СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
18 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 905/351/23
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Крестьянінова О.О.,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” (вх. №2133) на рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2023 у справі №905/351/23
за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” (код ЄДРПОУ 40150216; адреса місцезнаходження: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22; електронна пошта: a.komissarova@lotus.don.uz.gov.ua)
до відповідача: Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради (код ЄДРПОУ 25953178 адреса місцезнаходження: 84502, Донецька область, м. Бахмут, вул. Перемоги, буд. 53; електронна пошта: upszn@bahmutrada.gov.ua)
про стягнення 1172111,21 грн.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії “Донецька залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” звернулося з позовом про стягнення з Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради на свою користь 1172111, 21 грн. збитків за пільгове перевезення пасажирів за 12 місяців 2020 року.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.09.2023 у справі №905/351/23 у задоволенні позову відмовлено.
АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії “Донецька залізниця” звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2023 у справі №905/351/23 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати з оплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги.
Заявник апеляційної скарги звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке обґрунтовує тим, що повний текст рішення від 07.09.2023 було складено 21.09.2023, отримано позивачем 22.09.2023 засобами електронної пошти, а на офіційному сайті Судової влади рішення оприлюднено 25.09.2023. Тому, враховуючи приписи ст. 256 ГПК України він вважає, що має право на поновлення строку.
Суд зазначає, що розглядає матеріали апеляційної скарги відповідно до положень процесуального законодавства станом на час її подання.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого.
Згідно положень ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Розглянувши клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Судом встановлено, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2023 у справі №905/351/23 (повний текст якого складено 21.09.2023) була подана на електронну пошту суду 13.10.2023, тобто з пропуском відповідного строку.
Враховуючи, що позивач визнає обставини, що повний текст рішення від 07.09.2023 отримано ним 22.09.2023, то відповідно до положень ст. 256 ГПК України він мав подати апеляційну скаргу принаймні до 12.10.2023 включно. Проте, фактично з нею звернувся лише 13.10.2023.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги, заявник посилається на обставини введення в Україні воєнного стану, знаходження регіональної філії «Донецька залізниця» на східній частині України, складною ситуацією в рамках військових реалій, а також дистанційним режимом роботи працівників філії.
Проте, вказані позивачем обставини є загальними і триваючими, але не є виключними за своїм характером, та такими, що об'єктивно доводять неможливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою у визначений законом строк.
З огляду на викладене, суд не може визнати наведені в клопотанні позивача про поновлення строку для подання апеляційної скарги підстави поважними.
За положеннями ч.3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України (в редакції станом на час подання апеляційної скарги) до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення (ч.1 ст. 259 ГПК України).
Проте, до матеріалів апеляційної скарги не надано доказів надіслання її копії та доданих матеріалів у передбаченому законом порядку позивачу.
Так, додані до апеляційної скарги лист з електронної пошти, а також скріни екрану, не можуть бути визнані доказом виконання обов'язку щодо направлення копії апеляційної скарги в розумінні ст. 258 ГПК України, оскільки з них не вбачається можливим встановити зміст пересланих відправлень. Окрім того, таке відправлення здійснене не у спосіб, передбачений, зокрема, ст. 259 ГПК України.
Водночас суд враховує, що місцезнаходженням Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради є: вул. Перемоги, будинок 53, місто Бахмут(з), Донецька обл., 84502.
Згідно відомостей розмішених на веб-сайті АТ «Укрпошта» поштове відділення 84502 у м. Бахмуті тимчасово не функціонує. Отже наразі відсутня можливість направлення поштової кореспонденції за вказаною адресою.
Проте, судом встановлено, що згідно інформації, яка міститься в системі «Діловодство спеціалізованого суду» обидві сторони зареєстрували свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Окрім того, апеляційна скарга підписана та подана представником позивача - адвокатом Альоною Комісаровою.
З 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв'язку.
У зв'язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Відповідно до положень частин 4, 8 статті 6 ГПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Таким чином, з початку функціонування підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку змінився порядок подання апеляційних і касаційних скарг, надіслання судових рішень тощо.
А тому, позивач мав можливість та повинен був подати апеляційну скаргу через електронний кабінет, а також направити до електронного кабінету відповідача її копію і додані до неї документи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Статтею 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Суд також звертає увагу, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким зокрема внесено зміни до положень ГПК України.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України (в редакції з 18.10.2023) якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Окрім того, відповідно до ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Таким чином, заявник апеляційної скарги повинен усунути її недоліки з урахуванням вказаних змін у процесуальному законодавстві.
На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” залишити без руху.
2. Встановити Акціонерному товариству “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання йому можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку, а також надання доказів надсилання до електронного кабінету відповідача копії апеляційної скарги і доданих до неї документів.
3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Крестьянінов