Дата документу 05.10.2023
Справа № 334/7615/23
Провадження № 3/334/2911/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя Філіпова І.М. розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу № серія ААД№512524, 24.08.2023 року о 15 год. 17 хв. ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Соборний, 193, в м. Запоріжжя, керував автомобілем «isuzu АВ 230», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей які не реагують на світло, поведінка яка не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законодавством порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. Від керування транспортним засобом водій був відсторонений, про повторність попереджено. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Права особи, притягненої до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вимоги статті 63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, надав пояснення по суті правопорушення. ОСОБА_1 пояснив, що він їхав за маршрутом в робочій машині, здійснював доставку продуктів харчування, які швидко псуються. На підтвердження просив долучити до матеріалів справи докладний звіт з пробігу за період з 24.08.2023 0:00:00 до 24.08.2023 23:59:00, подорожній лист вантажного автомобіля від 24.08.2023 року № 744284 серія 04 АЖР та маршрутний лист № 33075 від 24.08.2023 року.
Після того як ОСОБА_1 доставив продукти харчування, він поїхав до медичної установи, щоб добровільно пройти огляд на стан алкогольного наркотичного сп'яніння. Просив долучити до матеріалів справи висновок від 24.08.2023 року № 7272 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, відповідно до якого у ОСОБА_1 ознаки наркотичного чи алкогольного сп'яніння відсутні.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, вислухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин (п.2.5 ПДР України).
Відповідно до ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є законність.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління я за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як випливає із змісту ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративні відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, який ставиться в провину ОСОБА_1 , водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати, як адміністративне правопорушення.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння, а суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає умисну форму вини.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП можливе лише у випадку наявності зазначених елементів складу адміністративного правопорушення.
Так, порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року "Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, та регулюється "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої .
До протоколу про адміністративне правопорушення додані наступні матеріали, які були дослідженні суддею в судовому засіданні:
-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 24.08.2023, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду;
-рапортом поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону3 УПП в Запорізькій області В.Верещагіна;
-довідка «Адмінпрактика», відповідно до якої у ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має, отримав посвідчення водія НОМЕР_2 від 05.10.2012 р.
Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 12 р. ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Розділом ІІІ означеної Інструкції встановлений порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Таким чином, суд враховує те, що ОСОБА_1 сам виявив бажання та пройшов огляд у лікаря на стан алкогольного сп'яніння для спростування протоколу, складеного відносно нього працівниками поліції, та відповідно до наданого ним висновку лікаря КНП "Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння 24.08.2023 р. о 16 год. 45 хв. ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно із ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір розмір і порядок якого встановлений законом.
Оскільки відносно ОСОБА_1 не винесено постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, судовий збір стягненню також не підлягає.
Таким чином, не підтверджено належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ст.130 ч.1 КУпАП.
За таких підстав суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись статтями: 247 ч.1 п.1, 221, 251, 268, 280, 283-285, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: Філіпова І. М.