Справа № 575/755/23
Провадження № 2/575/119/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 р. смт. Велика Писарівка
Великописарівський районний Сумської області у складі:
головуючого судді: Савєльєвої А.І.,
за участю секретаря: Доценко Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. В.Писарівка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство "СЕНС Банк", про поділ боргових зобов'язань,
ВСТАНОВИВ:
31.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне Товариство «СЕНС Банк», про поділ боргових зобов'язань, мотивуючи свої вимоги тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 березня 21016 року на даний час позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою судді відкрито провадження у справі, розгляд справи на даний час триває. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. За період спільного сімейного життя, спільна сумісна власність не була придбана. Проте для потреб сім'ї було взято кредитні кошти, 05.09.2019 укладено кредитний договір № 501160140 між позивачем та АТ «Альфа Банк» правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК» від 12.06.23 № 23340-17.5, згоди про поділ кредитних зобов'язань в добровільному порядку з відповідачем не дійшли. Кредитні кошти були використані на задоволення потреб родини, так ні позивач ні відповідач не мали постійного заробітку. Просить вказане зобов'язання за Кредитним договором № 501160140 від 05.07.2019, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «СЕНС БАНК» розподілити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про розгляд справи, у судове засідання не з'явилася.
Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про розгляд справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву із запереченнями проти позову не подав.
Представник третьої особи Луньова А.Г. у судове засідання не з'явилася, але надала письмові пояснення де зазначив 05.07.2019 Акціонерне Товариство «Альфа -Банк» після перейменування АТ «СЕНС БАНК» та ОСОБА_1 уклали Угоду про надання кредиту № 501160140. Відповідно до умов вказаного Договору, Позивач отримала від Відповідача кредит. На даний час Кредитний договір не припинив свою дію, кредитна заборгованість не погашена, ОСОБА_1 взагалі припинила виконання взятих на себе зобов'язань у 2022 році, продовжує користуватися кредитними коштами, а тому право Кредитора на отримання відсотків за користування кредитом та інших передбачених Договором платежів не є припиненим. Також зазначає у разі наявності у подружжя зобов'язання в інтересах сім'ї у вигляді повернення кредитних коштів, то виконання такого зобов'язання подружжя має здійснювати виключно як солідарні боржники, а не по частині.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що в період шлюбних відносин між сторонами по справі, ОСОБА_1 та АТ « Альфа Банк» укладена угода про надання кредиту № 501160140 , обслуговування кредитної картки та вікриття відновлюваної лінії 05.07.2019 на суму 20910,00 грн., де зазначено кредит надається позичальнику для власних потреб, спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в «Альфа-Банк» МФО 300346, дата повернення кредиту 05.07.2021 на рахунок № НОМЕР_2 про що позичальник ознайомлена з Умовами Договору та Додатками №1, №4 до Договору і засвідчила своїм підписом.
Як вбачається з довідки № 23340 від 12.06.2023 АТ «СЕНСБАНК», який є правонаступником всіх прав та обов'язків АТ «АЛЬФА-БАНК». Всі зобов'язання і договори зберігають свою юридичну силу та не потребують переукладення або укладення додаткового договору в зв'язку зі зміною назви з 01.12.22. З довідки видно, що загальна заборгованість за рахунком № НОМЕР_3 , відкритим в АТ «СЕНС БАНК» за Кредитним Договором № 501160140 від 05.07.2019, станом на 12.06.2023 становить 42765,40 з урахуванням відсотків та штрафних санкцій.
Позивач просить суд визнати зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій за кредитним договором № 501160140 від 05.07.2019 укладеним між ОСОБА_1 та АТ «СЕНС БАНК» є спільним зобов'язанням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з рівними частками по частці кожного.
Ст.190 ч.1 ЦК України визначено, майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до частини третьої ст.61 СК України якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші , інше майно в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
До складу майна, що підлягає поділу входить загальне майно наявне у подружжя на час розгляду справи і те що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховується також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї. Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя якщо наявність боргових зобов'язань підтверджуються відповідними засобами доказування, такі боргові зобов'язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.
З позовної заяви вбачається, позивач частково вносила кошти на погашення боргу за кредитом, що підтверджується і довідкою АТ «СЕНС БАНК» про залишок заборгованості за готівкові операції, які становлять 17 446,87 грн. Згідно довідки №250 від 18.07.2023 виданої виконавчим комітетом Кириківської селищної ради про те, що ОСОБА_1 в бюджетних установах не працювала, але ж за який період не зазначається. Згоди на укладання зазначеного кредитного договору відповідач по справі не надавав. Позивачем також не надано доказів на які потреби чи майно отримано та витрачено кредитні кошти.
З письмового пояснення представника третьої особи вбачається, що кредитний договір не припинив свою дію, кредитна заборгованість не погашена. ОСОБА_1 припинила виконання взятих на себе зобов'язань у 2022 році. Позивач продовжує користуватися кредитними коштами, а тому право Кредитора на отримання відсотків за користування кредитом та іншим передбачених Договором платежів не є припиненим.
Суд бере до уваги, що позивач продовжує користуватися кредитними коштами витрачаючи їх на свої особисті потреби , хоча шлюбні відносини з відповідачем припинені на час звернення її до суду про розірвання шлюбу, на даний час спільно з відповідачем не проживають, спільне господарство ними не ведеться.
Правовий режим спільної сумісної власності подружжя свідчить саме про солідарний характер зобов'язань незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов'язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім'ї, а отже подружжя має відповідати за такими зобов'язаннями солідарно усім своїм майном, якщо правочин був вчинений в інтересах сім'ї.
Постанови Великої Палати Верховного суду від 05 червня 2018 року у справі №243/10982/15ц / провадження №14-81/; від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15ц ( провадження №14-178цс 18); від 12 вересня 2018 року у справі №569/96/17 (провадження №14-386цс 18); від 23 січня 2019 року у справі №712/21651/12 (провадження №14-526цс 18).
Вказане свідчить, що борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї, можуть бути враховані при розподілі майна подружжя, однак таких вимог позивачем заявлено не було.
Необхідно також наголосити, що Верховним судом України в Постанові від 19 червня 2013 року у справі № 6-55цс 13, було вказано що тлумачення частини четвертої статті 65 СК України свідчить що той з подружжя хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору стає зобов'язаною стороною (боржником) за наявності двох умов 1).Договір укладено другим із подружжя в інтересах сім'ї; 2). Майно одержане за договором використате в інтересах сім'ї. Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов'язану особу (боржника).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законам або договором. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст.16 ЦК України.
Відповідно до розяснень, викладених у п. 22, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.
Відповідно до п. 24 Постанови до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобовязаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).
Приймаючи до уваги роз'яснення Постанови Пленуму, вважаю, що при вирішенні спору про поділ майна подружжя зобов'язання, що виникли в інтересах сім'ї між подружжям не розподіляються, а враховуються. При поділі майна подружжя, частка майна, що передається одному з подружжя, може бути збільшена з урахуванням частки грошей, яка була сплачена за борговими зобов'язаннями.
Проте, як вбачається з позову позивач просить суд визнати грошові кошти отримані за кредитним договором, як спільну сумісну власність колишнього подружжя та боргові зобов'язання за цим кредитним договором в розмірі 42765,40 грн. їх спільними борговими зобов'язаннями, з відповідним розподілом, без вирішення спору про поділ майна подружжя.
Тому, боргові зобов'язання в розмірі 42 765,40 грн. за кредитним договором не можуть бути розподілені судом, як і гроші отримані за кредитом не можуть бути визнані судом спільно сумісним майном подружжя, так як позивач у порушення статтей 77,78 ЦПК України не надав суду належних і допустимих доказів використання отриманих у позику коштів в інтересах сім'ї, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про поділ боргових зобов'язань між подружжям.
Кредитний договір, якщо він укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, може створювати лише обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї та не може бути об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: АТ "СЕНС БАНК», про поділ боргових зобов'язань.
Керуючись ст. ст. 16, 190, 263, 264 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: АТ "СЕНС БАНК", про поділ боргових зобов'язань.
Заочне рішення може бути переглянуте В.Писарівським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.І.Савєльєва