Справа №739/1027/23р.
Провадження по справі 2/735/158/2023р.
РІШЕННЯ
Іменем України
05 жовтня 2023 року смт. Короп
Коропський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Грушко О.П.
при секретарі - Хілько Н.В.
з участю представника позивача Гудз Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнення страхового відшкодування,-
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 , позовну заяву підтримала та пояснила, що 03.03.2021 року, близько 19.40 годин, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Нуundаі Еlantra». д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Київ-Чоп, зі сторони м. Рівне у напрямку м. Львів, поблизу с. Грушвиця, Рівненського району, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із вантажним малотоннажним фургоном марки «РЕUGEOT РARTNER», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався у зустрічному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Нуundаі Еlantra» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до медичного закладу. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Нуundаі Еlantra» д.н.з. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахованою за полісом № АР747І444 у ТДВ «СК Альфа-Гарант». 29.10.2021 року та 21.12.2021 року на адресу ТДВ «СК Альфа-Гарант» були надіслані заяви про виплату страхового відшкодування в інтересах ОСОБА_1 , в межах визначеного ліміту страхового відшкодування в сумі 260000,00 грн. Виплата страхового відшкодування була зупинена відповідачем до набрання законної сили вироком Рівненського районного суду від 17.10.2022 року за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.03.2021 року. Вважає рішення ТДВ «СК Альфа-Гарант» безпідставним, оскільки внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження третя особа - пасажир автомобіля ОСОБА_1 . А тому просить суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування: витрат на лікування у розмірі 129961,70 грн., за шкоду, пов'язану із тимчасовою втратою працездатності у розмірі 14600,00 грн.; за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності у разі встановлення II-ї групи інвалідності у розмірі 108000,00 грн.; моральну шкоду, пов'язану із ушкодженням здоров'я у розмірі 7 438,30 грн., а всього в межах визначеного ліміту - 260000,00 грн., стягнути, з урахуванням збільшення позовних вимог, з Товариства з додатковою відповідальністю «СК Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 181928,77 грн., три відсотки річних у розмірі 12031,23 грн., інфляційні втрати у розмірі 58152,60 грн., а всього разом 252112,60 грн., а також судові витрати понесені у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
В судове засідання належним чином повідомлений представник відповідача не з'явився.
Даний позов зареєстровано в суді 30.06.2023 року. Згідно ухвали Коропського районного суду Чернігівської області від 03.07.2023 року відкрито спрощене провадження у справі. 01.08.2023 року відповідач надіслав відзив на позов. 11.08.2023 року позивач направив до суду відповідь на відзив.
Заслухавши представника позивача, вивчивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
03.03.2021 року, близько 19.40 годин, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Нуundаі Еlantra» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Київ-Чоп, зі сторони м. Рівне у напрямку м. Львів, поблизу с. Грушвиця, Рівненського району, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із вантажним малотоннажним фургоном марки «РЕUGEOT РARTNER», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався у зустрічному напрямку. Даний факт підтверджується вироком Рівненського районного суду від 17.10.2022 року, який, хоч і не набрав законної сили, проте оскаржується стороною захисту та потерпілим лише в частині призначеного покарання (а.с. 53-59). Також, факт ДТП та його наслідки не оспорюються стороною відповідача.
У результаті ДТП пасажир автомобіля «Нуundаі Еlantra» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: Поєднана травма. Важка ВЧМТ. Перелом кісток склепіння та основи черепа. Забій-стиснення головного мозку важкого ступеня. Гостра епідуральна гематома правої гемісфери головного мозку. Пневмоцефалія. Полігемосинус. Забій обох легень. Перелом ребер. Проведено оперативне втручання - резекційна трепанація черепа, видалення гематоми (а.с. 10-11).
Потерпілий проходив лікування і поніс витрати на нього (а.с. 12-17, 20-45).
02.09.2021 року потерпілий ОСОБА_1 отримав ІІ групу інвалідності (а.с. 49).
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Нуundаі Еlantra» д.н.з. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у відповідача (а.с. 9).
Потерпілий звертався до відповідача з вимогами про виплату страхового відшкодування (а.с. 7, 46, 52).
Відповідач у виплаті страхового відшкодування відмовив. Відмову мотивовано тим, що на даний час не набрав законної сили вирок суду у кримінальному провадженні по обвинуваченню водія, з вини якого сталася ДТП (а.с. 50-51).
У відзиві на позов, відповідач також посилається на відсутність вироку у кримінальному провадженні, який би набрав законної сили. Також, відповідач ставить під сумнів необхідність придбання ліків; зазначає, що медична допомога мала надаватися потерпілому безкоштовно; вказує, що не надано відомостей, чи працював позивач до отримання травм, що в свою чергу, впливає на відшкодування по тимчасовій непрацездатності; ставить під сумнів вартість витрат на правову допомогу та необхідність стягнення трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань.
У відповіді на відзив, позивач, крім іншого, вказує, що потерпілий скористався своїм правом обрати для лікування заклад з приватною формою власності, а тому дані послуги були платними. Крім того, у разі виникнення сумнівів у страхової компанії щодо обсягу наданих медичних послу та необхідності придбання ліків, остання могла звернутися до закладу охорони здоров'я з відповідним запитом в порядку, передбаченому п. 33.1-33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з ч. 1, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України).
Згідно з положеннями ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, передбаченої ч. 2 ст. 1166 ЦК України, відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України).
Отже, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, настає без вини її заподіювача, а відсутність остаточного рішення суду за результатами розгляду кримінального провадження щодо дорожньо-транспортної пригоди не є підставою для відмови у задоволенні вимог потерпілої особи щодо відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно ст. 979 ЦК України: За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст. 22 Закону України Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 23 Закону: Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Згідно ст. 24 Закону: У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Відповідно до ст. 25 Закону: У зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.
Згідно ст. 26 Закону: Шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 26-1 Закону страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Згідно ст. 35 Закону: Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Згідно з п. 36.1-36.2 ст. 36 Закону: Страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19) зазначено, що у Законі № 1961-IV не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.
Оскільки, судом не встановлено, що ДТП сталася внаслідок умислу потерпілого ОСОБА_1 або непереборної сили, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, настає без вини її заподіювача, у зв'язку з чим страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
При цьому, наявність чи відсутність у страховика обов'язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні. Тому відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, пунктом 36.2 статті 36 Закону визначено лише підставу припинення здійснення страхового відшкодування у разі, якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, та не передбачено можливості відмови у стягненні судом страхового відшкодування у справі, яка вже розглядається судом в порядку цивільного судочинства, за наслідками такого розгляду.
Враховуючи викладене, невиплата страховиком ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» страхового відшкодування позивачу є неправомірною, й належні до виплати суми страхового відшкодування підлягають стягненню в судовому порядку.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на лікування у розмірі 129961,70 грн., за шкоду, пов'язану із тимчасовою втратою працездатності у розмірі 14600 грн., за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності у разі встановлення II-ї групи інвалідності у розмірі 108000 грн., моральної шкоди, пов'язаної із ушкодженням здоров'я у розмірі 7438,30 грн., а всього в межах визначеного ліміту - 260000 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону: За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно ст. 625 ЦК України: Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заява про долучення додаткових матеріалів і виплату страхового відшкодування була подана страховику 21.12.2021 року (а.с. 46). Отже, після спливу 90 денного терміну і невиплати відшкодування, мають бути нараховані вищевказані штрафні санкції. Тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 181928,77 грн., три відсотки річних у розмірі 12031,23 грн., інфляційні втрати у розмірі 58152,60 грн., а всього разом 252112,60 грн.
Згідно ст. 137 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1187 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов - задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Альфа-Гарант» (м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКІІП: НОМЕР_3 ) страхове відшкодування: витрат на лікування у розмірі 129961 (сто двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят одну) гривню 70 копійок, за шкоду, пов'язану із тимчасовою втратою працездатності у розмірі 14600 (чотирнадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок; за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності у разі встановлення II-ї групи інвалідності у розмірі 108000 (сто вісім тисяч) гривень 00 копійок; моральну шкоду, пов'язану із ушкодженням здоров'я у розмірі 7438 (сім тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 30 копійок, а всього в межах визначеного ліміту - 260000 (двісті шістдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 181928 (сто вісімдесят одну тисячу дев'ятсот двадцять вісім) гривень 77 копійок, три відсотки річних у розмірі 12031 (дванадцять тисяч тридцять одну) гривню 23 копійки, інфляційні втрати у розмірі 58152 (п'ятдесят вісім тисяч сто п'ятдесят дві) гривні 60 копійок, а всього разом 252112 (двісті п'ятдесят дві тисячі сто дванадцять) гривень 60 копійок.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду виготовлено 13 жовтня 2023 року.
Суддя: О. П. Грушко