Справа № 487/403/22
Провадження № 2/487/581/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2023 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання Ляшенко А.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва цивільну справу №487/403/22 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області (філія ГСЦ МВС), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», третя особа: ОСОБА_2 про усунення перешкод в володінні майном шляхом припинення приватного обтяження, -
ВСТАНОВИВ:
26.01.2022 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області (філія ГСЦ МВС), Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та гарантія», тертя особа: ОСОБА_4 , яким просив: припинити приватне обтяження, яке зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 27.01.2020 року за №27421819, тип обтяження: застава рухомого майна; об'єкт обтяження: автомобіль «MITSUBISHI LANCER», 1.6, 2007 року виписку, номер об'єкта JMBSNCS3А7U024251, (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ); виключити відповідний запис про обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
В обґрунтування позову зазначив, що 16.06.2010 року ОСОБА_1 набув право власності на вищенаведений транспортний засіб. На момент реєстрації транспортного засобу, відомості щодо його обтяження у відповідних реєстрах були відсутні. Позивач вільно і безперешкодно користувався автомобілем, що свідчить про те, що він є добросовісним набувачем. Про заборону відчуження автомобіля, позивач дізнався лише в грудні 2021 року, при зверненні до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області (філія ГСЦ МВС), йому стало відомо про неможливість здійснення продажу автомобіля із-за вищенаведеної заборони відчуження. Вважає, що заборона відчуження була зареєстрована після придбання позивачем спірного транспортного засобу, що свідчить про добросовісність його набуття та є підставою для припинення обтяження. Вищенаведені обставини послугували підставою для його звернення до суду відповідним позовом.
Ухвалою судді від 01.02.2022 року позовну заяву залишено без руху.
08.02.2022 року до канцелярії суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 на виконання вищенаведеної ухвали судді.
Ухвалою судді від 17.02.2022 року справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.
05 липня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ярошевський Г.В. надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, якою просив залучити у якості співвідповідача по справі ОСОБА_4 та скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис про державну реєстрацію приватного обтяження від 27 січня 2020 року за №27421819тип обтяження: застава рухомого майна; об'єкт обтяження: легковий автомобіль «MITSUBISHI LANCER 1,6», 2007 року випуску, номер об'єкт НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 16.06.2010 року.
Ухвалою суду від 07.07.2022 року прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ярошевського Георгія Вікторовича в редакції від 05 липня 2022 року, залучено до участі у справі співвідповідача - ОСОБА_4 .
01 вересня 2022 року начальник Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області (філія ГСЦ МВС) надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування позиції зазначив, що Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Миколаївській області (філія ГСЦ МВС) є неналежним відповідачем у справі так як не є обтяжувачем (заставодержателем) спірного рухомого майна. Наголосив на тому, що до їх повноважень належить лише виконання заборони реєстраційних дій за наявності такого запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - ДРОРМ). На момент реєстрації спірного транспортного засобу (16 липня 2010 року) діючим на той час порядком реєстрації не було передбачено перевірку транспортного засобу на предмет заборон ДРОРМ, Лише Постановою КМУ від 05.10.2016 року №687 було внесено зміни до Порядку реєстрації, якими було покладено на ГСЦ МВС обов'язок перевіряти заборони за ДРОРМ. За такого, вважає вимоги позивача пред'явлені до них безпідставними.
22.09.2022 року представник ТОВ «Довіра та Гарантія» Денисюк С.В. надала до суду відзив на позовну заяву, яким заперечувала в задоволенні заявлених позовних вимог. В обґрунтування позиції зазначила, що 13 червня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №03/1/198/1/07-AKLN, в забезпечення якого було укладено Договір застави №03/1/198/1/07-AKLN, за умовами якого в заставу було передано транспортний засіб «MITSUBISHI LANCER 1,6», (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), належний ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 . 14 червня 2007 року МФ ВАТ «Кредитпромбанк» було зареєстровано обтяження на даний транспортний засіб в ДРОРМ. За такого, вважає ОСОБА_1 недобросовісним набувачем даного транспортного засобу. Окремо зазначила, що за Договором купівлі-продажу майнових прав №1405/К від 17.05.2021 року, ТОВ «Довіра та Гарантія» є правонаступником первісного кредитора, в зв'язку з чим, 27.01.2020 року було внесено відповідні відомості до ДРОРМ з продовженням терміну дії застави.
Ухвалою суду від 11.01.2023 року закрито підготовче судове засідання по справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 21.02.2023 року в порядку ч. 7 ст. 81 ЦПК України, витребувано у Миколаївської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» інформацію з приводу наявності зареєстрованих обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на транспортний засіб «MITSUBISHI LANCER 1,6», 2007 року випуску, номер об'єкту НОМЕР_2 в період з 14.06.2007 року по теперішній час.
10.03.2023 року на виконання вимог даної ухвали, до суду надійшла відповідь про неможливість надання суду витребуваної інформації, оскільки суд може отримати безпосередній доступ до даного реєстру.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, в подальшому в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Представник Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області (філія ГСЦ МВС) в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі з огляду на обставини викладені у відзиві на позовну заяву, в подальшому в судове засідання не з'явилася, надавши відповідну заяву.
Представник ТОВ «Довіра та Гарантія» в призначене судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, клопотань по відкладення судового розгляду та відзиву на позовну заяву не надав.
Суд, заслухавши представника позивача Ярошевського Г.В., представника відповідача Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області (філія ГСЦ МВС) Гаврилову Г.О., дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.
Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , 16.06.2010 року ОСОБА_1 набув право власності на транспортний засіб «MITSUBISHI LANCER 1,6» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ).
Крім того судом встановлено, що 13 червня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4 було укладено Договір застави, за яким було передано в заставу автомобіль «MITSUBISHI LANCER 1,6» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), який належав ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 12.06.2007 року.
Зі змісту витягу про реєстрацію в ДРОРМ від 14.06.2007 року №12996111 вбачається, що на спірний транспортний засіб було накладено обтяження 14.06.2007 року, в зв'язку з заставою рухомого майна за Договором застави від 13.06.2007 року укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4 . Термін дії застави визначено до 14.06.2012 року.
Окрім того, зі змісту вищенаведеного договору застави №03/1/198/1/07-AKLN від 13.06.2007 року вбачається, що даний договір зберігає свою чинність до повного виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором №03/1/198/07-AKLN від 13.06.2007 року, який в свою чергу, зберігає свою чинність до повного погашення боржником заборгованості.
17.05.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» було укладеного договір купівлі-продажу майнових прав №1405/К. За умовами якого ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло право вимоги за договором застави №03/1/198/1/07-AKLN від 13.06.2007 року, про що свідчить додаток №1 до даного договору.
В зв'язку з чим, 27.01.2020 року, реєстратором Регіональної філії м. Києва та Київської області ДП «ІСС» було змінено відомості про обтяження, а саме, зазначено обтяжувачем (заставодержателем) ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», термін дії обтяження пролонговано до 27.01.2025 року (витяг з ДРОРМ №Р269719 від 29.12.2021).
З огляду на вищевикладене, суд критично сприймає наданий представником позивача витяг з ДРОРМ №Р269705 від 29.12.2021 з якого вбачається відсутність обтяжень на спірний транспортний засіб станом на 29.12.2021, оскільки в матеріалах справи є інший наданий ним же витяг, датований чим же число, згідно якого відомості про продовження обтяження були внесені реєстратором 27.01.2020.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.
У вказаній нормі зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.
За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.
Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України наведеними у постановах від 03 квітня 2013 року в справі № 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року в справі № 6-168цс14 та Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року в справі № 463/3582/17 (провадження № 61-13383св19) та від 07 квітня 2020 року у справі № 761/48585/18 (провадження № 61-19810св19).
Згідно зі статтею 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.
Частиною четвертою статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до частин першої, другої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.
Таким чином відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року в справі № 333/6700/15-ц (провадження № 61-2859св18), від 11 вересня 2019 року в справі № 573/1105/17 (провадження № 61-29747св18), від 25 листопада 2019 року в справі № 757/17150/17-ц (провадження № 64-45097св18), від 18 грудня 2019 року в справі № 619/4033/18 (провадження № 61-16542св19) від 18 березня 2020 року у справі № 202/5584/18 (провадження № 61-18857св19), від 07 квітня 2020 року у справі № 761/48585/18 (провадження № 61-19810св19), від 09 червня 2021 року у справі № 643/1735/19 (провадження № 61-1526св20), від 24 червня 2021 року у справі № 757/4536/18 (провадження № 61-3913св21).
З огляду на вищенаведене, застава автомобіля «MITSUBISHI LANCER» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) залишилася в силі для нового власника ОСОБА_1 станом на день реєстрації транспортного засобу 16.06.2010 року, з огляду на наявність у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, зі строком дії до 14.06.2012 року (витяг про реєстрацію в ДРОРМ від 14.06.2007 №12996111). При цьому, хоча діючим станом на день реєстрації права власності на автомобіль Порядком реєстрації, не було передбачено перевірки авто за Державним реєстром обтяжень рухомого майна, позивач мав можливість самостійно перевірити транспортний засіб за вказаним реєстром. Наведе свідчить про те, що позивач є недобросовісним набувачем авто.
Дана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 27.07.2022 року по справі №601/1772/20.
Отже, зміна реєстратором 27.01.2020 року відомостей про обтяження транспортного засобу в частині заміни заставодержателя (обтяжувача) на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та продовження терміну дії обтяження до 27.01.2025 року також є правомірними (витяг з Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень №Р269719 від 29.12.2021).
Стороною позивача не надано жодних доказів на підтвердження того, що в період з 14.06.2012 (закінчення терміну дії первісного обтяження) по 27.01.2020 року (заміна обтяжувача в реєстрі та пролонгація терміну дії застави) первісний заставодержатель не продовжував термін дії застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.
Окремо суд зазначає, що відповідач Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Миколаївській області (філія ГСЦ МВС) є неналежним відповідачем в даній справі, з огляду на те, що РСЦ ГСЦ МВС України не являється заставодержателем спірного рухомого майна та до його повноважень входить лише виконання заборони проведення реєстраційних дій за наявності відповідного запису в ДРОРМ.
Керуючись ст.ст. 10,18,23,76,279,258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області (філія ГСЦ МВС), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», третя особа: ОСОБА_2 про усунення перешкод в володінні майном шляхом припинення приватного обтяження - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Миколаївській області (філія ГСЦ МВС), місцезнаходження: м. Миколаїв, пров. Транспортний, 1а/1, РНОКПП 43617322.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра та гарантія», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 38750239.
Відповідач: ОСОБА_4 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Суддя: С.В. Щербина