ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4291/23
Суддя Золотарьова Я.С. , розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ", м. Запоріжжя
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 103 630, 83 грн
Без участі представників сторін.
ПРОЦЕДУРА
Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №12-37/21 від 28.12.2021 у розмірі 103 630, 83 грн та судовий збір.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2023 відповідач отримав 29.08.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані виявленням недостачі коксу доменного у вагонах під час перевезення вантажу №№ 61185575, 61431441, 63028385, 60377322, 64500457 на суму 103 630,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на пункти 6, 22, 23, 24, 110, 113, 114, 115, 129 Статуту залізниць України, статті 12, 23 Закону України «Про залізничний транспорт», статті 306, 307, 308, 314 Господарського кодексу України, статті 526, 908, 909, 920, 924 Цивільного кодексу України.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
28.12.2021 між Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі-покупець, позивач) та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЮЖКОКС» (постачальник) було укладено договір № 12-37/21.
Згідно п. 1.1. Договору постачальник зобов'язалось передати, а покупець прийняти та оплатити коксову продукцію (Ресурс).
Згідно п. 2.1. Договору, кількість, найменування та асортимент Ресурсу зазначається в Додатках до Договору (Специфікаціях).
Відповідно до п. 4.1. Договору постачання Ресурсів здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов постачання, вказані в Специфікаціях і включають усі податки, збори і інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати Постачальника, пов'язані з постачанням Ресурсів.
Пунктом 10.2. Договору встановлено, що Договір набирає чинності з 01.01.2022 та діє до 31.12.2023.
Відповідно до п. 1 Специфікації № 7 (Додаток № 7) від 01.07.2022 до договору № 12-37/21 від 28.12.2011 постачальник зобов'язується поставити покупцю 21 000 тону коксу доменного класу крупності 25 мм і більше марка КДУ-3.
На виконання умов Договору та Специфікації № 7, 16.07.2022 постачальник зі станції Запоріжжя-Каменське Придніпровської залізниці за залізничною накладною № 45203031 у вагонах №№61185575, 61431441, 63028385, 60377322, 64500457 відправив вантаж «Кокс доменний» на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на адресу вантажоодержувача ПАТ «Запоріжсталь».
17.07.2022 вказані вагони прибули на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. Після прибуття вагонів на станцію призначення було виявлено, що маркування вантажу порушено, а також наявні виїмки.
18.07.2022 була проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу зі зважуванням вагонів на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 4226190, прийнятих до обліку Запорізькою дирекцією залізничних перевезень, № 099, огляд-перевірка 09.06.2022.
За фактом зважування 18.07.2022 було складено комерційні акти №№ 460005/418, 460005/419, 460005/420, 460005/421, 460005/422.
Згідно з даними, зазначеними в комерційних актах у вантажі було порушене маркування, містяться виїмки та була виявлена недостача.
Відповідно до Специфікації № 7 ціна однієї тони коксу доменного становить 12 579,61 грн. без ПДВ. Ціна однієї тони з ПДВ - 15 095,53 грн. Така ж ціна зафіксована і в акті прийому-передачі № 94608743 від 16.07.2022 та в рахунку-фактурі № 94608743 від 16.07.2022.
Розмір виявленої недостачі з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження в вагонах №№ 61185575, 61431441, 63028385, 60377322, 64500457 становить 103 630,83 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно з ч. ч. 1,5 ст. 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього
Відповідно до частин 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України, що кореспондується зі статтею 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
В силу частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 307 Господарського кодексу України, статті 6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЮЖКОКС» (вантажовідправник) та ПАТ "Українська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ".
П. 8 ст. 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Накладна це основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно ч. 2 ст. 308 ГК України, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Дата приймання вантажу, відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України, засвідчується на накладній календарним штемпелем. Відповідно до приписів Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р., у графі 20 залізничної накладної зазначається найменування вантажу, устаткування, яке було застосовано для розміщення та кріплення вантажу.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевіряти правильність відомостей, внесених у залізничну накладну, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, тобто, ніщо не перешкоджало працівникам залізниці пересвідчуватись у наявності упорів, які кріплять до піддонів тросом, тим більше, що їх кількість зазначена у залізничних накладних, по яких залізницею було проставлено штемпельні відмітки про їх приймання до перевезення.
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно з ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ч. 1, 3 статті 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Стаття 105 Статуту залізниць України передбачає, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до ст. 110, 113, 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Згідно ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до приписів пункту 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена не збереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Положеннями пункту 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до статті 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Суд вказує на те, що підстави звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу, передбачені статтею 111 Статуту, відсутні.
Відповідно до приписів ст. 131 Статуту залізниць України, претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу.
Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.
Кокс доменний був зданий до перевезення у вологому стані.
Розмір виявленої недостачі з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто:
№ комерційного акту№ вагонуНедостача за даними комерційного акту (кг)Вага згідно накладноїНорма недостачі 2%Недостача (кг)Ціна тони (грнз ПДВ)Вартість недостачі (грнз ПДВ)
460005/418611855751 900,0041 850,00837,001 063,0015 095,5316 046,55
460005/419614314413 750,0043 700,00874,002 876,0015 095,5343 414,75
460005/420630283851 500,0043 400,00868,00632,0015 095,539 540,38
460005/421603773221 800,0042 750,00855,00945,0015 095,5314 265,28
460005/422645004572 150,0040 050,00801,001 349,0015 095,5320 363,87
Всього: 103 630.83 грн
В даному випадку комерційними актами №№ 460005/418, 460005/419, 460005/420, 460005/421, 460005/422 від 18.07.2022 зафіксовано недостачу вантажу «Кокс доменний», що перевозився за залізничною накладною № 45203031 у вагонах №№ 61185575, 61431441, 63028385, 60377322, 64500457 загальною вартістю 103 630,83 грн.
Враховуючи викладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок вартості нестачі вантажу, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72; ідентифікаційний код 00191230) вартість недостачі вантажу у розмірі 103 630,83 грн та судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя Я.С. Золотарьова