Справа № 297/3544/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області,
встановив:
09 жовтня 2023 року ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України звернувся до слідчого судді Берегівського районного суду зі скаргою на бездіяльність слідчого Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області та просить зобов'язати слідчого внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення вчинене ДСНС в м. Берегове 02.10.2023 року, згідно його заяви №0, яку ОСОБА_3 передав поліцейському 73125 по вул. Флоріана в м. Берегове.
Скарга мотивована тим, що 02 жовтня 2023 року слідчий 73125 забрав у ОСОБА_3 заяву №0 про кримінальний злочин вчинений ДСНС м. Берегове, але не доставив його, ОСОБА_3 , до чергової частини Берегівського РВП для отримання талону-повідомлення, і слідчий не вніс відомості в ЄРДР, чим порушено ст. 214 КПК України.
Розгляд скарги ОСОБА_3 слідчим суддею було призначено на 18 жовтня 2023 року.
Скаржник ОСОБА_3 та представник СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про місце та час розгляду скарги були повідомлені телефонограмою.
Скаржник ОСОБА_3 та представник СВ Берегівського РВП ГУНП, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду скарги у судове засідання не прибули, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили.
Вивчивши скаргу, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно із ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, серед яких зокрема законодавцем визначені принцип верховенства права та принцип законності.
В силу вимог ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частинами 1, 6 ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Статтею 306 КПК України регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування. Частина третя вказаної статті встановлює, зокрема, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1)скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2)зобов'язання припинити дію;
3)зобов'язання вчинити певну дію;
4)відмову у задоволенні скарги.
Так, у рішенні ЄСПЛ "Надточій проти України" від 15.05.2008 зазначено, що справедливий судовий розгляд має ґрунтуватись на принципі рівності сторін, який передбачає надання розумної можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача або прокурора в судовому засіданні не є перешкодою для розгляду скарги.
А відтак, з огляду на рівність процесуальних можливостей сторін у кримінальному провадженні відсутність скаржника в судовому засіданні не може бути перешкодою для прийняття слідчим суддею відповідного процесуального рішення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КПК України.
У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає за можливим розглянути скаргу ОСОБА_3 у відсутності скаржника та представника СВ Берегівського РВП ГУНП.
Так, положеннями ч. 1 ст. 303 КПК встановлено, що на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 та від 24 квітня 2019 року у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст.303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 214 КПК слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. Виходячи зі змісту ст. 214 КПК, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 40-1 КПК України прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
При цьому, нормами кримінального процесуального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше.
Разом з цим, передбачено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовоюкваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до вимог ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач або прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Як вбачається із змісту скарги, 02 жовтня 2023 року слідчий 73125 наручно забрав у ОСОБА_3 заяву №0 про кримінальний злочин вчинений ДСНС м. Берегове, але не доставив його, ОСОБА_3 , до чергової частини Берегівського РВП для отримання талону-повідомлення, і слідчий не вніс відомості в ЄРДР (а.с. 1).
Так, слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа N 556/450/18), у якій зазначено: "...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...".
Слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 не містить даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме вчинення працівниками ДСНС кримінального правопорушення, та доводи скарги про вчинення кримінального правопорушення є необґрунтованими припущеннями не заснованими на фактичних даних.
Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінального правопорушення, викладених у скарзі, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, слід зазначити, що ухвалами слідчого судді Берегівського районного суду від 10.10.2023 року в задоволенні скарг ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінальних правопорушень за заявою ОСОБА_3 від 02.10.2023 року, було відмовлено.
Тобто вказана скарга, яка розглядається по змісту є аналогічною інших скарг ОСОБА_3 в задоволенні яких було вже відмовлено.
3 огляду на наведене, обставини, викладені в скарзі, не потребують іншої перевірки засобами кримінального процесу.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою ОСОБА_3 від 02.10.2023 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її отримання до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області.
Слідчий суддя Лайош ГАЛ