Справа № 308/4897/23
ДОДАТКОВЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2023 року м.Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Дегтяренко К.С., за участю секретаря судового засідання Чейпеш В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Пересоляк Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі №308/4897/23,-
встановив:
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебувала цивільна справа №308/4897/23 за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Пересоляк Олександра Сергійовича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
01 серпня 2023 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області шлюб укладений між сторонами - розірвано. Свою заяву мотивує тим, що позивачем разом з позовною заявою було заявлено про наступне відшкодування витрат на правову допомогу.
У підтвердження понесених позивачем витрат до заяви додав договір ТЖ №1 про надання юридичних послуг від 04.10.2016, акт здачі - приймання наданих послуг до договору про надання юридичних послуг від 04.10.2016. До заяви також долучено квитанції про направлення копії такої відповідачу.
Заявник також просить поновити строк для подання заяви про винесення додаткового рішення, посилаючись на те, що позивач не брав участі у розгляді справи, оскільки подав заяву про розгляд справи без його участі. Вказане рішення позивач отримала 04 вересня 2023 року.
У відповідності до ст. 270 ЦПК України суд ухвалює додаткове судове рішення без виклику сторін.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 01 серпня 2023 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області шлюб укладений між сторонами - розірвано. Свою заяву мотивує тим, що позивачем разом з позовною заявою було заявлено про наступне відшкодування витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;судом не вирішено питання про судові витрати;суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення у справі №308/4897/23 від 01 серпня 2023 року судом не було вирішено питання про судові витрати, а саме про витрати на професійну правничу допомогу, та витрати по сплаті судового збору, тому суд приходить до висновку про винесення додаткового рішення у справі з даного питання.
З доданих до клопотання доказів судом встановлено, що 04 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та адвокатом Пересоляк О.С. було укладено договір про надання правової допомоги від 04 жовтня 2016 року.
Так, у відповідності до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд повинен врахувати заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та (або) значення справи для сторони. Законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року по справі №379/1418/18 (провадження №61-9124св20).
Відповідно до статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником позивача при зверненні з позовом до суду не подавалось попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, при цьому розмір заявлених витрат та докази на їх підтвердження були подані разом з клопотанням та надіслані поштовим відправленням стороні відповідача.
З огляду на наведене та короткий проміжок часу для розгляду клопотання про стягнення витрат, суд вважає за необхідне самостійно визначити їх розмір, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію їх розумної необхідності.
Враховуючи принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп..
Разом з тим, суд оцінивши доводи позивача викладені у заяві про поновлення строку для подання заяви про винесення додаткового рішення дійшов висновку про її обґрунтованість, та про необхідність задоволення, враховуючи той факт, що представник позивача був відсутнім при оголошенні рішення суду.
Крім того стягненню у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають витрати понесені позивачем по сплаті судовового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись статтями133,137,141,246,247,270,353 ЦПК України, суд
ухвалив:
Поновити представнику позивача строк для подання заяви про винесення додаткового рішення.
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Пересоляк Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі №308/4897/23 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну (правничу) правову допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. та 1073 (одну тисячу сімдесят три ) гривні 60 копійок, а разом стягнути 8073 (вісім тисяч сімдесят три) гривні 60 копійок .
Додаткове рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .
Суддя К.С.Дегтяренко