Справа № 584/289/23
Провадження № 2/584/202/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
02.10.2023 Путивльський районний суд Сумської області
в складі: головуючого - судді Данік Я.І.,
за участі: секретаря - Худайкулової О.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом та встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
Позивач звернулася до суду з указаним позовом, уточнивши який обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Путивль Сумської області помер її чоловік - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1 .
Будучи спадкоємцями за законом, позивач позбавлена можливості отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 зареєстрована у цій квартирі, тому просить встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проживала з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Путивль Сумської області, на момент відкриття спадщини за місцем реєстрації по АДРЕСА_2 , а також визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, а судові витрати покласти на неї.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явилася, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, в силу ч.7 ст.128, ч.4 ст.130 ЦПК України вважається таким, що повідомлена належним чином про час і місце судового засідання (а.с.68,73).
Враховуючи зазначене, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних в ній доказів.
Суд, заслухавши позивача та її представника, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Путивль Сумської області помер ОСОБА_4 , чоловік ОСОБА_1 , позивача у справі та батько ОСОБА_3 , відповідача у справі (а.с.7,8,53-54).
Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 9 листопада 2020 року відбулась реєстрація спадкової справи №204/2020 після смерті ОСОБА_4 (а.с.19).
Відповідно до свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок ОСОБА_4 на підставі рішення Виконкому Путивльської міської Ради народних депутатів №122 від 25 червня 1992 року є власником квартири АДРЕСА_3 (а.с.9-14)
У вказаній квартирі на день смерті ОСОБА_4 були зареєстровані його дружина - ОСОБА_1 та дочка - ОСОБА_3 , відповідач у справі (а.с.15,45).
Комісійними актами від 30 листопада 2012 року, 3 листопада 2014 року та 2 вересня 2022 року, засвідчених депутатами Путивльської міської ради, зафіксовано той факт, що по АДРЕСА_2 зареєстрована ОСОБА_3 , яка з 2002 року проживає разом зі своєю сім'єю у РФ (а.с.16-18).
Як вбачається з постанови приватного нотаріуса №146/02-31 від 2 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , а також повідомила, що претендує на 1/2 частину у спільному майні подружжя, яке складається з вищевказаної квартири, однак отримати відповідне свідоцтво про право власності бажає пізніше. Однак, як було встановлено нотаріусом, спадщину також прийняла дочка померлого - ОСОБА_3 , оскільки була зареєстрована разом із спадкоємцем на момент смерті, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири, оскільки вона має право на частину спадкового майна, тобто на 1/4 частину квартири, оскільки спадщину прийняли два спадкоємці першої черги за законом (а.с.20).
Відповідно до листа Виконавчого комітету Путивльської міської ради №02-20/2020 від 6 вересня 2023 року та корінця ордера на житлове приміщення №1732 від 15 листопада 1988 року, ОСОБА_4 було видано ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_1 зі складом сім'ї 2 особа - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.79,80)
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не відмовився від неї в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який на час відкриття спадщини не проживав разом із спадкодавцем, для прийняття спадщини має подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч.1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Положеннями ч.ч.1, 6 ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Згідно з вимогами ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Отже, сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього. Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у справі № 937/10434/19-ц.
З огляду на те, що дослідженими судом доказами спростовується зазначена у постанові нотаріуса обставина про те, що ОСОБА_3 є такою, що прийняла спадщину, оскільки в судовому засіданні встановлено, що вона на день смерті спадкодавця - ОСОБА_4 , понад десять років не зявлялась за адресою реєстрації, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині встановлення факту того, що ОСОБА_3 не проживала з померлим ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини за місцем реєстрації.
Що стосується позовної вимоги про визнання за позивачем права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом після, то вона підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.
Як встановлено судом в ході дослідження доказів, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина до складу якої увійшла 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , а на іншу 1/2 частину квартири, яка є спільним майном подружжя, позивач планує отримати свідоцтво про право власності, про що повідомила нотаріуса.
Оскільки в ході розгляду справи встановлено факт того, що ОСОБА_3 , відповідач у справі, не проживала разом із спадкодавцем - ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини, тобто вважається такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , як вбачається з копії матеріалів спадкової справи відповідних заяв про прийняття спадщини нотаріусу не подавала, суд, виходячи з засад справедливості, виваженості та розумності, дійшов висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права власності на 1/4 частину квартири в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , - на ту половину спадкового майна, на яку за постановою нотаріуса має право відповідач.
Що стосується іншої 1/4 частини квартири, що входить до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_4 , то позивач не позбавлена можливості звернутися до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частину квартири після померлого ОСОБА_4 , оскільки це її право ніким не оспорюється, тому суд не може підміняти собою органи нотаріату.
Керуючись ст.ст.259, 263-268, 280-284 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом та встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити частково.
Встановити факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не проживала з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Путивль Сумської області, на момент відкриття спадщини за місцем реєстрації по АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,5 кв.м, житловою площею 28,6 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто Путивльським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі невручення заочного рішення суду у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд шляхом подачі відповідної заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено в повному обсязі 12 жовтня 2023 року.
Суддя Я.І.Данік