Справа № 944/3737/23
Провадження №3/944/2682/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2023 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Поворозник Д.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 01 червня 2000 року о 03 год 27 хв в смт.Шкло, вул.Сагайдачного, 51 керував автомобілем марки «Заз Lanos», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» ARLJ, результат 1,75 %.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, однак його представник Дзидз А.В. подав клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, мотивуючи тим, що протокол про адміністративне правопорушення не містить інформації про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, що не відповідає критеріям належності та допустимості доказів, а тому відеозаписи, які надано суду не можуть бути прийняті судом до уваги. Також поліцейський повинен був відсторонити ОСОБА_1 від керування, якщо б той перебував в стані алкогольного сп'яніння, однак йому було дозволено і в подальшому керувати транспортним засобом. Крім цього відео реєстратор поліцейського повинен бути ввімкнений від самого початку контакту з особою до закінчення розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно цієї особи, однак відеозаписи, які містяться в матеріалах справи складаються із п'яти різних окремих файлів та є перерваними. Також із титульної сторінки матеріалів справи вбачається виправлення даних про протокол, а саме «Протокол ААД «132200», що свідчить про те, що у даній справі мав бути інший протокол і як наслідок цього інша доказова база. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Виходячи із матеріалів справи, вважає, що в таких відсутня доказова база, яка б підтверджувала вину ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, а вказані ним обставини слід тлумачити на його користь, з чого випливає, що його вина в повній мірі у даній справі є недоведеною.
Дослідивши матеріали справи, а також клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Дзидза А.В. про закриття провадження у справі суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється, серед іншого, керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оцінивши матеріали справи та доводи захисника, викладені у клопотанні про закриття справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю підтверджується доказами, наявними у справі, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 01 червня 2023 року серії ААД №132200; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; компакт-диском з відеозаписом події; результатом тесту, вимірюваного за допомогою приладу «Драгер», який становить 1,75 проміле, при допустимій нормі 0,20 проміле.
Щодо твердження захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч.3 ст.283 КУпАП, оскільки в не містить інформації про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, суд зазначає ст.283 КУпАП передбачає вимоги щодо постанови у справі про адміністративне правопорушення, а не протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що до нього додаються: акт огляду; тест «Драгер», копія постанови, диск з відеозаписом.
Відповідповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Твердження представника ОСОБА_1 про те, що той не був відсторонений від керування транспортним засобом не відповідає дійсності, оскільки з відеозапису події вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено, що йому заборонено керувати транспортним засобом та необхідно знайти тверезого водія для подальшого руху автомобіля.
Також суд зазначає, що відповідно до положень ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до положень п. п. 2 - 6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Дослідивши додані до протоколу роздруківку результатів алкотестера «Драгер» та акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, суд вважає, що такий огляд ОСОБА_1 був проведений відповідно до вимог наведених вище норм законодавства, а також «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Таким чином ОСОБА_1 та його захисник не надали доказів на спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім цього, відповідно до пунктів 5, 6 Розділу ІІ, пунктів 1, 2 Розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Суд погоджується із доводами захисника про те, що працівниками поліції було порушено порядок відеофіксації, оскільки долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним. Однак суд враховує, що компакт-диски, як описано вище, містять безперервний порядок проходження огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», отже, на ньому повністю та точно зафіксовано обставин, які стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Також суд враховує, що на відеозаписі зафіксовано, що після проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не вимагав скерувати його на огляд на стан сп'яніння в медичний заклад.
Крім цього, суд не бере до уваги твердження представника Козака О.А., що виправлення на титульній сторінці матеріалів справи інформації про номер протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про те, що у даній справі мав бути інший протокол і як наслідок цього інша доказова база , оскільки такі твердження базуються на припущеннях, а виправлення здійснено не в протоколі про адміністративне правопорушення, що відповідно до закону не допускається, а на титульній сторінці, яка не є доказом у справі.
Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення суд зазначає, що санкцією вказаної норми передбачено безальтернативне покарання, а саме накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Також згідно із ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (який на 1 січня 2023 року становив 2684 грн 00 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284, 289, 291 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору в дохід держави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Д.Б. Поворозник