Справа № 309/3331/23
Провадження № 3/309/1055/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Кемінь В.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Хустського РУП ГУ Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за ст. 173-2 ч.1 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
24.06.2023 року біля 11 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 знаходячись по АДРЕСА_2 ображав та виражався нецензурною лайкою в адресу своєї колишньої дружини ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надіслав до суду письмове пояснення і якому просив закрити адміністративну справу на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.ст.173-2 КУпАП. Посилається на те, що він та ОСОБА_2 - колишнє подружжя, шлюб між ними розірваний і проживають вони окремо. Квартира по АДРЕСА_2 належить йому на праві власності. Після розлучення колишня дружина залишилась проживати у квартирі, вселила свою доньку від попереднього шлюбу ОСОБА_3 , її чоловіка та двоє її дітей. Донька після одруження з ОСОБА_4 проживає у с. Бронька Іршавського району. Проте після того, як їх шлюб з ОСОБА_2 був розірваний, а особливо після того, як ОСОБА_2 змусила його залишити квартиру, діти (онуки ОСОБА_2 ) постійно у квартирі. Фактично ОСОБА_2 використовує сім'ю своєї доньки для того, щоб ОСОБА_1 не міг користуватися квартирою, і кожний раз, коли він появляюсь у квартирі, здіймає галас і вчиняє сварки, втягуючи в конфлікт малолітніх дітей доньки, доньку та зятя (коли вони не перебувають за кордоном). Ще 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, який до цього часу розглядається в Хустському районному суді. За цей час вона спровокувала декілька адміністративних справ щодо нього і навіть кримінальну справу. Так, 24 червня 2023 року він прийшов до квартири у хазяйських справах. ОСОБА_2 зустріла його лайкою, почала виштовхувати з квартири, потім викликала поліцію, звинувачуючи ОСОБА_1 у тому, що він замкнув квартиру та вигнав її. За результатами заяви 08 липня 2023 року був складений протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ N 825990 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Просив справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки ним не було вчинено домашнього насильства відносно колишньої дружини ОСОБА_2 .
Представник Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області для участі в розгляді справи не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Як передбачено ч.1 ст. 173-2 КУпАП, вказаною нормою закону встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо ), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Із Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вбачається, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали ) однією сім'єю, але не перебувають ( не перебували ) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала ) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь ; психологічне насильство- форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі стосовно третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст.173-2КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання фізичної або психологічної шкоди. Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
Отже, у протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення не відображено всі елементи об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у якій йдеться про існування такої обов'язкової ознаки, як можливого чи фактичного настання фізичної чи психологічної шкоди, що була чи могла бути завдана потерпілій, а це унеможливлює його використання як доказу в справі відповідно до статті 256 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 825990 від 08.07.2023 року, не вказано відповідно до вимог ст.256 КУпАП прізвища, адреси свідків правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи, що також суперечить вимогам п.п.12, 15 Розділу II Інструкції №1376, якими передбачено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення пояснення свідків, і потерпілих що містять інформацію про правопорушення.
Працівником поліції у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 ображав і висловлювався нецензурною лайкою у сторону ОСОБА_2 , проте не наведено кваліфікацію правопорушення, не конкретизовано вид протиправних дій та їх характер відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не вказано яка шкода заподіяна, хоча це прямо випливає з диспозиції статті 173-2 КУпАП.
Фактично об'єктивна сторона правопорушення в протоколі не розкрита.
З фабули протоколу не простежується факт того, що конфліктна ситуації викликала у постраждалої особи ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, тощо.
Сам факт звернення ОСОБА_2 до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, що закріплено у статті 251 КУпАП.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Також, згідно із положеннями ст. ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, судом встановлено, що поліцейським не надано належних та беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_5 домашнього насильства відносно ОСОБА_2 .
Відсутність вказаних доказів унеможливлює встановлення складу адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 за ч.1ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Оскільки в матеріалах справи відсутні достатні та беззаперечні докази складу адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_2 , тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП провадженням закрити, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Хустського
районного суду: Кемінь В.Д.