Справа № 738/1626/23
№ провадження 1-в/738/125/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2023 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чеpнiгiвської області в складі судді ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної установи «Менська виправна колонія (№ 91)» та Спостережної комісії Менської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2 ,
за участю: секретаря судового засіданняОСОБА_3 ,
учасників судового розгляду: прокурораОСОБА_4 ,
представника установи виконання покаранняОСОБА_5 ,
захисникаОСОБА_6 ,
засудженогоОСОБА_2 ,
В С Т А H О В И В:
1.Суть питання, що вирішується ухвалою.
04 жовтня 2023 року до Менського районного суду Чернігівської області надійшло подання Державної установи «Менська виправна колонія (№ 91)» та Спостережної комісії Менської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2 .
2.Виклад позиції учасників судового провадження.
Представник установи виконання покарання, захисник, засуджений підтримали подання, просили його задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення подання.
Представник спостережної комісії у судове засідання не з'явився, що відповідно до положень частини п'ятої статті 539 КПК України, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
3.Встановлені судом обставини.
Згідно із вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 21 грудня 2022 року, ОСОБА_2 засуджений за статтею 14 частиною п'ятою статті 185, частиною четвертою статті 187, статтею 257, частиною першою статті 70 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 13 квітня 2019 року, зараховано попереднє ув'язнення в строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно із ухвалою Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року, вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 21 грудня 2022 року залишений без змін.
Строк відбування покарання обчислюється з 13 квітня 2019 року.
Станом на 13 жовтня 2023 року засуджений відбув частини призначеного судом покарання у виді позбавлення волі, невідбута частина покарання у виді позбавлення волі становить 1 рік 3 місяці 8 днів.
У характеристиці, затвердженій начальником ДУ «Менська виправна колонія (№ 91)» 29 вересня 2023 року вказано, що засуджений ОСОБА_2 перебуває в місцях позбавлення волі з 13 квітня 2019 року. За час відбування покарання у ДУ «Менська виправна колонія (№ 91)» спроб втеч не зафіксовано, не вчиняв порушень встановленого порядку відбування покарання, на профілактичному обліку не перебуває, заохочень не має, стягнення відсутні, залучений за програмою диференційованого виховного впливу: «Фізкультура і спорт», який намагається реалізувати за планом у вільний час, має інвалідність другої груп, що не дає змоги працювати в установі. Також у характеристиці зазначені відомості про те, що на попередніх засіданнях комісії установи виконання покарання 20 січня 2020 року, 20 вересня 2021 року, 20 липня 2022 року, 15 вересня 2023 року ОСОБА_2 відмовлено в застосуванні пільг, передбачених статтями 100 та 101 КВК України, статтями 81 та 82 КК України.
У Висновку щодо ступеня виправлення засудженого, складеного з використанням матеріалів особової справи та підсистеми «КАСАНДРА» зазначено, що за підсумком (загальним балом 73,3), отриманим внаслідок аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, засуджений став на шлях виправлення (довів своє виправлення). При цьому, у Висновку зазначено, що за критерієм оцінки виправлення засудженого «Ставлення до скоєного кримінального правопорушення» - засуджений не усвідомлює наслідки кримінального правопорушення, вину не визнав; індивідуальну програму соціально-виховної роботи виконав частково; збитки внаслідок скоєного кримінального правопорушення не відшкодовані; за критерієм «Ставлення до режиму відбування покарань», ОСОБА_2 отримав 0 балів; за критерієм «Ставлення до праці», отримав 0 балів, оскільки має інвалідність другої групи, що не дає можливість працювати в установі; за психологічним критерієм «Моральна нормативність» - отримав 0 балів, оскільки проявляє незгоду із загальноприйнятими моральними нормами та стандартами, непостійність, мінливість, ігнорування обов'язків, безпринципність, неорганізованість, можливість антисоціальної поведінки.
Згідно із Постановою № 61, протоколу № 24 від 03 жовтня 2023 року засідання Спостережної комісії Менської міської ради, постановлено рішення погодити застосування до засудженого ОСОБА_2 пільги, передбаченої статтею 81 КК України - умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
4.Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.
Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 537, пункту 1 частини другої статті 539 КПК України питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання вирішується судом в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Згідно із положеннями частин першої, другої статті 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
З вищенаведених положень закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
Застосування до засудженого умовно - дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою Кримінального кодексу України, тобто, не є обов'язком суду, а є правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» орієнтовано суди на те, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.
Згідно з частиною першою статті 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.
Сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає в стримуванні від порушень режиму відбування покарання, правил внутрішнього розпорядку, а й активна форма його поведінки: активна участь в суспільному житті, сумлінне виконання громадських доручень, підвищення свого загальноосвітнього рівня, гарна поведінка в побуті, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин.
Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти постійну свідому участь в суспільно-корисній праці, систематичне виконання і перевиконання виробничих завдань, якість виконання роботи, відсутність трудових порушень, прогулів, відмов від роботи, додержання правил охорони праці й техніки безпеки.
Суд встановив, що ОСОБА_2 засуджений до основного покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкі злочини, відбув частини строку призначеного судом покарання, з характеристики засудженого, матеріалів особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_2 стає на шлях виправлення, але на час розгляду клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2 своєю поведінкою не довів своє виправлення.
Так, суд встановив, що під час відбування покарання засуджений до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочень не має, за станом здоров'я в установі виконання покарання не працює, згідно із Висновком щодо ступеня виправлення засудженого, ОСОБА_2 не усвідомлює наслідки кримінального правопорушення, вину не визнає; індивідуальну програму соціально-виховної роботи виконав частково; збитки внаслідок скоєного кримінального правопорушення не відшкодував; за психологічною характеристикою моральна нормативність низька, що свідчить про можливість прояву незгоди із загальноприйнятими моральними нормами та стандартами, непостійності, мінливості, ігнорування обов'язків, безпринципності, неорганізованості або антисоціальної поведінки.
Також суд встановив, що на попередніх засіданнях комісії установи виконання покарання засудженому ОСОБА_2 було відмовлено в застосуванні пільг, передбачених статтями 100 та 101 КВК України (засідання комісії 15 вересня 2023 року) та статтею 81 КК України (засідання комісії 20 липня 2022 року).
Суд звертає увагу, що передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання, проте такої «бездоганної» поведінки засудженого протягом строку відбування покарання, судом не встановлено.
Відсутність на даний час діючих стягнень у засудженого, дотримання ним режиму утримання та відбуття визначеної законом частини покарання, не є визначальними під час вирішення питання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, оскільки ці обставини не мають виключного значення при прийнятті рішення про застосування до засудженого пільги, передбаченої статтею 81 КК України. Таке рішення ухвалюється судом з врахуванням поведінки засудженого за весь час відбування покарання і якщо останній сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Дотримання засудженим норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, є обов'язком засуджених, який передбачений положеннями статті 107 КВК України.
Стосовно рішення спостережної комісії, яка погодила застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, то суд зазначає, що рішення спостережної комісії має рекомендаційний характер і також не є визначальним під час вирішення питання про умовно-дострокове звільнення.
Стосовно Висновку щодо ступеня виправлення засудженого, відповідно до якого засуджений ОСОБА_2 отримав 73,3 бали, суд зазначає, що такий висновок є лише підставою для представлення його до умовно-дострокового звільнення або заміни йому невідбутої частини покарання більш м'яким, а не безумовною підставою для задоволення такого клопотання.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що дотримання засудженим розпорядку дня, відсутність стягнень свідчать про те, що останній стає на шлях виправлення, але не доводять його виправлення та готовність до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві за межами установи виконання покарання.
Враховуючи зазначені вище обставини в сукупності, а також враховуючи те, що процес виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним, суд дійшов висновку про передчасність заявленого подання, оскільки відсутні підстави стверджувати про виправлення засудженого, а також відсутні дані про те, що процес виправлення засудженого досяг стадії, на якій відбування покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі, а відбутий ним строк покарання хоч і узгоджується з вимогами статті 81 КК України, проте є недостатнім для висновку про виправлення засудженого.
За таких обставин, суд дійшов висновку у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2 - відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 81 КК України, статтями 537, 539 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання Державної установи «Менська виправна колонія (№ 91)» та Спостережної комісії Менської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 18 жовтня 2023 року.
Суддя ОСОБА_1