Справа №463/3379/23
Провадження №2/463/1195/23
ЗАОЧНЕ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - Леньо С. І.
з участю секретаря - Станько Р.О.
розглянувши в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» страхове відшкодування в сумі 20 686,57 грн.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 09 квітня 2019 року на вул. Ломоносова, 54 в м. Львів-Винники відбулась дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Фольксваген, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобілем Шкода, д.н.з. НОМЕР_2 . Вина відповідача у вчиненні ДТП підтверджується постановою Личаківського районного суду м. Львова від 23 травня 2019 року, крім цього, цією ж постановою встановлено, що відповідач самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у позивача та як наслідок, він відшкодував завдану потерпілому шкоду в розмірі 20 686,57 грн. Оскільки відповідач самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, до позивача перейшло право регресної вимоги виплаченого страхового відшкодування. Відповідач в добровільному порядку кошти не повернув і тому просить стягнути їх в порядку регресу.
Позовна заява надійшла до суду 02.05.2023.
Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 14.06.2023 відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними в ній матеріалами. Визначено сторонам строк та черговість подання заяв по суті справи.
Про дату, місце та час розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву, або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні не подав. Зі згоди представника позивача та на підставі наявних у справі даних і доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в ній докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.
В судовому засіданні встановлено, що 09 квітня 2019 року на вул. Ломоносова,54 в м. Львів-Винники відбулась дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Фольксваген, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобілем Шкода, д.н.з. НОМЕР_2 .
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/8752642 (а.с.6), на момент ДТП ризики щодо експлуатації автомобіля Фольксваген, д.н.з. НОМЕР_1 прийняв на себе позивач ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП».
Згідно постанови Личаківського районного суду м. Львова від 23.05.2023, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Цією ж постановою відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП (залишення місця дорожньо-транспортної пригоди) та адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Отже, згадана вище постанова встановлює преюдиційний факт винуватості відповідача у вчиненні ДТП та самовільного залишення ним місця дорожньо-транспортної пригоди та керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до страхового акта №190000221081 (а.с.21), розрахунку суми страхового відшкодування від 05.07.2019 (а.с.19), розмір страхового відшкодування, виплаченого потерпілому становить 20 686,57 грн., тобто в межах ліміту відповідальності.
Згідно копії платіжного доручення від 09.07.2019 №ЗР056261 (а.с.22), позивач виплатив потерпілому зазначену шкоду в межах ліміту відповідальності, тобто в розмірі 20 686,57 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом частин другої та п'ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно п. 22.1 статті 22 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом статті 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана у тому числі з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно із статтею 29 наведеного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У відповідності до вимог пп. «в» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);
Крім того, згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
З огляду на такі обставини, враховуючи, що після ДТП відповідач самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а позивач виконав покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 22, 29 зазначеного Закону, з урахуванням вимог пп. «в» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону, ст. 1191 ЦК України, за відсутності доказів про протилежне, з відповідача на користь позивача в порядку регресу належить стягнути суму, сплачену на рахунок потерпілого в рахунок відшкодування шкоди в розмірі 20 686,57 грн.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також належить стягнути судовий збір в розмірі 2684 грн., сплата якого підтверджується відповідною квитанцією (а.с.3).
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12,81,82,141,223,263-265,268,274,279,280-282 ЦПК України, ст.ст. ст. ст. 15, 16, 509, 526, 625, 979-982, 984, 993, 1166, 1187 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька,44, ЄДРПОУ 24175269) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 20 686,57 грн. (двадцять тисяч шістсот вісімдесят шість гривень, п'ятдесят сім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» 2 684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354, 355, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: Леньо С. І.