок органу пробації, визнаючи обставини, що пом'якшують покарання, як виняткові, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, передбачений статтею 65 КК України, суд дійшов висновку, що обвинуваченій ОСОБА_3 необхідним та достатнім покаранням для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, можливо призначити покарання, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України та покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначене обвинуваченій покарання, буде співрозмірним характеру вчиненого діяння та його наслідкам, відповідати принципу справедливості покарання і відповідати його меті - виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.
Речові докази у кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов та процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 50, 65-67, 69, 75, 76, 185, 357 КК України, статтями 2, 94, 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд
Ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання:
за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки;
за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку один рік не вчинить нове кримінальне правопорушення.
На підставі ст. 76 КК України, покласти на обвинувачену ОСОБА_3 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази : банківську картку № НОМЕР_1 , відкриту в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_6 - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Новозаводський районний суд міста Чернігова, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія повного тексту вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_1