Справа№751/7284/23
Провадження №2-а/751/102/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2023 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді Деркача О.Г.,
секретаря судового засідання Курач В.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції міста Києва, інспектора роти № 2 БУПП № 1 в Чернігівській області Островського Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції м. Києва, інспектора роти № 2 БУПП № 1 в Чернігівській області Островського О.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7573746 від 21.08.2023 року щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закриття провадження в адміністративній справі.
Позов обґрунтовано тим, що 21 серпня 2023 року інспектором 2 роти 1 БУПП в Чернігівській області Островським О.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7573746, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень за те, що він 21.08.2023 року у м. Чернігові по вул. П'ятницькій, 77, керуючи транспортним засобом NISSAN X-TRAIL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , нібито не дотримавшись вимог дорожнього знаку 2.2, проїзд без зупинки заборонено та здійснив проїзд не зупинивши транспортний засіб перед дорожнім знаком, чим порушив п. 8.4.б Правил дорожнього руху - порушення вимог знаків пріоритету.
Вважає винесену постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що дійсно 21.08.2023 року о 17 год. у м. Чернігові по вул. П'ятницькій, 77, позивач керував транспортним засобом NISSAN X-TRAIL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з дотриманням вимог Правил дорожнього руху та інших вимог чинного законодавства України. Проїхавши нерегульоване перехрестя, за 30-50 метрів за ним, був зупинений працівниками поліції, які повідомили про порушення ПДР України, а саме, що він проїхав перехрестя не зупинившись перед дорожнім знаком пріоритету 2.2, на що він заперечив.
Проїжджаючи перехрестя він повністю зупинився для виконання вимог дорожнього знаку, так як виїжджав з другорядної на головну дорогу, та проїзд даного перехрестя без повної зупинки автомобіля неможливий, та зупинившись перед перехрестям, щоб переконатись у відсутності транспортних засобів, що рухаються по головній дорозі, переконавшись у їх відсутності, продовжив рух.
Зазначає, що звертав увагу працівників поліції на те, що зупинився перед знаком, проте вони стверджували, що він не зупинився та продовжив рух. Працівники поліції знаходились за перехрестям і повинні були бачити перехрестя та сам момент зупинки автомобіля перед дорожнім знаком 2.2. Просив працівників поліції надати будь-які докази на підтвердження вчиненого порушення вимог ПДР України, проте його прохання та доводи були проігноровані, повідомивши що у них немає технічної можливості показати порушення. Вважає, що він не порушував вимоги п. 8.4.б Правил дорожнього руху України.
Вказує, що оскаржувана постанова серії ЕАТ № 7573746 від 21.08.2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення, проте зазначено, що до постанови додається відео пв 474370. На його прохання надати докази вчинення адміністративного правопорушення, а саме показати відео порушення, інспектором Островським О.О. було відмовлено.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 15.09.2023 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
04.10.2023 року на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з додатками, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАТ № 7573746 від 21.08.2023 року залишити без змін.
Заперечення обґрунтовано тим, що 21.08.2023 року о 17 год. 13 хв. в м. Чернігів, по вул. П'ятницька, 77, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan X-Trail, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п. 8.4 б) ПДР.
Зазначає, що дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» відповідає вимогам ДСТУ, тому відповідно до Правил дорожнього руху, позивач повинен був здійснити зупинку перед знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та після цього під'їжджаючи до перехрестя впевнившись, що його рух буде безпечним, здійснити поворот або рух прямо. Натомість, ОСОБА_1 вимогу дорожнього знаку не виконав проїхавши без зупинки та зупинився лише безпосередньо на перехресті вже за дорожнім знаком, чим порушив Правила дорожнього руху.
Таким чином, виявивши порушення Правил дорожнього руху, поліцейський вжив заходів, щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та, як наслідок, у результаті розгляду справи, виніс щодо ОСОБА_1 постанову серії БАТ № 7573746 від 21.08.2023 року за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 340 гривень.
Зазначає, що в пункті 7 оскаржуваної постанови зазначено портативний відео реєстратор № 474370, що є технічним засобом за допомогою якого було здійснено відеофіксацію.
Як вбачається із відеозапису, зробленого поліцейськими за допомогою портативного відеореєстратора, транспортний засіб Nissan X-Trail, номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. П'ятницька, під'їжджаючи до перехрестя вул. П'ятницької та вул. Софії Русової, водій не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та не здійснив зупинку перед знаком.
З фотокартки, зробленої з відеозапису, вбачається, що позивач минувши дорожній знак, стоп лінію, пішохідний перехід, здійснив зупинку безпосередньо перед перехрестям з підстав пропуску попутніх транспортних засобів.
Як вбачається з відеозапису, після виявлення правопорушення поліцейськими було подано сигнал про зупинку відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Поліцейський дотримався передбаченої законодавством процедури розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, до початку винесення оскаржуваної постанови поліцейський ознайомив Позивача з правами, якими користується особа, стосовно якої проводився розгляд справи та жодним чином не перешкоджав Позивачеві у реалізації вказаних прав.
Таким чином, виявивши адміністративне правопорушення, поліцейський вжив заходів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та розглянув дану справу в порядку, передбаченому ст. 258 КУпАП, з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП.
На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, встановив наступне.
21 серпня 2023 року інспектором 2 роти 1 БУПП в Чернігівській області, Островським О.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7573746, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень (а.с.6).
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 21.08.2023 року, у м. Чернігові по вул. П'ятницькій, 77, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом NISSAN X-TRAIL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не дотримавшись вимог дорожнього знаку 2.2, проїзд без зупинки заборонено, та здійснив проїзд не зупинивши транспортний засіб перед дорожнім знаком, чим порушив п. 8.4.б Правил дорожнього руху - порушення вимог знаків пріоритету.
Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права) (ч. 6 ст. 7 КАС України).
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків відповідальності перед суспільством.
Згідно із пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб'єктом адміністративного правопорушення.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ (далі: Закон України «Про дорожній рух») учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (із змінами і доповненнями) (далі ПДР) ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно із п. 1.9 ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі: Закон України «Про Національну поліцію») визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно із п. 2, 3 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1.3. ПДР та ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
У п. 2.4 ПДР зазначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР.
Відповідно до вимог дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Відповідно до п. 8.4.б ПДР України знаки пріоритету https://vodiy.ua/znaky/2/, встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Так, у своїх діях поліцейський керується, зокрема Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 (далі - Інструкція №1376). Тобто, цим нормативно-правовим актом встановлено порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. (далі Інструкція №1376)
Крім того, згідно з вимогами ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року №100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 року №14/1 «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» чітко регламентовано, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 222 КупАП, розгляд справ про правопорушення, зокрема, за ч. 1 ст. 122 КУпАП, покладено на органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбачених статтями 283, 284 цього Кодексу.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа, яка притягається до кримінальної відповідальності має право щонайменше: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд; якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, одержувати безоплатну допомогу перекладача (ст. 6 Конвенції).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах «Гурепка проти України (N2)» від 08.04.2010, «Лучанінов проти України» від 09.06.2011, про необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Судом встановлено, що відповідно до п. 7 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7573746 від 21.08.2023 року, вбачається, що до постанови додається відео пв 474370.
З дослідженого відеозапису з портативного відео реєстратора 474370 встановлено, що позивач ОСОБА_1 , у м. Чернігові по вул. П'ятницькій, 77, керуючи транспортним засобом NISSAN X-TRAIL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не дотримавшись вимог дорожнього знаку 2.2, проїзд без зупинки заборонено, здійснив проїзд не зупинивши транспортний засіб перед дорожнім знаком, проте здійснив зупинку безпосередньо перед перехрестям.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, позивач має довести підставу позову, а відповідач - заперечення проти позову (постанова ВС від 14 березня 2018 року, справа №760/2846/17).
Аналізуючи зазначені докази у сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова судді згідно із ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно із ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами.
Згідно із ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи) та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, телефонах), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі.
При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави (статті 3, 8 Конституції України, ст.8 КАС України).
Зі змісту частини 3 ст. 62 Конституції України вбачається, що усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно зі статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із ст. 6 КАС України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу (стаття 33 КУпАП).
Статтею 293 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналогічні за змістом положення містяться і в ч. 3 ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно із положеннями ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначними є такі адміністративні правопорушення, які не мають ознак суспільної шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обставини вчиненого правопорушення, яке на час розгляду справи в суді не становить великої суспільної шкідливості та небезпечності, оскільки останнім фактично було виконано вимоги вищезгаданого дорожнього знаку і зупинено транспортний засіб, проте з недотриманням визначеного місця зупинки, не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо конкретним громадянам, накладення на позивача стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП фактично не виконає основної мети адміністративного стягнення, викладеної в ст. 23 КУпАП, а саме: адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, суд вважає доцільним звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, за малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням, провадження по справі закрити.
На думку суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі наведеного, керуючись статтями 22, 23, 122, 283-284, 288, 289, 293 КУпАП, статтями 2, 7, 72-77, 99, 132, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора роти № 2 БУПП № 1 в Чернігівській області Островського Олександра Олександровча про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження - задовольнити частково.
Змінити захід стягнення у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7573746 від 21.08.2023 року, винесеної інспектором 2 роти 1 БУПП в Чернігівській області Островським О.О., в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
У решті заявлених вимог - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Деркач