Дата документу 18.09.2023
Справа № 334/7641/23
Провадження № 3/334/2923/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління національної поліції в Запорізькій області Запоізьке районне управління поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 904401 від 29 серпня 2023 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ N? 904401, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не виконує батьківські обов?язки по вихованню малолтіньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає в АДРЕСА_2 з 19.09.2016 р. по 29.08.2023 р., вихованням, навчанням, лікуванням дитини не займається, матеріально грошима, учбовим приладдям жодного разу не допомогала, до служби у справах дітей про повернення дитини жодного разу не зверталась, навчальний процес ігнорує та порушила п.2 ст.150 Сімейного кодексу України, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник Шубін О.П. просили закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Та зазначили, що ОСОБА_1 не ухилялася та не має на меті ухилитись від виконання своїх батьківських обов'язків у відношенні своєї доньки ОСОБА_2 , що обґрунтовується наступним: Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 22.08.2016 року у цивільній справі № 328/2849/16-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. Рішення суду набрало законної сили 02.09.2016 року. У шлюбі у сторін народилася спільна дитина: донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу, між батьками дитини, було досягнуто усної домовленості, що дитина деякий час буде проживати у батьків ОСОБА_3 , а саме у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 . Проте, 20.09.2016 року, коли ОСОБА_1 приїхала до с. Благовіщенка з метою забрати дитину, батько та його рідні відмовилися повернути дитину, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було подано відповідну заяву до правоохоронних органів, проте за результатами розгляду цієї заяви спір не було вирішено, дитина залишилася проживати за попередньою адресою. В подальшому, враховуючи те що ОСОБА_1 не мала постійного місця проживання в с. Благовіщенка та мала конфлікт з батьком дитини та його рідними, остання виїхала до м. Запоріжжя, де проживає й по сьогоднішній день.
Батько дитини відмовляється спілкуватися з ОСОБА_1 , ухиляється від надання будь-якої інформації з приводу стану здоров'я дитини, успіхів її в навчанні, місце навчання, не надає контактних номерів телефону, рідні дід та баба, з ким проживає дитина, також відмовляються спілкуватися з ОСОБА_1 . ОСОБА_1 , в наслідок вчинення батьком дитини перешкод у їх спілкуванні, не мала змоги приймати участь у матеріальних витратах на утримання дитини. Більш того, відповідно до листа відділу по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 18.07.2023 року за вих. № Т-90, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 працівниками відділу було отримано від батька дитини ОСОБА_3 письмові пояснення з приводу обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де останній надав пояснення, що спільна дитина ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 , тобто з батьком, не проживає з лютого 2022 року, а на разі перебуває у баби, ОСОБА_4 та діда, ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території за адресою: АДРЕСА_2 . Враховуючи те, що дитина знаходиться на тимчасово окупованій території Запорізької області, ОСОБА_6 не мала фізичної можливості приймати прямої участі у вихованні та утриманні дитини, проте уповноваженою особою при складанні протоколу вказані обставини до уваги прийняті не були.
Не звернення ОСОБА_1 до служби у справах дітей не є складом адміністративного правопорушення та не може ставитися їй у провину. У відповідності до положень ст.ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків; адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому. За змістом протоколу та доданих до нього доказів (письмові пояснення ОСОБА_1 та рапорт) не встановлено, в чому проявилася об'єктивна сторона вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема те, чи взагалі вона свідомо ухилялась від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання доньки чи була заподіяна шкода інтересам доньки (потерпілими від вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУПАП є неповнолітні особи по відношенню яких здійснюється ухилення від виконання батьківських ми- обов'язків), як цього вимагає диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини. Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №? 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №?463/1352/16-а (реєстраційний ВЛ номер судового рішення у ЄДРСР 90264746)
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Судом встановлено, що дії ОСОБА_1 , що описані у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають складу правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає у трьох різних формах: ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя дитини; ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання дитини; ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини.
У протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не розкрита об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не зазначено про наявність причинного зв'язку між фактами, викладеними у фабулі протоколу та невиконання батьком, передбачених ст. 184 КУпАП умов, що виникають з його обов'язків.
Вказані обставини не дають підстав для висновку щодо наявності складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, в діяннях ОСОБА_1 .
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а тому справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 283,284, 287, 294 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до апеляційного суду Закарпатської області.
Суддя: Філіпова І. М.