Справа № 336/10526/23
Провадження №2-н/336/2371/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Савеленко О.А. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за поставлений природний газ, -
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника за довіреністю Заєзжай А.Ю. звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за поставлений природний газ.
Розглянувши заяву із доданими документами, суддя дійшов висновку про те, що існують підстави для відмови у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За змістом роз'яснень, наведених у п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014: відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)). Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Згідно з п.37 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою правління Національного Банку України від 29.07.2022 №163 платіжна інструкція на примусове списання (стягнення), оформлена стягувачем в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов'язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) стягувача/кваліфікований(і) електронний(і) підпис(и) стягувача; 7) печатку стягувача/кваліфіковану електронну печатку стягувача; 8) найменування стягувача; 9) код стягувача та номер його рахунку (заповнюється стягувачем у разі стягнення за виконавчими документами); 10) найменування отримувача, код отримувача та номер його рахунку (заповнюється стягувачем у разі стягнення на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) відповідно до Податкового кодексу України); 11) найменування банку стягувача/отримувача.
Так, під час перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за заявою ТОВ «Запоріжгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за поставлений природний газ з ОСОБА_1 встановлено, що в автоматизованій системі документообігу суду «Д3» у графі «Вартісні показники» ОСК цивільної справи неможливо створити автопоєднання з підтвердженням казначейства щодо сплати судового збору за подання цієї заяви із платіжною інструкцією № 2627 від 02.05.2023 у сумі 268,40 гривень.
З метою отримання інформації щодо підтвердження зарахування судового збору за вказаним платіжним дорученням судом направлено запит до Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області.
Згідно з інформацією, наданою Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області 13.10.2023, згідно виписок банку по відповідному рахунку за період з 02.05.2023 по 30.05.2023 зарахування судового збору до державного бюджету згідно квитанції від 02.05.2023 № 2627 у сумі 268,40 грн. платник ТОВ «Запоріжгаз Збут» відсутнє.
Тобто, судом не отримано підтвердження щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за долученою до заяви про видачу судового наказу платіжною інструкцією.
Крім того, платіжна інструкція № 2627 від 02.05.2023 на суму 268,40 гривень, яка подана до суду у паперовій формі не містить обов'язкових реквізитів, а саме підпису та печатки стягувача та/або підпису та печатки установи, якою здійснено платіжну операцію.
Відповідно до вимог ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи наявність підстав, передбачених ч.1 ст.165 ЦПК України, а саме, ту обставину, що заявником не додано документу, що підтверджує сплату судового збору за звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за поставлений природний газ, у видачі судового наказу необхідно відмовити та роз'яснити положення ч.1 ст. 166 ЦПК України.
Керуючись ст. 160-167, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,-
УХВАЛИВ:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за поставлений природний газ.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.1, 2, 8, 9 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.А. Савеленко